Спека у червні і зливи у липні, та великий потенціал українського зернового експорту можуть спричинити подорожчання хліба в Україні.
В уряді очікують, що загальний врожай пшениці становитиме 23 млн тонн. Оглядачі і учасники ринку очікують трохи більше – до 24 млн тонн. Тоді як минулого року було зібрано понад 26 млн тонн пшениці. Але проблема не лише з тим, що врожай може бути меншим. З одного боку, через витівки літньої погоди в Україні буде зібрано менше продовольчої пшениці, яка іде на борошно, і, відповідно, більше фуражної, пише ВВС.
З іншого боку, Україна входить у десятку найбільших постачальників пшениці на світовий ринок. Відтак, щодо цін українські виробники давно орієнтуються саме на зовнішній ринок. А там, через ті ж природні катаклізми, також очікується зростання цін на зерно через менші врожаї в інших провідних виробників збіжжя.
Вже минулого тижня стали говорити про можливі обмеження на експорт зерна. Заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк навіть вжив вираз “ліміт експорту пшениці продовольчих класів”.
Читайте: Держпродспоживслужба зобов’язала прикарпатське підприємство прибрати з продажу тонну фальсифікованого масла
“У зв’язку з погодною турбулентністю ми передбачаємо певну занепокоєність з боку переробних підприємств щодо забезпеченості зерном пшениці продовольчих класів”, – написав пан Мартинюк.
Він каже, що навіть за найбільш консервативною і песимістичною оцінкою, “пропозиція продовольчої пшениці врожаю 2018 року складе 11 млн тонн”. При цьому потреба внутрішнього ринку становить до 5 млн тонн. На підтвердження своїх слів він навів дані про виробництво, експорт та внутрішні потреби у зерні в Україні.
10 серпня Міністерство аграрної політики і зернотрейдери підписали меморандум, який передбачає, що експорт пшениці поки що буде обмежать 16 мільйонами тонн, – по 8 млн тонн продовольчої і фуражної пшениці. Поки що це не набагато менше за показники минулого року, коли український експорт пшениці становив трохи більше 17 млн тонн. Уряд та зернотрейдери також погодилися, що ці цифри можуть переглянути до кінця вересня, після завершення жнив.
Експорт менший, виручка більша?
З одного боку, підписанти наголошують, що подібні меморандуми укладаються вже не перший рік, тож домовленість про обмеження експорту не є чимось надзвичайним. З іншого боку, ситуація цього року складається так, що усім учасникам ринку був потрібен якийсь орієнтир – обсяги зерна, які мають залишитися в країні.
“Ринок очікує, що буде експортовано 16 млн тонн пшениці. З урахуванням того, що населення споживає 4 млн тонн, ніякої проблеми не існує”, – заявив президент Української зернової асоціації Микола Гробачов.
Читайте: Щоб не відчувати себе бідними, 42% прикарпатців хочуть заробляти до 10 тисяч гривень
Він також повідомив, що попри менший врожай, загальний дохід аграріїв навряд чи буде меншим, – менші обсяги зерна покриються завдяки вищій ціні на збіжжя.
“Можна упевнено сказати, що валова виручка, отримана країною від експорту пшениці в цьому сезоні, в грошовому вираженні буде вищою, ніж у попередньому сезоні, незалежно від того, що у тоннажі ця цифра може змінюватися”, – пояснив Микола Горбачов.
Внутрішній ринок зі світовими цінами
Проте саме ця прив’язка до експорту і світових цін, від якої виграють виробники, може обернутися втратами для хлібопекарів чи зростанням цін на хліб для населення.
Виробникам невигідно продавати зерно на внутрішньому ринку дешевше, ніж вони можуть продати на зовнішньому. А хлібопекам так само невигідно власним коштом дотувати виробництво хліба для населення. Заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк запевняє, що “забезпечення внутрішнього ринку та стабільність цін на ключові продовольчі товари є абсолютним пріоритетом” для уряду. Проте, як зауважує заступник директора ПроАгро Марія Колесник, якщо ціни на зерно на світових ринках зростатимуть, то і на внутрішньому воно буде дорожчати.
“Подумайте про те, що аграрій не буде продавати зерно собі у збиток. Тим більше, що в Україні теж були складні погодні умови. Якщо йому хтось запропонує за тонну зерна більше, то чому він має продавати на внутрішній ринок на хлібопекарські підприємства дешевше?”- пояснює аграрний експерт логіку дій виробника.
Водночас, каже Марія Колесник, і у виробників хліба є своя логіка:
“Пекарі закупили за ринковою ціною борошно або зерно, а їм обмежують ціну кінцевого продукту?”
“Ціна стабільною бути не може”
Подорожчання головної складової для виробництва хліба – борошна – вже відбувається, – визнає Олександр Васильченко, генеральний директор “Укрхлібпрому”. Із цим об’єднанням співпрацюють близько 50 хлібопекарських підприємств з 16 областей України. Проте, за його словами, наразі воно не є критичним. Крім того, його можна пояснити не тільки меншою кількістю продовольчого зерна через погодні умови, але й тим, що багато виробників поки що притримують зібраний врожай, очікуючи зростання цін.
Водночас він нагадує, що після того, як минулого року скасували державне регулювання цін на хліб, дехто очікував різкого подорожчання, але його не сталося.
Читайте: Свій до свого по міське. Хто виграє найбільше тендерів у Франківську
За словами Олександра Васильченка, від початку цього року хліб подорожчав приблизно на 8%, а до кінця року до цього може додатися ще 3-5%. Він наголошує, що і врожай цього року буде достатньо великим, і перехідні залишки від попередніх років є досить значними. Але, за словами Олександра Васильченка, треба розуміти, що “ціна стабільною бути не може”.
По-перше, вже зараз, за інформацією хлібопекарів, частка продовольчого зерна у врожаї становить не 55%, як кажуть в уряді, а є близькою до 30%, – а це “вже близько до межі безпеки”. Крім того, до кінця року може подорожчати газ, вартість якого також є однією із головних складових собівартості хлібу, а також можуть зрости зарплати у галузі. І все-таки, наголошує керівник “Укрхлібпрому”, якщо ціна і зростатиме, то не різко:
“Ті попередні розмови, що ледве не на тисячу гривень виросте борошно на тонні, вони поки що не справджуються. А ціна – так, вона змінюватиметься, але, мені здається, вона не змінюватиметься стрибкоподібно”.
Що робити?
Для того, щоб не допустити різкого подорожчання хліба, уряд, як у деякі попередні роки, має залучити Аграрний фонд, – вважає Олександр Васильченко. Якщо він викупить на ринку близько 1,5 млн тонн продовольчої пшениці і за пільговими умовами надасть його хлібопекам, жодних ризиків з хлібом взагалі не буде. Водночас, як твердить Марія Колесник, наразі у держави є небагато дієвих інструментів, завдяки яким можна запобігти подорожчанню хліба:
“Ми можемо говорити лише про те, що у разі, як держава хоче забезпечити незаможні верстви населення, вона повинна давати їм або грошову допомогу, або вона може закуповувати певну кількість зерна з ринку, а потім дотувати хлібопекарські підприємства”, – пояснює аграрний експерт, і нагадує: для цього у бюджет мають бути закладені певні кошти. А цього, поки що, нема.
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.