Акцент Газета Соціум

Сільські містяни. Як люди просяться до Франківська та що їм світить

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Мешканці кількох багатоповерхівок на вулиці Тролейбусній звернулися до міської ради з проханням взяти їхні будинки на баланс Франківська. Мовляв, живуть і працюють у місті, а по факту відносяться до Угринівської ОТГ.

Люди переживають, що із завершенням реформи децентралізації це може взагалі відрізати їх від медичних та освітніх послуг Івано-Франківська. І Угринів такий – не єдиний, пише “Репортер“.

Спірна межа

Звернення до міської ради підготували мешканці, які проживають за адресами Тролейбусна 32, 30, 28, 26, 15 та Хіміків 5, 5б, 7 – загалом понад 500 квартир. Вони хочуть не лише жити в місті, а й належати до нього адміністративно. За це зібрали 264 підписи.

Питання піднімають уже не вперше. Але раніше мешканці багатоповерхівок не були настільки категоричними, говорить заступник голови Угринівської ОТГ Олег Чечіль. За його словами, за весь цей час офіційно не було жодного звернення ні від міста, ні від людей. Були лише перемовини.

«Коли створювали Угринівську ОТГ, то з мешканцями проводили консультації та бесіди. І це питання не було для них таким актуальним, – каже Чечіль. – Ми розуміємо людей, але коли вони купували квартири, претензій не було зовсім. Ця земля – Угринівської громади й ні голова, ні депутати не можуть самі передати її місту. Треба проводити консультації. У нас були позитивні перспективи, ми готові до діалогу».

Втім, лише перемовинами навряд чи обійдеться. Межа міста та Угринова – питання відкрите. За словами міського голови Руслана Марцінківа, юридично затвердженої межі немає досі. Тягнеться це все ще з 2010 року, коли територію гаражних кооперативів № 15 і 16 разом із тролейбусним депо та багатоквартирними будинками віддали Угринову за актом розмежування. Тодішній мер Вік­тор Анушкевичус намагався домовитися із сільським головою Мирославом Вівчаренком про обмін землями, але до спільного рішення не дійшло.

Генплан правок не боїться. Як франківська мерія протискає новий містобудівний документ і що далі

Місто не може вирішити це питання досі. Втім, за словами голови гаражно-будівельного кооперативу № 15 Наталі Максимової, їм ще у 2015 році вдалося відстояти свої інтереси в суді, оскарживши чинну межу. А от останнього етапу – погодження межі у Кабміні – не відбулося й досі.

Місця всім не вистачить

Тим часом Угринів продовжує наполягти, що це – земля їхньої громади. І просто так передати її місту не хоче. А люди хвилюються. Бо вже з осені вони навряд чи зможуть віддати своїх дітей до франківської школи чи садка, які знаходяться зовсім поряд – їм можуть відмовити через прописку.

«Дитина має навчатися в найближчому навчальному закладі незалежно від прописки, і кожен мешканець має право лікуватися там, де захоче – гроші йдуть за людьми, – говорить Олег Чечіль. – Тому ця полеміка більше політична. Щодо дитсадків ми б мали оплачувати навчання в садках чи навчальних студіях. І ми готові за це платити. Ми писали лист-звернення до міської ради, але відповіді не було».

Додає, що Угринівська ОТГ має також укладений договір із міською лікарнею на Мазепи і оплачує з медичної субвенції обстеження та лікування своїх мешканців за актами виконаних робіт. Каже, таким чином вдається ще й економити.

«Громада показує добрий результат у своєму розвитку, уряд перевів їх на прямі міжбюджетні стосунки, – говорить радник голови Івано-Франківської ОДА з питань децентралізації Валерій Крецул. – Якщо мешканці мають питання, то треба сідати за стіл перемовин і досягати домовленостей про межі. Якщо навчаються, лікуються діти й дорослі, то для цього є механізми міжмуніципальної співпраці, оплати громадою за послуги, які надає місто».

