405 Results

Володимир Єшкілєв

Пошук

“Ніде совковий сморід не тримається так незрушно, як у мистецьких колах. Де й досі, наче привиди, соваються неспокійні особи й пропагують щось актуальне з колгоспного репертуару брежнєвських часів”, – пише Єшкілєв.

Маси вірять у стадний імунітет і в те, що до осені «все повернеться до тями». Натомість, замість стадного імунітету маємо лише стадні міфи та примарне сподівання на те, що підсумком карантинного нетерпіння буде не «нова шизоїдність», а «нова нормальність».

Є підозра, що політ цього «чорного лебедя» закінчиться не так просто, як почався. Хоча сам вірус зійде з ситуативного трону, радше за все, у простий спосіб. Втомлені кризою й карантином люди змусять уряди забути про безпеку групи ризику й вірус стане звичною частиною нашого світу. Просто стане

Й усе було б простіше, якби виправленням ситуації займався один штаб. Але ні. Не один. Й навіть не три. Штаби розмножуються, як вірус, і кожен пупкін намагається вставити до сценарію свою репліку. Тому діалогу не виходить.

“Джаз залишається вільним. Як на мене, вільнішим за теперішні музичні ігри на узбіччі репу, що вже втомили своїм провінційним гламуром, «апокаліптичним мурмотінням» та студійними підробками під вуличну революційність”.

“23 лютого загинув широко відомий у далеко невузьких колах «пласкоземельців» Майк Г’юз. Дядько сів у побудовану «у гаражі» ракету й стартанув у космос. Через 10 секунд літаюча каструля впала на землю з летальним для пілота і конструктора наслідком”.

“Можливо, законом втоми коригується шкала цінностей – сміттєві події скидають з себе машкару ілюзорної актуальності і стають для тебе тим, чим вони й мають бути. Разом із сміттєвими подіями відправляються у небуття їхні герої, промоутери та коментатори”.

“Відповідно, єдиний шлях – всупереч усім вітрам Гіпермодерну йти до західних секторів. Навіть якщо нас там не бачать. Навіть якщо більшість електорату продовжує блукати у культурно-цивілізаційному тумані разом з тим радянським їжачком”.

Більшість наших «лідерів думок» якась підозріла. Тобто, пардон, особлива. Їм за нефіґ шо обгадити ближнього, але не дай Боже зачепити якийсь порохнявий міф, популярний серед творчих старпьорів та в академічній дідорні.