Погляд

Тарас Прохасько: Лижний феномен

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Спостерігаючи за тим, з якою прогресією періодично збільшується компанія аналітиків, прогнозистів, експертів, коли починається передвиборча кампанія, ловлю себе на схильності самому бути готовим до того, щоби дуже легко і глибоко відповісти на будь-яке питання, що стосується цього питання.

Культурний феномен чемності і ретельності у таких випадках зрощується із природною потребою гіперконтролю, тобто уявленням про то, що, моделюючи майбутню ситуацію, борониш сам себе від лячної непевності. До цього додається прагнення втовкмачити всім обдуреним і затемненим, що тоді, коли вони прислухаються до моїх простих порад, то нам усім, а передовсім їм, бо мені то вже не так і потрібно, буде значно краще. Хоча може бути і таке, що головною причиною усіх цих сформульованих міркувань є схильність до парадигми просвітництва, коли такою важливою була систематизація і класифікація усіх речей і явищ, пише Тарас Прохасько на порталі Збруч.

І от у цей напружений час загостреного суспільного аналізу у середущого сина з’явилася потреба знайти і придбати кілька пар бігових лиж. Я перейшовся базаром і не знайшов жодної. Натомість було багато варіантів для гірської їзди. Що сталося – питав я себе – куди вони поділися, адже пам’ятаю часи, коли все було навпаки: бігові і туристичні лижі всюди, а гірських катма. Стараючись відповісти на своє питання якомога аналітичніше і структурованіше, легко і невимушено вибудував цілу порівняльну таблицю щодо причин такого разючого перелому звичаїв.

Читайте: Тарас Прохасько: Головний інтерес українців

Передовсім технологічно-цивілізаційні. Сорок років тому у нас попросту не було доступу до гірського лещатарства. Радянська промисловість не вміла зробити достатньо добрих гірських лиж. Бракувало, як завжди, актуальних передових технологій. Натомість так звані дрова вона була здатна тесати мільйонами пар. Таке саме і з теренами. Гірські лижі потребують складної інфраструктури, тим часом аматорський біг на лижах можливий всюди, де випадає хоч трохи снігу.

Далі локалізація. Гори завжди є віддаленими від більшості населення. Потрібний транспорт, щоби до них добратися навіть з передгір’я. Колишні лещатарі їздили поодинокими електричками, будучи прив’язаними до розкладу руху і місткості кількох вагонів. Кілька годин їзди з гір перетворювалися на складну виправу. Тепер чисельні авта є запорукою вдалого одноденного катання. І ще безліч додаткових труднощів. Починаючи від одягу, закінчуючи термосами. Видимі причини зрозумілі кожному.

Але є ще причини ментальні. Скажімо, зміна уявлень про напруження і відпочинок. Колись спортування передбачало готовність до важкості, до виснаження і тяжкої монотонної праці. Став на лижі і гаруєш кількадесят кілометрів, напружуючи дихання і м’язи. Тепер до такої гарівки мало хто схильний. Схил сам несе, а підйомник витягає. Навіть будова виспортованого тіла має тепер зовсім інший характер, позбавлений впливу витривалості. Навіть психічно теперішні люди легше сприймають кліповість швидкого спуску, ніж довгі неперервні монотонні плани лижного пробігу. Що вже казати про потребу швидких насолод, на які в інакшому разі доводиться чекати кілька годин.

Читайте: Тарас Прохасько: Не бійся ножа, а зважай на вилку

Теперішнє сибаритство тримається ще й на фізіологічній швидкості гормонального приходу. А також на гіперспоживацькому ставленні до кількості і якості спеціалізованих продуманих предметів, які супроводжують фізіологічні реакції. Оснащення і обладнання може викликати передчасне вдоволення від процесу.

Звичайно, в аналізі не можна оминути геополітичних, кліматичних, ідеологічних і мілітаристичних змін. Таких, як незрівнянно малу площу придатних гір стосовно усієї території Радянського Союзу, суттєве зменшення періоду засніженості на рівнинах європейського континенту, класовий підхід до різних видів спорту, воєнна доктрина, вибудована на кількісному показникові маси натренованих солдатів…

Читайте: Тарас Прохасько: Найліпший вихід – вхід

Врешті ми знайшли цілі поклади бігових лиж. Завдяки новим комутаційним технологіям. Виявилося, що вони нікуди не поділися. Цілими пачками, часто невживані, зберігаються у гаражах і коморах, які видаються пережитком минулого. І чекають на своє повернення у гідне і славне життя. Аналіз стає набагато ефективнішим, коли не заходить у сфери прогнозування.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.