Втім, міські школи й садки і без того – переповнені. Тож, коли дійде до формування груп і класів, перевагу все одно матимуть франківці. А сусідам, навіть дуже близьким, місця може банально не вистачити, навіть якщо угринівська громада і платитиме за надання освітніх послуг.

Угринів – не єдиний

Схожа проблема є й у мешканців багатоповерхівок на межі із Вовчинцем. Там люди також живуть на Каскаді, а адміністративно це території села. Лише у школі № 25 навчаються 350 дітей Вовчинецької сільради – майже третина всіх учнів.

Вовчинець, згідно із перспективним планом, мав би увійти до Франківської ОТГ і тоді ці питання знялися б самі собою. Але сільський голова Михайло Назар стоїть на своєму – до Франківська не хоче категорично. Тож якщо Вовчинцю вдасться уникнути об’єднання, батькам доведеться перевести дітей до сільської школи.

Вовчинець набиває ціну. Як мер Франківська домовлявся із селянами про ОТГ

Спершу Вовчинець приміряв утворення власної ОТГ разом із Колодіївкою, Добровлянами та Узином. Але Франківськ пішов на випередження – мер Марцінків провів агітацію, і міська рада вже проголосувала за приєднання усіх трьох сіл до Франківської ОТГ.

Тож тепер Вовчинець або приєднають примусово, або він залишиться одинаком, якщо вдасться на рівних партнерських умовах увійти до складу міської агломерації. Але тоді мешканцям Каскаду відділитися не вийде точно.

Ще одне прилегле село, яке навідріз відмовилося від об’єднання з Франківськом – Загвіздя. У 2018 році разом із Підліссям вони утворили Загвіздянську ОТГ і намагаються господарювати самостійно. Тобто, до міста не збираються, хоча це теж передбачено перспективним планом. Зате тут не виникає питань із мешканцями багатоповерхівок на межі села.

Загалом, згідно з останніми змінами до перспективного плану Івано-Франківської області, до територіальної громади міста мають увійти 18 сіл. Зокрема, до переліку додали Драгомирчани, Узин і Братківці, які теж захотіли до міста. Але й цей перелік із 18 сіл – не остаточний. Бо внесені до нього Угринівську чи Загвіздянську ОТГ не будуть примусово тягти до міської громади. Можливо, пощастить і Вовчинцю.

Є різниця

Івано-Франківську міську громаду утворили 9 жовтня минулого року і до неї вже увійшли сім сіл – Братківці, Добровляни, Підпечери, Колодіївка, Березівка, Черніїв та Підлужжя.

«Формування адміністративно-територіального устрою – це виключна прерогатива державної влади. Однак, розуміючи всю складність цих процесів на місцях, з самого початку децентралізації було прийнято рішення про добровільність як базову умову їх формування, – говорить Андрій Деркач, регіональний консультант проєкту «ПУЛЬС», що впроваджує Асоціація міст України за підтримки USAID. – Але поряд із цим було сформовано і принцип спроможності, що передбачав концентрацію ресурсів, а відповідно – закладання фундаменту для сталого розвитку всіх територій».

Протягом 2016-2019 років на Прикарпатті сформували близько десятка громад поза межами перспективного плану. Серед них і Угринівська ОТГ. За словами Анд­рія Деркача, питання її включення чи не включення до Івано-Франківської ОТГ, як зреш­тою і Вовчинецької громади, сьогодні – виключна компетенція Кабміну.

«Звичайно, що між згаданими громадами є різниця – Угринів ініціював і створив ОТГ, Вовчинцю цього не вдалося, хоча спроби були. Крім того жодна з громад не має можливості розширити межі, оскільки поряд немає тих, хто б міг приєднатися, – каже Деркач. – Але, наголошую, ключовим є спроможність і готовність громади надавати своїм жителям якісні послуги. Що стосується жителів багатоповерхівок, то внесення змін до меж того чи іншого населеного пункту є чіткою процедурою, врегульованою чинним законодавством. Однак, процедура ця є тривалою та вимагає численних погоджень і затверджень – починаючи від технічної документації і завершуючи відповідним рішенням Верховної Ради».

Авторка: Ольга Суровська
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.