У неділю, 17 серпня, родичі військовополонених і безвісти зниклих захисників разом з небайдужими франківцями зібралися біля франківської ратуші, щоб укотре нагадати про тих, хто зараз не з нами.
Акцію-нагадування розпочали з гімну України та вшанування пам’яті всіх, хто загинув у боротьбі з ворогом, пише Репортер.
Уперше акцію організувала Оксана Гулій. Понад 40 місяців тому її чоловік, військовий 503 окремого батальйону морської піхоти Юрій Гулій, зник безвісти в Маріуполі. Донині про нього немає жодної інформації.
Чесно кажучи, крім боротьби за свого чоловіка, нічого інакше не можу. Я зараз активно їжджу до звільнених з полону, підтримую їх, допомагаю на передовій хлопцям, наскільки це можливо, — говорить Оксана.
За її словами, такі акції є нагадуванням для всього світу й для українців, яких не торкнулася ця біда.
Учасники принесли з собою прапори з портретами рідних і плакати зі закликами до боротьби за їхнє повернення додому. Кожен охочий під час акції міг взяти мікрофон і розказати свою історію.
До теми: Не мовчи – полон вбиває! У Франківську відбулася недільна акція-нагадування (ФОТО)
Чоловік Любові Гарасим’юк Мирослав Мацьопа зник безвісти 22 березня 2022 року в місті Попасна Луганської області. Він був військовим 24 ОМБр. Уже четвертий рік Любов всюди шукає про коханого інформацію й надіється, що він скоро повернеться додому.
Каже, найбільше джерело новин – це звільнені полонені. Тож вона з рідними інших полонених або безвісти зниклих захисників їздить до них у лікарні. Щоб привезти їм гостинці, організовують ярмарки.
Ми сьогодні проводили з подругою благодійний ярмарок для збору коштів на генератори для 503 окремого батальйону. А також на подарунки для звільнених полонених, яких ми відвідуємо в госпіталі, щоб не їхати з порожніми руками. Бо ми розуміємо, що буде такий день, що ми так само своїх чоловіків зустрінемо. Тому ми їдемо туди для того, щоб побачити їх, щоб зрозуміти, що нас чекає, щоб якнайбільше дізнатися новин про своїх рідних. Сьогодні в нас закінчився ярмарок і зразу почалася акція, — розповідає Любов Гарасим’юк.
За її словами, тут зібралися ті, хто її розуміє.
Наші цивільні люди живуть одним життям, чинні військовослужбовці – іншим, а родичі зниклих і полонених – зовсім іншим. Це завжди очікування. Телефон завжди має бути увімкнений, тому що, можливо, подзвонить звільнений полонений. Тому що подзвонить, напевне, знайома, яка побачила прізвище твого чоловіка, наприклад, у телеграм-каналі, що розшукують родичів. Така категорія людей, яка, напевне, у найбільшій тривозі знаходиться. Це стиль нашого життя, невід’ємна його частина. Тут люди, з якими ми близькі по духу. Ми по очах бачимо, розуміємо одне одного. У нас єдиний біль, єдина ціль, єдиний стиль життя, — розповідає Любов Гарасим’юк.
Читайте: Україна повернула з російського полону 84 людини
Також під час акції рідні захисників привітали з пройдешнім днем народження Лілію Гуртовську, яка четвертий рік чекає з російського полону свого чоловіка, бійця «Азову». Більшість акцій-нагадувань про військовополонених організувала у Франківську Лілія, тож родичі військових подякували їй за те, що вона їх об’єднала й згуртувала.
Наприкінці акції учасники зробили спільне фото й скандували: «Волю усім військовополоненим!».
Читайте: Втеча в нікуди. Як люди з прифронтових територій знаходять дім на Прикарпатті
Нагадаємо, у неділю, 15 червня, на площі перед Франківським драмтеатром відбулася чергова акція-нагадування на підтримку військовополонених та безвісти зниклих. На мирний пікет під гаслом «Будь голосом полонених!» зібралися рідні захисників, небайдужі франківці та гості міста.
Авторка: Мирослава Надкернична
