У суботу, 15 жовтня, в Івано-Франківську відбулися перші обласні відкриті спортивно-рекреаційні ігри для інвалідів на візках. Настільний теніс, стрільба з лука, техніка їзди на інвалідному візку, важка атлетика, хокей, слалом і навіть танці, – у таких видах спорту змагалися більше 30 інвалідів на візках з усієї області.
 |
«Головна наша мета – популяризація активного способу життя, зокрема за допомогою рекреаційних видів спорту, – говорить Микола Макар, один з організаторів ігор, представник нацасамблеї інвалідів в Івано-Франківській області. – І не конче бути професіоналом, головне – активізуватися. Хоча найскладніше – побороти себе і вийти з дому. Саме тому дуже хочемо мотивувати цих людей. Щоб у них з’явилося бажання, адже спорт – це рух, а рух – це здоров’я».
За словами пана Миколи, усі спортсмени, які презентують тут свої вміння, вже мають певні досягнення в інваспорті. Серед них, зокрема, Василь Петруньо, який має світовий рейтинг серед тенісистів, учасниця параолімпійських ігор Надія Стефурак, кількаразовий чемпіон всеукраїнських змагань з плавання Роман Гулик. До речі, дружина пана Миколи Наталія Макар теж інвалід, пересувається за допомогою палички. Минулого тижня вона здобула першість в обласних змаганнях у стрільбі з лука і не збирається на цьому зупинятися. Попри те, що Наталка займається спортом лише шостий місяць, вона має доволі амбітні плани. А окрім всього, вона ще й очолює громадську організацію «СЛІД» та разом зі своїм чоловіком допомагає інвалідам долати труднощі нелегких буднів.
Жінка каже, що найбільша проблема інвалідів на візках – це відсутність самого візка. Чимало з них довго вистоюють у черзі, щоб його отримати, а вже за рік-два він розвалюється, бо неякісний.
Оксана Франчук вперше була воротарем у хокеї, і про свої враження від гри розповідає захоплено. Каже, що було дуже цікаво та пишається тим, що пропустила шайбу всього один раз. До речі, у команді помаранчевих в цій грі був і Сашко Ярема, якого підтримувала молода дружина. За словами Миколи Макара, у нашій області є гарна тенденція створення сімей, де одна з половинок є інвалідом. «Нині в області таких – близько десятка», – хвалиться пан Микола.
Волонтерка мальтійської служби Вікторія Калинюк, яка разом з іншими допомагала готувати для учасників змагань обід, розповіла, що їхнє, волонтерське завдання – допомогти цим людям долати бар’єр спілкування зі світом, з людьми поза своїм середовищем.
Серед найближчих планів цих активістів – семінар з безбар’єрності, запланований на листопад. А ще вони дуже чекають на обіцяний обласною владою пандус у драмтеатрі. Кажуть, дуже хочуть відвідувати вистави.
|
