Соціум

У прикарпатських ОТГ взялися впроваджувати «Бюджет участі»

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Бюджет участі або громадський бюджет розпочали впроваджувати в об’єднаних громадах Івано-Франківщини.

В обласному центрі та містах обласного значення цей інструмент використовують вже кілька років, а от  сільські та селищні громади лише вчаться.

Печеніжинська, Старобогородчанська та Білоберізька об’єднані громади вже розпочали його впроваджувати.

У Старобогородчанській громаді цього річ вперше провели голосування за проекти, розповідає заступник голови громади Юрій Іванишин. З 10-ти поданих на конкурс було обрано 5 проектів-переможців, які отримають по 20 тисяч гривень. Серед них – облаштування трьох зупинок громадського транспорту в селах, облаштування сміттєвих контейнерів на цвинтарі та облаштування спортивно-ігрового майданчика. Зараз триває реалізація цих проектів.

До теми: Ідеї змагаються за гроші. Які проекти мають шанс на бюджет участі Івано-Франківська

Голосування за проекти у Старобогородчанській громаді проводили і через електронну платформу і в паперовому вигляді. Завдяки цьому проголосували майже 1800 мешканців громади.

«Боротьба між селами за перемогу була не на жарт. До останньої хвилини ми слідкували за кількістю голосів і не знали, хто виграє. Щоб залучити якомога більше жителів, значну роль відіграли старости, які буквально ходили по хатах і доносили інформацію до жителів, збирали дані для голосування. Для старост це була власне можливість активізувати громаду і щось зробити для свого села», – ділиться Юрій Іванишин.

У Печеніжинській громаді бюджет участі вперше запустили також цього року. На конкурс було подано 13 проектів, голосування за які завершилось 15 червня. 10 переможців отримають з бюджету громади по 10 тисяч гривень. Голосування тут проводили виключно у паперовому вигляді із зазначенням паспортних даних, незважаючи на що три проекти-лідери перегонів отримали від 545 до 400 голосів.

До теми: У франківському “Бюджеті участі 2018” перемогли 37 проектів, на них витратять майже 2,5 млн грн

Наступного року у Печеніжинській громаді планують при голосуванні використовувати і електронну платформу. А цього річ, щоб залучити якомога більше людей та дати рівні можливості невеликим селам, у бланку для голосування обов’язково було обрати, окрім проекту з свого села, ще й два проекти з інших сіл. Серед переможців – проекти з облаштування спортивних та ігрових майданчиків у селах Сопів та Княждвір, встановлення адресних табличок у с. Рунгури, облаштування спортивного скелелазного стенду в Княждвірському НВК, реконструкції стадіону в с. Марківка, створення «Літературної кав’ярні» у Пече ніжинській публічній бібліотеці та інші.

Тож головної мети, активізувати мешканців, у Печеніжинській громаді досягли.

«Бюджет часті, насамперед, це інструмент, за допомогою якого в усьому світі «лікують» байдужість людей, залучають до управління місцевими справами. Це спосіб, через який кожний житель може написати проект і отримати частину бюджету громади», – наголошує радник з питань муніципальних послуг Івано-Франківського ЦРМС Марія Баран.

Так само вперше бюджет участі запустила і Білоберізька громада. Тут голосування за чотири поданих на конкурс проекти завершилось цього тижня. Наразі триває визначення переможців.

А у Рожнівській та Брошнів-Осадській об’єднаних громадах бюджет участі лише планують запроваджувати та вивчають досвід своїх колег в рамках тренінгів «Бюджет участі – як інструмент розвитку демократії», які організував Івано-Франківський Центр розвитку місцевого самоврядування за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». Хоча до самої ідеї голови громад, Назарій Іванів та Сергій Радиш, а також депутатський корпус обох ОТГ ставляться з ентузіазмом. Подібні практики спільної з мешканцями роботи тут вже застосовують.

На впровадження бюджету участі необхідні зовсім невеликі кошти, зазначає радник з питань місцевих фінансів Івано-Франківського ЦРМС Оксана Швець. Головне, тут не поспішати і дати мешканцям достатньо часу на написання проектних ідей та голосування.

«Практика свідчить, обрання проектів бюджету участі варто здійснювати у поточному році, а реалізацію проектів – у плановому(наступному) році. Адже проведення збору, оцінки та відбору проектів у той же рік, що і їх втілення, значно обмежує часові можливості для якісного проведення та реалізації бюджету участі.», – зазначає Оксана Швець.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.