Верховна Рада поставила крапку в історичній земельній реформі. В умовах пандемії коронавірусу та світової економічної кризи депутати мобілізувались і в ніч на 31 березня ухвалили відповідний закон. Він дозволяє українцям продавати і купувати землю сільськогосподарського призначення, але не одразу.
Як пандемія вплинула на земельну реформу і що змінилось у фінальній редакції, розбирався Центр громадського моніторингу та контролю, пише Репортер.
Реформа VS коронавірус
Провести земельну реформу українська влада намагалась впродовж багатьох років. Однак безуспішно. Щороку мораторій на продаж с/г угідь подовжувався. Тим часом зняття цієї заборони є однією з умов співпраці України із західними партнерами: як Міжнародним валютним фондом, так і Євросоюзом.
Тож цілком логічно, що земельна реформа стала першочерговим завданням для нової влади. Перший крок було зроблено восени: «Слуга народу» майже повністю підтримала законопроект про відкриття ринку землі у першому читанні і збиралась швидко його доопрацювати, щоб завершити справу.
У світі коронавірусом інфіковані майже 860 тисяч людей, в Україні – 645
Втім, процес розтягнувся на місяці. Після першого читання опозиція подала до законопроєкту понад 4 тисячі правок, які депутати почали розглядати у лютому. За оптимістичним прогнозом парламент зміг би дійти фінішу із земельним законом лише під кінець травня. Але пандемія коронавірусу внесла свої корективи.
На позачерговому засіданні в ніч на 31 березня Верховна Рада ухвалила фінальний законопроєкт. За ринок землі проголосували 259 народних обранців: 206 депутатів «Слуги народу», 23 – «Європейської Солідарності», 13 – «Голосу», 12 – «Довіри» та 5 позафракційних нардепів.
За словами експертів, депутати консолідувались, щоб розблокувати фінансову допомогу від МВФ й уникнути дефолту в країні.
Антикризові новинки закону
Зважаючи на глобальну економічну кризу, у фінальному варіанті закону з’явились додаткові запобіжники. Вони, на думку нардепів, мають захистити українців від продажу землі за найнижчою ціною.
По-перше, ринок землі запрацює майже на рік пізніше, ніж планувалось – 1 липня 2021 року. По-друге, впродовж перших двох років не можна буде продавати державну землю сільськогосподарського призначення, в обігу будуть лише приватні паї. По-третє, дозволена концентрація землі в одних руках на початку дії закону буде зменшена у 100 разів.
Ми зменшили концентрацію для фізичних осіб до 100 гектарів. Для юридичних осіб – це другий етап, який буде запроваджено з 2024 року, – буде до 10 тисяч (гектарів, – ред.). Тобто перший етап – для фізичних осіб, для українців – 100 гектарів на людину, – прокоментував президент Володимир Зеленський.
Таким чином, лише з 1 січня 2024 року до ринку землі зможуть долучитися юридичні особи, і максимальний обсяг земель в одних руках зросте до 10 тисяч га. При цьому переважне право на купівлю ділянки матиме її орендар.
Крім українських громадян та компаній, купувати с/г ділянки зможуть також територіальні громади та держава. Банки зможуть брати землю як заставу під кредити.
У померлої у Франківську породіллі аналіз показав коронавірус – Савчук (ВІДЕО)
Додаткові обмеження і заборони
Окрім «антикризових» поправок, закон містить низку інших норм, які мають захистити продавців землі та національні інтереси держави. Зокрема, документ передбачає лише безготівковий розрахунок за операції купівлі-продажу. При цьому встановлюється мінімальна ціна на землю: до 2030 року вона не може бути нижчою за нормативну грошову оцінку. На думку експертів, такі вимоги допоможуть вивести з тіні операції із землею.
Найбільш дискусійне питання – продаж землі іноземцям – відповідно до закону, виноситься на всеукраїнський референдум. Відповідний проєкт уже розроблений.
Незалежно від результатів референдуму ухвалений закон забороняє іноземцям купувати землю у 50 км прикордонній зоні. Також українську землю не зможуть придбати росіяни та компанії, власниками яких є росіяни чи власників яких неможливо визначити.
Варто зауважити, що закон про ринок землі – не єдиний документ, який запускає земельну реформу. Для повноцінного старту у липні 2021 році потрібно ухвалити ще низку додаткових документів. Але на це у депутатів ще достатньо часу.
