Газета Кримінал

Невиправдана жорстокість. Чому на Прикарпатті не карають за вбивство тварин (ФОТО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Минулого тижня в селі Угриневі, що біля Івано-Франківська, трапився неприємний інцидент. Місцевий чоловік застрелив собаку, який бігав біля його подвір’я. Труп залишив просто посеред вулиці, де його знайшли волонтери.

Тепер із стрільцем розбиратиметься поліція, але чи покарає його суд?

Бо кури пропали

Про вбивство собаки у соцмережі Facebook повідомила керівниця благодійної організації «Дім Сірка» Наталія Когут. Вона опублікувала фото вбитого пса та просила розголосу. У дописі також було відео, на якому чоловік, який стріляв у тварину, каже, що вбив, бо крала курей. Діалог, який відбувся між волонтеркою і стрільцем, збурив соцмережі.

– Ви чого пса застрелили?
– А в мене чого три курки пропало?
– То що, пес вкрав?
– Ну а хто? Тут купа псів бігає.
– Ви будете кожного стріляти?
– Буду. А чого в мене кури мають пропадати?

Після цього волонтери написали заяву в поліцію. Ті наступного дня повідомили, що відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 299 Кримінального кодексу – жорстоке поводження з тваринами. За це чоловікові світить пів року ареш­ту або до трьох років обмеження волі.

«Слідчо-оперативна група поліції Тисменицького району встановила, що у собаку стріляв місцевий мешканець з власної мисливської зброї. Чому власник домогосподарства так жорстко повівся з собакою, наразі встановлюють», – повідомила пресслужба поліції.

До теми: Франківський «Дім Сірка» за рік прилаштував у добрі руки 970 собак і котів (ФОТО)

Також відомо, що поліцейські мають намір вилучити у чоловіка рушницю та притягнути його до адміністративної відповідальності за статтею 174 КУпАП – стрільба з вогнепальної зброї у не відведених для цього місцях. А ще перевіряють, чи причетний він до іншого схожого злочину. Бо ж, за інформацією волонтерів «Дому Сірка», це вже не перший такий випадок. Утім, купа люду взялася захищати стрілка.

«Якби подібний пес загриз моїх курей, я б розірвав його своїми руками…», – обурювався один чоловік.

«Ті, що захищають бродячих собак, чому не заберете їх до себе до хати? – написав інший. – Коли бродячі собаки загризають дітей, нападають на людей, коли ті повертаються з роботи, то всі мовчать. Найбільша біда не в державі, яка немає ніяких програм, а біда у тих людях, які розплодили, а потім повикидали на вулицю. Боріться, собачі рішалова, з проблемою в цілому, а не з дідом, який застрелив собаку. Він захищав свою територію і своє господарство».

Від шести місяців до восьми років

Визнавши, що в Україні немає адекватного покарання за жорстокість, у 2017 році народні депутати відповідальність посилили. Зокрема, передбачили позбавлення волі за жорстоке поводження з тваринами, їхнє мордування, убивство та пропаганду цього явища у суспільстві.

Стаття 299 Кримінального кодексу стосується всіх тварин – домашніх, диких і сільськогосподарських. І не важливо при цьому, чи мають тварини господаря, чи ні.

Закон передбачає, що жорстоке поводження може бути у двох формах: знущання над тваринами та цькування тварин одна на одну.

Знущання – це завдання болю, страждань шляхом нанесення ударів, заподіяння ушкоджень, позбавлення їжі або води, впливу температури, хімічних речовин.

Цькування тварин одна на одну – це дії, спрямовані на те, щоб примусити битися, кусатися, іншим чином змагатися тваринам між собою.

Жорстоке поводження з тваринами, нацьковування їх одна на одну, поширення матеріалів із закликами до жорстокого поводження караються арештом від шести місяців до трьох років.

Читайте також: На Валах у Франківську невідомі отруїли собаку – соцмережі обурені (ВІДЕО)

Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього, караються обмеженням або позбавленням волі від трьох до п’яти років.

Дії, вчинені з особливою жорстокістю або у присутності малолітнього чи неповнолітнього, щодо двох і більше тварин, або повторно, або групою осіб, – караються позбавленням волі від п’яти до восьми років.

Єдиний прецедент

Насправді ж, більшість злочинів, пов’язаних із жорстоким поводженням з тваринами, не доводять до суду – справи закривають ще на етапі слідства. А з тих, що потрапляють на розгляд, дуже малий відсоток, коли винуватців справді карають.

Наприклад, у липні минулого року прикарпатець уникнув покарання, бо, як йдеться в ухвалі суду, «обвинувачений повністю відшкодував заподіяні збитки». А історія така. У селі Бистрець Верховинського району посварилися двоє сусідів. Після сварки один прийшов на подвір’я до іншого і вдарив собаку ножем у шию. У суді, ще на підготовчому засіданні, обвинувачений просив закрити кримінальне провадження, бо помирився з сусідом. Додав, що щиро кається і повністю відшкодував завдані збитки. Власник собаки не заперечував. Мовляв, жодних претензій.

Читайте також: У Снятинському районі небайдужі врятували з прив‘язі замордовану собаку – їй шукають нового господаря

У Снятині була інша історія. Там люди поскаржились на сусідку, яка не доглядала за своїм псом. Жінка на суд не прийшла, але подала заяву, що вину не визнає. Мовляв прихистила в себе бродячого собаку, годувала, поїла. Також вона спершу просила розглядати справу без неї та її адвоката, але згодом передумала. Адвокат, звісно ж, клопотав про перенесення розгляду справи, а поки переносили – в суді «минув строк накладення адміністративного стягнення». І хоча суд постановив визнати жінку винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 89 ч.1 КУпАП (порушення правил утримання тварин), провадження закрили.

Єдиний прецедент на Прикарпатті, коли людину покарали за жорстоке поводження з тваринами, був у Долинському районі. У січні 2018 року 24-річний мешканець села Витвиця прийшов на подвір’я сусідки та порубав сокирою двох собак. Трупи закинув у собачі будки. У суді сказав, що ті собаки на нього постійно гавкали та рвалися, щоб його покусати.

30 травня 2018 року суд виніс вирок – п’ять років за ґратами, під варту взяли в залі суду. Таке покарання суддя обґрунтував тим, що чоловік вже раніше притягувався до кримінальної відповідальності. У жовтні 2017 року його засудили на три роки позбавлення волі, але звільнили від відбування покарання, призначивши два роки випробувального терміну.

Як не крути, а виглядає, що поки люди людей не каратимуть за нелюдське повод­ження з тваринами, нічого ті люди не усвідомлять. Та й таке.

Авторка: Ірина Гаврилюк
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.