Минулого тижня депутати Івано-Франківської обласної ради прийняли рішення «Про виконання державного гімну України перед початком занять в навчальних закладах області».
Разом з гімном учні та студенти матимуть хвилину мовчання за полеглими героями і ранкову молитву. Кажуть, рішення рекомендаційне. Але є «але».
У розріз із законами
Згідно зі статтею 35 Конституції України Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова. Зважаючи на це, міністерство освіти (МОН) з нового навчального року не рекомендує у школах вивчати «християнську етику».
Заступник директора Інституту модернізації змісту освіти при МОН Роман Шиян пояснює, що вчителі не завжди зберігають світський характер предмету та не відокремлюють власну віру від теоретичних відомостей.
То ж про які молитви у навчальних закладах області може йти мова?
Депутат обласної ради Ігор Дебенко розповідає, що це була ініціатива його однопартійця-свободівця Василя Сематовича. На прохання колеги проект рішення підготував і подав Дебенко. Однак, на сесії, коли рішення розглядали, він не був, бо їздив у відрядження.
«До Сематовича багато хто звертався, і в розмовах з нашими учасниками АТО були такі звернення. Про це говорила й Наталя Чаплинська (депутатка, очільниця центру психологічної допомоги учасникам АТО і їх сім’ям – Авт.), – розповідає Дебенко. – У первинному проекті був державний гімн і хвилина пам’яті – в тих навчальних закладах, де навчалися загиблі учасники АТО. Це все мала бути рекомендація, а кожен заклад уже сам обирає – треба чи не треба».
До теми: Задовбали ці псевдореформатори, – Марцінків про християнську етику у школах
Каже, дивилися на приклад Миколаївської та Волинської областей, де такі рішення вже прийняли. Так, на початку вересня голова Миколаївської ОДА видав розпорядження, в якому зобов’язав починати навчання у школах з гімну та хвилини мовчання. А у Вінниці таке ж рішення прийняли на сесії облради.
«Коли я навчався в 1990-х і на початку 2000-х, то в нас в українській гімназії понеділок завжди починався з державного гімну, а молитва була щодня перед уроками. І це була позитивна практика, – говорить Ігор Дебенко. – Хоч у Кімаковича (директор департаменту освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської ОДА Віктор Кімакович – Авт.) немає інформації щодо виконання гімну в навчальних закладах області, я знаю, що в багатьох – державний гімн по понеділках виконують, проводять такі лінійки. Але систематично у всіх цього немає. Тому підготував таку рекомендацію».
За словами Дебенка, дитячі садки до рішення не вносили, як це зробили у тому ж Миколаєві, – аби не травмувати дітей. Пропозиція приєднати до гімну і хвилини мовчання молитву виникла вже під час сесії. Її вніс ще один свободівець – Василь Попович. Він нагадав про те, що МОН пропонує відмінити християнську етику в школах, а це, на його думку, веде до втрати національної ідентичності. Тож депутати погодилися додати ще й молитву.
А от у Львівській області депутати звернулися на останній сесії 18 вересня до Президента, Верховної Ради та Кабміну з пропозицією таки запровадити обов’язкове вивчення предмета «Основи християнської етики» в школах. У зверненні пишуть: «Україна – християнська держава». І опираються на результати соціологічних досліджень, згідно з якими 89,2 % опитаних визнають освітню сферу основним пріоритетом життєдіяльності суспільства. І з них 56 % хотіли б виховувати дітей у християнському середовищі. Але хто ті дослідження проводив, не вказують.
Обов’язковий факультатив
У школах Франківська рекомендацію МОН лише починають впроваджувати і переводити християнську етику на факультатив. Втім, і це вдається не всім. Мама учня школи № 25 Галина (прізвище жінка просила не називати) розповідає, що про цю новацію дізналася випадково – у школі організовано ніхто не повідомляв, що християнська етика – факультативний предмет.
«Раніше, аби не відвідувати християнську етику, потрібно було писати заяву. Цього року я прийшла до директора писати таку заяву, і тут спершу секретар, а потім і сама директорка кажуть, що у зв’язку з рекомендацією міністерства освіти християнська етика виведена з навчального плану – тепер вона буде або нульовим або сьомим уроком, – розповідає Галина. – Власне, так і є – у нас стоїть сьомим. Проте, коли моя дитина розказала всім у класі, що на етику можна не ходити, то класний керівник дзвонила до мене за поясненнями, бо була стурбована, що діти вже у 5 класі проявляють непослух і знають, що на урок можна не ходити».
Каже, поки від неї заяви не приймають, але й не вимагають нічого. Дитина на етику не ходить. За її словами, у класі це питання не піднімали ані батьки, ані класна керівниця.
