Люди Фото

24 роки в’язниці за Слов’янськ. Українського нацгвардійця Марківа засудили в Італії

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Суд присяжних італійського міста Ассізі визнав бійця української Нацгвардії Віталія Марківа винним у причетності до вбивства фотографа Андреа Роккеллі під час боїв під Слов’янськом у 2014 році.

Про це повідомляє голова Християнського товариства українців в Італії Олесь Городецький з зали суду, пише BBC Україна.

Сам Марків всю вину заперечує і наполягає на тому, що жодного стосунку до загибелі італійця він не має.

«Жахлива новина! Італійський суд засудив Віталія Марківа до 24 років ув’язнення. Нема слів», – написав Олесь Городецький. Це ж підтверджує і кореспондентка «Радіо Свобода» Наталія Кудрик.

«Суд вирішив також направити запит на відкриття кримінального провадження проти народного депутата України Богдана Матківського», – додав Олесь Городецький. Депутат Богдан Матківський – колишній командир взводу Нацгвардії, який давав свідчення на захист Марківа.

Саме оголошення вироку затримали на понад годину. За свідченнями присутніх, у переповненій залі суду було багато представників української громади, а також італійської преси.

Перед цим Марків виголосив своє заключне слово суду.

«Не заглиблюючись у справу, про яку вже достатньо говорили мої адвокати, хочу сказати: я солдат, я патріот своєї країни… Вірю у правосуддя і дякую вам за вашу роботу», – процитував його Олесь Городецький.

Просили 17 років

Віталія Марківа арештували 30 червня 2017 року в Болоньї, і відтоді він перебував у слідчому ізоляторі. Як з’ясувалося, чоловік має громадянство України та Італії, через що може користуватися консульською підтримкою з українського боку.

Марківа звинуватили у причетності до умисного вбивства італійського фоторепортера Роккеллі у травні 2014 року поблизу Слов’янська.

Про це свідчив французький журналіст Вільям Роглон, який тоді ж був у тому районі.

Обвинувачення, яке базувалося на словах француза, стверджувало, що 24 травня 2014 року Віталій Марків як «командир» Нацгвардії був причетний до 30 мінометних ударів по підніжжю гори Карачун, де перебували журналісти.

Внаслідок цього загинув Андреа Роккеллі та його російський фіксер-перекладач Андрій Миронов.

Як передавала «Радіо Свобода», у травні італійський прокурор наполягав, що хоча Віталій Марків і не вчинив убивство сам, але інформував керівництво Нацгвардії про рух цивільних біля підніжжя Карачуна, а командири Нацгвардії зі свого боку дали сигнал вояками ЗСУ, що з мінометів відкрили вогонь по групі іноземних журналістів.

Віталій Марків, перебуваючи на бойовій позиції на горі Карачун, у силу своїх службових обов’язків не міг не знати, по кому буде спрямований вогонь, переконаний головний обвинувач Андреа Дзанончеллі.

За його словами, український нацгвардієць був співучасником злочину, не беручи в ньому безпосередньої участі: «Там убивали журналістів. Крапка»

Потерпілих у суді представляла сім’я журналіста Роккеллі, профспілкова Федерація італійської преси (FNSI), обласна Асоціація журналістів Ломбардії (ALG), а також заснована Роккеллі організація Cesura Lab.

Перераховані організації ще й позиваються до держави Україна, від якої вимагають 30 тис. євро компенсації.

На одному з останніх засідань суду у травні прокурор попросив визнати італійського українця винним у співучасті в умисному вбивстві Роккеллі з можливим вироком – 24 років в’язниці, повідомляли у прес-службі української Нацгвардії.

Водночас прокурор закликав врахувати відсутність судимостей у Марківа і його гарну поведінку під арештом та скоротити термін ув’язнення до 16 років, але додати один рік за «посягання на вбивство французького репортера», який був у зоні бойових дій разом з Роккеллі.

Так обвинувачення вийшло на вимогу 17 років в’язниці для Віталія Марківа.

У підсумку суд дав максимальні 24 роки.

Без мінометів

Захист українця наполягав на тому, що обвинувачення є абсурдним та не має реальних свідчень.

А отримані з МВС України (якому підпорядковується Нацгвардія) документи доводили, що у травні 2014 році Віталій Марків не був «командиром», а лише сержантом.

Його підрозділ тоді не мав на озброєнні мінометів, а використовував лише автомати, а з позиції, де перебував Марків, не було видно місця загибелі італійця – воно було з іншого боку гори Карачун.

«Бійці були озброєні стрілецькою зброєю і не мали тяжкої та далекобійної зброї, якою могло бути смертельно уражено італійського журналіста Андреа Роккеллі 24 травня 2014 року. До того ж, позиція, де відповідно до наказу свого командира ніс службу Віталій Марків, мала сектор спостереження (село Андріївка) відмінний від того, де було вбито італійського фоторепортера (залізничний переїзд перед керамічним заводом). Цю позицію на той час займали бойовики-сепаратисти очолювані російським ватажком Гіркіним. Звідти постійно обстрілювали українські підрозділи на Карачуні», – заявив на суді у травні виконувач обов’язків командира Нацгвардії Микола Балан.

Сторона захисту особливо наполягала на виїзді на місце події, однак обвинувачення відмовилося від проведення слідчих дій там.

Так само були проігноровані пропозиції України створити спільну слідчу групу.

Водночас українське МВС передало італійській стороні офіційну позицію, з якої випливає, що італійського журналіста попереджали про небезпеку перебування у підніжжі гори Карачун.

Однак Андреа Роккеллі проігнорував попередження й поїхав у район бойових дій без офіційної акредитації зі сторони України, де потрапив під перехресний вогонь.

Українська сторона стверджує, що насправді італієць та росіянин загинули від мінометного обстрілу зі сторони проросійських сил.

А адвокат Марківа Раффаеле Делла Валле наголосив, що прокуратура міста Павії та родина загиблого намагаються «призначити винного», а не знайти справжнього винуватця.

Хто такий Віталій Марків

Віталію Марківу 29 років, він народився у містечку Хоростків на Тернопільщині.

У 2003 році разом з родиною переїхав до Італії, де навчався і згодом отримав громадянство.

Віталій Марків повернувся в Україну під час Майдану, був у Самообороні.

З початком війни став волонтером, а пізніше бійцем 1-го батальйону Нацгвардії оперативного призначення (“Батальйон імені Кульчицького”) – це підрозділ, що складався переважно з “майданівців”.

Воював під Слов’янськом, отримав звання старшого сержанта, яке не є офіцерським.

У червні 2017 року поїхав до Італії, щоб відвідати матір, де і був затриманий італійськими правоохоронцями.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.