Тарас Прохасько: То пройди з ним дві милі…

Facebook
Telegram
X
WhatsApp
Філіп кілька разів попереджав, щоби не тримати руки у кишенях, коли буду йти містом. Він казав, що в такому разі людина, яка виглядає трохи інтеліґентно, обов’язково дістане кулаком у лице. В кращому разі – це він повторював якоюсь збудженою інтонацією – зіб’ють з голови шапку. То було зимою, коли хочеться тримати руки у кишенях (я, правда, не робив цього через неякісні слизькі черевики – знав, що падати у такому разі може бути ще гірше, ніж дістати удар). То було у Вроцлаві, який мені після наших вечірніх зимових вулиць видавався мало не найбезпечнішим місцем у світі. Але  Філіп мав власний досвід.

Його били за руки у кишенях не тільки у пролетарському Вроцлаві, але й культурному Кракові. Били за то, що надто інтеліґентно виглядав. Били прості містові вуличні хлопці з робітничих сімей. Слухаючи його, я пригадав собі той давній підлітковий острах зазнати нападу через то, що є інакшим. І від  Філіпа я довідався, що він – винятковий інтелектуал і нащадок аристократів – живе у такій тривозі ціле своє життя. Тривога, до того ж, настільки оправдана, що він дійсно регулярно був легенько принизливо битий, пише Тарас Прохасько для Збруч.

Він казав мені, що так є у цілому світі. Що розумні, неординарні діти, а потім дорослі завжди потерпають від фізичної агресії хамів. Цю агресію можна вважати ідеологічною, бо ніякого інтересу, окрім силового вивищення над розумово вищими, нападники не мають. А інтеліґентний вигляд у певних обставинах слугує таким збудником, що його можна оцінювати навіть як провокацію.

Читайте: Тарас Прохасько: І свій шлях. Широкий

І я собі думав, як то з таким жити. Як знати, чого ти вартуєш, і розуміти, що ця вартість є твоєю безпомічною вадою. Як думати і розмірковувати про філософію, культуру, особистість, про гідність, людяність і долю людства, як відстоювати гуманістичні ідеали, коли нащодень переслідує страх, ляк, ненависть і бажання помсти або справедливості (що у подібних випадках часто стає одним і тим самим). З іншого боку, насильство, якого бояться і зазнають такі люди, є хоч і дуже насиченим емоційно, але настільки фраґментарним і епізодичним, що люди, які виросли і живуть у глибокому системному насильстві, навіть не можуть повірити у виняткову травматичність таких мало не комедійних штучок.

Читайте: Тарас Прохасько: Майбутнє буде давно

Слухаючи страшні історії Філіпа, я думав про то, чи може акт насильства бути одночасно актом приниження і часткового позбавлення гідності. І де є та міра, яка робить жертву меншовартісною. Навіть походив кілька годин вечірнім засніженим Вроцлавом, запхавши руки у кишені. Намагався дивитися просто в очі усім, хто ішов назустріч. Згадував собі різні небезпечні епізоди і – найголовніше – хай і простодушну, але безсумнівну приготованість до того, щоби не датися просто так. А це – мені так здається – є вже незаперечною ознакою тої самої інтеліґентності, яка може бути провокацією.  Уяви собі, казав я потім Філіпові, що у тебе завжди при боці шабля твоїх предків-аристократів. Це не тупа сила, а вміння, розум і готовність нею скористатися. Звичайно, що того, хто має шаблю, можна забити киями або каменем, але тут важливо не це, а то, що ти мав шаблю.

Я розповідав йому, як у дитинстві, коли тато надовго їхав з дому, ми з братом клали вночі під подушку великий ніж, щоби захистити в разі чого дім. Як тато, вертаючись ночами додому, тримав у руці тяжку в’язку ключів. Як можна захиститися будь-чим, що трапиться під рукою. Як посміхатися, коли починається щось загрозливе. Як ми у дитинстві завжди були готові напружити м’язи живота, щоби не здихати від несподіваного удару. Як передовсім зважати на зміни дистанції. І кілька слів, які як шабля. А вже найінтеліґентніше – уміти вдарити першому. Або взагалі не виходь з хати, але не будь битим.

Читайте: Тарас Прохасько: Щілина любові

Не знаю, чи загальна атмосфера у Польщі змінилася на краще, чи всі люди нарешті стають лагіднішими, чи просто Філіп постарішав (а для чоловічої агресії це дуже вагомий чинник), чи він повірив у подаровану шаблю, але за останнє десятиліття його жодного разу не вдарили на вулиці. Навіть зимою. Навіть у Вроцлаві. Навіть з руками у кишенях дуже викличного інтеліґентського сукняного плаща.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

Максим Карпаш, проректор Університету Короля Данила новини Івано-Франківська
тарас-прохасько
Прохасько
ОСТАННІ НОВИНИ
ппо
ППО знешкодила 126 російських дронів, влучання зафіксували на 7 локаціях
зведення, двадцяти
За минулу добу втрати російських загарбників сягнули 1970 військових, також знешкоджено Керченський міст
захисники загиблі
Прикарпаття втратило трьох захисників
чемпіонка світу
Прикарпатська поліцейська Алла Бегеба стала чемпіонкою світу з універсального бою
виставка 36 бригада_14
У Франківську відкрили виставку про бойовий шлях 36 бригади морської піхоти (ФОТО)
дошка
У Калуші відкрили меморіальну дошку полеглому воїну Сергію Гузію
1-СКАЙ
Гурт СКАЙ у четвер виступить в Івано-Франківську з ювілейним концертом і підтримкою програми «Врятуй кінцівку»
пошкодження
На Прикарпатті внаслідок ворожої атаки пошкоджені приватні будинки
Благо 1
Чотири квартири у Франківську за донат: як благодійні розіграші blago закривають мільйонні збори
68 бпла
Над Прикарпаттям та ще сімома західними областями знищили 68 БпЛА
розстріл
Хроніка одного розстрілу. Як гестапо у Станиславові стратило 27 патріотів
Ігри нескорених 2026
Ветерани з Івано-Франківщини вибороли три медалі на «Іграх Нескорених» у Львові
Прокрутка до верху