Для української гімназії № 1 рішення облади не стане новинкою – спільну молитву тут практикують ще з 1992 року. Ідея належить асоціації гімназистів – випускників станиславівської гімназії. Батьки учнів її підтримали, а адміністрація впровадила. Щодня діти починають навчання з молитви, а щопонеділка співають гімн.
Читайте також: Дитячий сміх та християнське виховання. У Франківську відкрили садок при храмі (ФОТО)
Директор гімназії Ігор Дейчаківський розповідає, що в них є система озвучення у всіх класах, тож і гімн, і молитва відбувається спільно і одночасно для всіх учнів та вчителів.
«Це позитивно впливає на дітей. Початок навчального дня з молитви підносить і мобілізовує, дає єднання вчителів та учнів, – говорить Дейчаківський. – Наша молитва не є конфесійною. Вона загальнохристиянська – ми узгодили її з греко-католицькими і православними священиками і склали для нашого закладу молитву, яку підтримує Церква. У нас вчилися мусульмани – вони з поваги просто піднімаються з усіма, як представники інших конфесій».
А от у школі № 6 пішли ще далі – там не просто починають навчання з молитви, а перший урок проводять у церкві. Колишній директор школи, а нині директор департаменту освіти та науки міськради Ігор Максимчук каже, це дуже корисна традиція, що сприяє християнському і національно-патріотичному вихованню школярів.
У пошуку Бога
Франківський музикант і художник Ярема Стецик – організатор фестивалю «Вгору серця» та конкурсу «Для Бога я створю найкраще». Він, як ніхто, знає і вміє, як прославляти Бога вільно і ненав’язливо. Каже, якби міг, наставив би церков і капличок на кожній вулиці – лиш би було кому до них ходити.
Йому ініціатива зі спільною молитвою подобається, бо переконаний: якщо людина – не категоричний атеїст, значить, вона – у пошуку Бога.
«Мені нормально заходить, що влада таким чином перестраховується молитвою. Бо якщо не сказати дітям: «Стаємо разом і молимося», то вони цього не робитимуть, – говорить Стецик. – Насправді гімн України і хвилина мовчання – це атеїстичні речі. Вони були завжди. Хвилина мовчання відрізняється від молитви лише тим, що людина не звертається до Бога, але згадує про померлого щось гарне, старається пробачити – як і в молитві. Але в кінці хвилини мовчання немає світла».
Каже, все залежить і від того, якою буде молитва – традиційна чи сучасна, нудним голосом чи веселим. А це вже – як закерує дирекція школи.
Читайте також: «З Богом зовсім інший космос» – переконаний Ярема Стецик
«Нема примусівки ні до гімну, ні до молитви. Якщо ти мусульманин і раптом потрапив в таке середовище, то жодних проблем, що хтось молиться, а ти – стоїш, – говорить Ярема Стецик. – Ясно, якщо зробити молитву спонтанною і молитися за учнів школи, їхні успіхи, вчителя, що захворів, чи за математику, то це буде живіше. Але цього обласна рада точно не зробить, то залежить від вчителів. Навіть якщо хтось це робитиме мертво, то все-одно хтось молитиметься і когось це налаштує на добрий день. Я би ще казав – молитися на вході в Білий дім і на кожному кроці».
А от виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко коментує рішення облради однозначно негативно. Каже, це порушення свободи віросповідання.
«Рекомендація йде в розріз із Конституцією, яка чітко відмежовує Церкву від держави. Вони ж не передбачають молитву буддистського, мусульманського чи протестантського обрядів, правильно? – говорить Павліченко. – Це, до речі, ще й шлях до несприйняття такої нав’язуваної релігійності, яку так само насаджують Російська православна церква та УПЦ Московського патріархату. Є атеїсти, є прихильники різних конфесій, і нехтування правами інших є непропорційним втручанням в право на свободу віросповідання, на яке ані держава, ані місцеві чиновники, які уособлюють владу держави на місцях, – не мають права».
До теми: У Франківську відкрили християнське кафе (ФОТО)
Іншої альтернативи молитві він не бачить. Каже, її просто не повинно бути у навчальних закладах.
…Чи допоможе спільна молитва виховати у школі вільних і свідомих громадян і патріотів? Та навряд. Бо це не береться з неба і не зароджується з примусу. Зазубрити і проговорити можна все. Та якщо діти не бачитимуть гідного прикладу від батьків, вчителів і тих же депутатів, жодні спільні молитви їх не переконають, що Україну треба любити і шанувати. Бо таке можна відчути лише серцем.
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.