У четвер, 15 лютого, у галереї «Чеч» в Івано-Франківську відбулася екскурсія для всіх охочих поціновувачів сучасного мистецтва.
«Чеч» працює в місті два місяці. Виставка «Колекція» презентує роботи з приватної колекції Zenko Foundation. Автори, представлені в експозиції, входять у ТОП-20 художників України та у Франківську в основному представлені вперше, пише “Репортер”.
Нинішня екскурсія відбулася за ініціативи «Наступний проект», провів її куратор виставки, мистецтвознавець і галерист Анатолій Звіжинський. Каже, відбирав на виставку роботи, які базуються на фотографії. При тому, що у Zenko Foundation близько 1000 експонатів, Звіжинський відібрав сім топових авторів. За його словами, вони є винахідниками українського сучасного мистецтва і нині залишаються лідерами та вельми успішними на ринку – і в Україні, і за кордоном.
Читайте У Франківську виставкою “Чеч” ожив Центр сучасного мистецтва
Екскурсію почали з фоторобіт Арсена Савадова із серій «Донбас- Шоколад» і «Колективне червоне».
«Людина створює фото через механічний об’єкт — фотоапарат, який миттєво фіксує дійсність. А живопис потребує часу, енергетики тіла й фізичних зусиль, — говорить Звіжинський. — Савадов сам ніколи не фотографує, тільки вибудовує картинку, решту роблять інші люди. Його роботи доводять ту штучність, яку вихоплює фотоапарат. Натомість художник завжди розраховує глибину зображення, об’єм предметів».
Найдавніша робота Віктора Сидоренка — із серії кінця дев’яностих під назвою «Амнезія». Художник створює атмосферу стилістики арт-нуво. Ймовірно, малював з фотографії. Це одна з ранніх його робіт.
«Вінні Реунов через поп-арт розташовує на одній площині обличчя відомих людей і цитати, розписи, пам’ятки з історії мистецтва, — продовжує Анатолій Звіжинський. — Усі ці обличчя перемальовані з фотографій. Хто із цих людей увійде в історію — під питанням».
Василь Цаголов зображує балерину і створює позаду умовний пейзаж. Усі додаткові атрибути — ошийник, шрам і погляд знизу вгору — вказують на її підневільний статус.
“Картина Савадова «Чорне море» для нас сьогодні може прочитуватися по іншому. Савадов мав проблеми із КДБ та іншими спецслужбами, – говорить Анатолій Звіжинський. – Символіка на картині особисто у мене асоціюється з радянськими часами – зелена лампа, червона зірка, півмісяць…”
Робота Марини Скугарєвої, напевно, найменше в’яжется з фотографією. У неї є серія схожих натюрмортів. Художниця перекреслює красиву живописну манеру, коли вносить трафаретний елемент. У цьому випадку — це пташка, в інших — зображення людей. Це також демонструє, наскільки живопис відрізняється від фотографії.
Олег Тістол свого часу увійшов до угрупування «Вольова грань національного еклектизму». У нього є ціла серія портретів.
«Якось він розповідав, що фіксував на фотоапарат портрети з телевізора і потім переводив їх у живопис, — говорить Звіжинський. — Він намагається внести у картини глибину та об’єм. З одного боку це безідейна річ, а з іншого, може завтра такі ж безликі люди заполонять Франківськ…»
Читайте Анатолій Звіжинський: Про «Zenko Platform» та комплекс маловартості мистецтва
Остання робота — Олександра Ройтбурта. Він наче насміхається над тим, що називається селфі. Це про те, як технології захоплюють нашу увагу та забирають наш час. У Ройтбурта є ціла серія робіт «Останнє селфі».
«Якщо минулого року ЦСМ працював із закордоном, то цьогоріч буде робота з минулим, — Анатолій Звіжинський завершує екскурсію розповіддю про плани. — Декілька наступних проектів стосуватимуться бієнале «Імпреза», станіславського феномену. Це більше схоже на роботу музею, а не центру сучасного мистецтва, але така робота нині теж важлива».
«Пам’ятайте, що немає єдиного потрактування і ви маєте право бачити своє і трактувати картину на свій розсуд», — додає художник Мирослав Яремак.
У середу, 21 лютого, в галереї «Чеч» Катерина Носко прочитає лекцію про кураторські та виставкові проекти в Україні.
