Цього року Франківськ відзначив свої 357. Уже традиційно провели фестиваль від мерії «Місто для життя». На ці ж дні припали «Карпатський простір» і «Свято ковалів». А ще додався Великодній фестиваль «Катедральні дзвони».
Подій, локацій і розваг була ціла купа. Встигнути на все могли хіба професійні гуляки. «Репортер» бачив найцікавіше.
Розпочалося все ще з п’ятниці, 3 травня. Незважаючи на робочий день, увесь центр перетворився на суцільний фестиваль. Зранку бід Білою хатою розклався ярмарок з сувенірами, медами, сирами, вином і шашликами. Десь як у Яремче, лиш без водоспаду.
Цього ж дня в одному з корпусів палацу Потоцьких Марія Козакевич, співзасновниця ініціативи «Франківськ, який треба берегти», відкрила інтерактивний музей міста – МІФ. Загалом дев’ять приміщень: кімната з кросвордами, фотозона, зали з різними артефактами – плиткою, кахлями, дверима. Підлогу вистелили банерами із зображенням старої бруківки чи під’їздів місцевих пам’яток. В одній із кімнат облаштували кінозал, де показували двогодинний фільм з розповідями старожилів про місто.
У кімнаті з ліпниною можна було приміряти на картонному макеті різні голови для каріатиди. У коридорі – пострибати в «класики», а на одному зі стендів приміряти до фасаду пам’ятки на Грушевського, 31 магнітні елементи балконів, карнизів і колон. Якісь експонати вже були в колекції Марії Козакевич, інші приносили мешканці міста.
Три дні щотри години Марія проводила екскурсії для всіх охочих. А між тим чепурила музей і зустрічала гостей як справжня ґаздиня. На облаштування музею пішло близько 500 тис грн. Козакевич каже, мер обіцяв відшкодувати з міського бюджету.
«Такий простір є моєю давньою мрією. Хотілося створити сучасні інтерактивні речі, які б приваблювали молодь, і діти могли в пізнавальній формі знайомитися з історією міста», – говорить Марія.
Привабити вдалося. Ближче до вечора музеєм ходили цілі натовпи. Дорослих найбільше приваблювала кімната з костюмами під старовину, а діти годинами сиділи в пісочниці. Лопатками, ситами й пензликами вони могли відшукати монети, виготовлені спеціально для музею та 357 річниці міста.
Того ж дня на площі Бастіону розклалися ковалі з 20 міст України та закордону. Темою цьогорічного фесту стали якорі. Також ковалі відкрили інсталяцію з птахами і подарували місту металеву бджолу. Ще одним улюбленцем для селфі став робот-козак. А у «Підземному переході «Ваґабундо» вперше відкрили виставку металевої скульптури «Vox.Ferrum».
Найбільш популярними цього дня стали стометрівка та площа Міцкевича, де розмістилися живі скульптури із семи країн світу. Загалом учасників було 35.
«Це перший міжнародний фестиваль театральної живої скульптури, – говорить його співорганізатор Артур Гулько. – Актори несуть ідею, взаємодіють з публікою, роблять дійство, аби привернути увагу людей. І найкращий результат – коли в кінці дійства ти отримуєш оплески».
Не знати, чи дочекалися актори оплесків, але уваги їм не бракувало. Чотири години актори безперебійно фотографувалися з усіма охочими, які змогли проштовхатися поближче до тіла.
«В кого добре телефон знімає? Галка, давай свій, – гукає жінка біля однієї зі скульптур. – Он, цей хлопець фоткається, а ми за ним».
Найбільше уваги дісталося людині-моху, фігурі, вкритій шаром землі з Нідерландів, та німецькому міму з перформансом Blanko.
«Він що, реально живий? Знущаються так над людиною», – коментує перехожий біля німецького міма, коли натовп ринувся розмалювати костюм і його самого, як заманеться.
Були й ображені, що так і не встигли до живих скульптур, бо їхній робочий день тривав до 17.00. Що ж, тут скульптурам пощастило – навала могла бути ще більшою. Ще два дні поспіль актори влаштовували перформанс скульптур на території палацу. В цей час заштовхатися через браму чи вийти було непросто.
«Карпатський простір» відкрили не менш вражаючою театральною ходою, до якої на Незалежності доєдналися й ретроавтомобілі.
Ну а далі кожен розважався як міг – кавова локація, винна, джаз у палаці чи концерти на площі Франка. А ще були кіно, театр, філармонія. І всюди людей було повно.
Вже звично представники іноземних делегацій на кулінарній локації готували національні страви. Найбільш настирливі могли потім їх скуштувати. А мерія нарешті відмовилася від ідеї зі святковим тортом і пригощала всіх пряниками.
Другий день феєрично завершили нічні кування від «Свята ковалів» з мапінгом від vj-групи Cube, джаз-тріо Марка Токаря та dj-сетом XaoRa. А в неділю на фасаді Музею мистецтв Прикарпаття спроектували 15-хвилинне світлове шоу – завершення трьох днів свят вийшло справді феєричним.
Також цьогорічні святкування запам’яталися одразу двома освідченнями з великої сцени – після виступу гурту Kazka, а наступного дня – після концерту румунської співачки Eneli. Офіційно святкові заходи тривали ще й у понеділок і вівторок. Адже День міста саме 7 травня. Та про ці урочистості більшість дізнається вже з новин.
Трохи зіпсувала враження хіба погода. Щодня дощу ставало все більше, тож довго тусувати було складно. Сподіваємося, всі допливли задоволеними.
