Затерта до болю тема викликає нове зацікавлення з наближенням чергових елімінацій в Україні. Задоволені, з почервонілими від очікування чергового оргазму обличчями, світочі національної естради, перераховуючи в кишенях хрусткі аванси, відвідують ефіри телевізійних каналів для оприлюднення своєї позиції – підтримки діяльності того чи іншого кандидата.
Кожна людина має на це право. Але є у цій історії пікантна особливість – ідоли мільйонів заявляють, що їхні сорок концер тів вони відіграють без копійки – абсолютно безоплатно. І, дійсно, який із кандидатів може собі дозволити розрекламувати на всю країну та повідомити народ про те, що він витратив якихось нещасних 10?20 мільйонів доларів на підтримку артистів. Особливо після того, як останні 18 років вони (кандидати) били себе у груди та оприлюднювали свої надскромні прибутки. При цьому володіючи половиною держави. Вони брехали нам, брешуть і будуть брехати – це стало в Україні нормальним явищем. Усі знають, що політики – злочинці, але нині ми не можемо на це повпливати. Але те, що брешуть артисти, яких люблять, до яких ходять на концерти, вистави, купують їхні пластинки, – це теж злочин!
Як після цього дивитися в очі вихованцям дитячих будинків, які на трьох мають одну пару колгот? Як дивитися в очі пенсіонерам, які в черзі за хлібом просять відрізати десяту частинку батона, бо їм не вистачить до наступного місяця? Як дивитися після цього в очі лікарям, які за свої гроші купують ліки людям, котрих смерть вириває у них із рук?
Я можу продовжувати цей список довго і нудно, але не варто. Варто сказати одне слово – соромно. Мені б було соромно брати в руки ці гроші, які мали бути спасінням для тих, хто їх потребує. І найстрашніше – наряду з величезною когортою артистів, які живуть від виборів до виборів, поїхали самі «збідовані» наші зірки – люди «з вищої ліги».
Пройдуть вибори. За якийсь час усі забудуть про ці «подвиги». Люди знову почнуть сприймати своїх кумирів на ура. Тільки побільшає могилок на українських цвинтарях. І в тому буде вина й тих, кому не було соромно поставити хрест на чиємусь житті.
А не краще буде зупинити це вже сьогодні, в цей момент? Наприклад, підбити всіх колег на одне й те саме – збойкотувати вибори, припинити дурнуватий витік грошей? Причому для тих же політиків таке було би значно мудрішим виходом – віддати ці мільйони на лікарні, пенсіонерів, дитячі будинки. Погодьтеся, це краще, ніж проводити тупі концерти, які абсолютно не впливають на електорат.
Я закінчу і залишу вас наодинці із своїми думками. Буду радий, якщо відгукнетеся і ваші відгуки зачеплять когось із них.
Нас «люблять» у нашій країні без вазеліну вже 18 років. Вам подобається?
Мені – нє!
* Елімінація (від лат. elimino – винесення за поріг, ліквідація, біологічне) – загибель непристосованих особин у боротьбі за існування. Тут – вибори.
