Сучасна війна еволюціонує швидко. Адже хто першим якісно реагує на нові виклики, той і має перевагу на полі бою. Швидко реагує на виклики й мінометна батарея 109 окремого гірсько-штурмового батальйону 10 бригади «Едельвейс». Це мінометники мають берегти кров дружньої піхоти. І для цього використовується власна аеророзвідка, активно працюють оператори БпЛА, навчені здійснювати влучні скиди, застосовуються все нові прийоми. Чималий внесок в цю еволюцію зробив головний сержант мінометної батареї Мирослав Кознюк. Він ніколи не сидить на одному місці і намагається зробити все, щоб військовим батареї було краще, а їхня робота була якіснішою.
Мирослав Кознюк народився 21 лютого 1989 року в селі Буковець Верховинського району Прикарпаття. Там закінчив школу, успішно займався боротьбою, працював будівельником. У 2007 році був призваний на строкову, служив на артскладі.
Після звільнення в запас Мирослав думав, що на цьому його військова служба скінчилась. Але у 2014 році, коли нашу країну сколихнула війна, добровольцем пішов на фронт. Потрапив до новоствореної 44 окремої артилерійської бригади. Брав участь у важких боях на Донбасі, зокрема в Дебальцево, пройшов шлях від номера обслуги до головного сержанта батареї.
Читайте: Позивний Чіпс. Будні пілота FPV-дрона з бригади «Едельвейс»
Більше трьох років Мирослав Кознюк захищав Україну від ворога.
За цей час він вдосконалював свої навички та став одним із кращих військових свого підрозділу. Наприкінці 2018 року підписав контракт із 109 окремим гірсько-штурмовим батальйоном. У 2019 році, коли бої на сході дещо вщухли, Мирослав вирішив, що в його житті було достатньо війни і повернувся до своєї родини та цивільної роботи. Але собі пообіцяв знову стати в стрій, якщо АТО/ООС переросте в щось більше. На жаль, так і сталося.
Вже 27 лютого 2022 року Мирослав Кознюк повернувся в мінометну батарею 109 батальйону. В перші дні війни підрозділ зайняв оборону на Волинському напрямку, адже ЗСУ чекали наступу з Білорусі. Однак вже 6 березня був передислокований на Житомирський напрямок, де і вступив у бій з ворогом. Мирослав Кознюк, командуючи мінометним розрахунком, щільним вогнем підтримував штурмові дії батальйону.
Читайте: З життя “едельвейсів”. Оборону тримає 3 гірсько-штурмова рота 109 батальйону
Після звільнення Київщини та нетривалого відновлення у травні 2022 року 109 батальйон перемістився на Донбас. Сюди Мирослав Кознюк приїхав уже головним сержантом мінометної батареї. У своєму стилі енергійно взявся за роботу. Важко назвати галузь життя батареї, якої не торкається його рука.
Головний сержант Кознюк встигає скрізь.
Це логістика і забезпечення, розташування і обладнання позицій, навчання особового складу, комунікація з благодійниками, облаштування побуту. Мирослав майже ніколи не полишає позиції свого підрозділу, часто особисто доставляє на передову провізію та боєприпаси, завжди бере участь у найнебезпечніших рейсах. Надійний побратим і досвідчений наставник, вимогливий до себе й до побратимів, завжди тримає під пильним оком майже всі галузі життя батареї.
За цей час Мирослав Кознюк разом із підрозділом брав участь у боях в районах населених пунктів Клинове, Верхньокам’янка, Яковлівка, Роздолівка, Переїздне, Богданівка, Виїмка та інших. Безліч разів перебував під щільним вогнем противника, але завжди, ризикуючи життям, виконував задачу. Має поранення.
В батареї ходять чутки, начебто Мирослав володіє дивним даром передчуття і здатний передбачити, в який саме момент тому чи іншому розрахунку потрібно змінити позицію.
Кажуть, це передчуття не раз рятувало бійців.
За самовіддану службу українському народу в лавах ЗСУ Мирослав Кознюк нагороджений чисельним відзнаками, серед яких орден «За мужність» ІІІ ступеня, «Знак пошани» та медаль «За поранення», нагрудний знак «Почесна відзнака 44 окремої артилерійської бригади», Подяка зі значком на комір командира 109 окремого гірсько-штурмового батальйону, медалі Івано-Франківської ОДА «Лицар бойового чину» та Івано-Франківського міського голови «За честь і звитягу».
Мирослав Кознюк і нині виконує завдання за призначенням та не збирається відступати, поки наша країна не переможе в цій тяжкій війні.
Самовідданість, працелюбність, відчуття справедливості та любов до Батьківщини в у родині Кознюків закладено на генному рівні. В одному підрозділі з Мирославом країну від ворога боронить його молодший брат. Михайло Кознюк досяг значних успіхів у пілотування БпЛА, має на рахунку багато ураженої живої сили та не одну одиницю техніки противника.
Брати Кознюки роблять усе можливе для наближення нашої перемоги та мріють знову повернутися до своїх сімей. Вдома Мирослава чекає дружина Марія, син Мирослав, донечка Карина та дружня родина.
Comments are closed.