З активізацією російських військ біля кордонів України міста по всій країні готуються до захисту. Справдяться прогнози чи ні, але підготуватися таки не завадить.
Днями у Франківську презентували інтерактивну карту захисних споруд на території тергромади. А міський голова Руслан Марцінків обіцяє в кожну квартиру занести пам’ятки з переліком адрес бомбосховищ та інші рекомендації щодо дій у випадку надзвичайних ситуацій. Тож що робити, куди бігти та що прихопити з собою, якщо доведеться тікати в укриття? – пише Репортер.
Карта допоможе не всім
«Найстрашніший ворог для нас – паніка. Ми створили інтерактивну карту захисних споруд, підвальних приміщень. І уже зараз можна подивитися, в які підвали в разі чого ховатися. У першу чергу це знадобиться тим, хто не зможе виїхати з міста, – говорить Ігор Влізло, начальник міського управління з питань надзвичайних ситуацій. – Бойові дії на сході України показали, що 90 % населення вижили, ховаючись у підвали».
На презентованій інтерактивній карті на сайті управляючої компанії «Комфортний дім» зеленим позначені укриття в підвалах закладів освіти. Загалом їх 47. Вони розраховані на те, аби там в першу чергу змогли переховуватися вчителі та учні цих шкіл, якщо надзвичайна ситуація застане їх під час навчання.
Ще 20 синіх позначок – це сховища. За словами Ігоря Влізла, орієнтовно 27 бомбосховищ у громаді нині є готовими чи умовно готовими. Всі укриття зведені давно та були просто залишені напризволяще.
Захисні споруди переважно розташовані у будівлях комунальних та інших підприємств міста. Вони знаходяться за адресами: Коновальця, 42А, Хмельницького, 92, Тролейбусна, 40, Ботанічна, 2, Вічевий майдан, 2, Сахарова, 32, Чорновола, 19, Петлюри, 17, Юності, 2, Залізнична, 4а, Привокзальна, 1, Привокзальна, 11, Привокзальна, 11а, Ленкавського, 20, Незалежності, 48, Левицького, 34, Медична, 15, Височана, 34. Ще два є в селі Хриплин – на Пресмашівській, 2а й Марковецькій, 4.
Серед цих укриттів, наприклад, «Укртелеком», «Електроавтотранс», водоканал, залізничний вокзал, хлібокомбінат, газконтора та інші установи. З ними та сама історія – вони передбачені для тих працівників, які в час особливого стану будуть перебувати у приміщенні.
Читайте також:
До нас дістався «Омікрон». Чи готові на Прикарпатті до нового штаму
Тож вчити ці адреси напам’ять немає сенсу. Все одно вони фізично не зможуть прийняти всіх охочих. За словами Ігоря Влізла, укриття радіозаводу може прийняти до 2000 людей. Позитрон, який нині не працює, має два укриття по 2000. Але основна маса населення буде ховатися виключно по підвалах. І це найпростіше.
Укриття у підвалах багатоповерхових будинків позначені на інтерактивній карті червоними стрілками. Нині це 159 адрес.
«Якщо в будинку є підвальне приміщення, треба одразу спускатися туди, поки не закінчиться небезпека. Треба розуміти, що артобстріл триває 30-40 хвилин, бомбардування – 15-20, тому в підвалі довго бути не доведеться, та й перебувати там довго неможливо, – говорить Ігор Влізло. – Інша справа, якщо ви заходите у споруду цивільного захисту, де є витяжка, фільтри, там можна перебувати до трьох днів. Але такі захисні споруди є на підприємствах, збудовані ще 30-40 років тому. З цивільного населення туди мало хто потрапить».
Потрібно братися за підвали
Керівник «Комфортного дому» Василь Скиданчук каже, найближчим часом підприємство почне перевірку та прибирання підвалів, які можуть стати тимчасовим укриттям для мешканців багатоповерхівок.
«Аби у будинку проводити будь-які дії, найперше, що потрібно, це погодження мешканців, бо підвали – це їхня спільна приватна власність, – каже Скиданчук. – Міський голова сказав порахувати, скільки нам треба грошей, аби місто профінансувало очистку цих підвальних приміщень. Зараз ведемо переговори з підприємствами, що приймають сміття, аби вони безкоштовно приймали те, що ми своєю технікою, тракторами будемо чистити».
За його словами, у 2014 році «Дирекція замовника» і МІУК вже чистили підвали за бюджетні кошти. І хоч потім підвали були закриті, люди все одно за кілька років наносили свіжого непотребу – шафи, вікна, інше. А десь треба відкачати воду. Після того як все це вивезуть, а в підвалах приберуть, «Комфортний дім» візьметься малювати стрілки, що ведуть до укриттів.
За словами Ігоря Влізла, кошторис на очистку підвалів розглянуть на комісії з надзвичайних ситуацій і з резервного фонду виділять гроші. Орієнтовно розраховують на 200-300 тис грн.
«З мешканцями погоджувати ці чистки, скоріш за все, не будемо, бо на це немає часу. Міський голова пообіцяв профінансувати і ми беремося до роботи. Ще буде оновлення дверей, встановлення нових колодок і оповіщення мешканців, у кого ключ, нанесення вказівників», – говорить Василь Скиданчук.
До теми:
Разом з інтерактивною картою на сайті «Комфортного дому» є й рекомендації щодо користування укриттями. Зокрема радять заходити туди організовано, швидко й без паніки. У сховищі розміщуватися групами. Людей з дітьми, розміщують в окремих відсіках або у спеціально відведених місцях. Літніх і хворих – ближче до виходу.
«В укриття потрібно приходити зі своїми засобами індивідуального захисту органів дихання, продуктами харчування і документами. Не дозволяється приносити з собою громіздкі речі, з сильним запахом, легкозаймисті, приводити тварин. Також в укритті забороняється ходити без потреби, шуміти, курити, виходити назовні без дозволу старшого по укриттю. Всі зобов’язані виконувати розпорядження чергового по сховищу чи підвальному приміщенні, а також надавати допомогу хворим, людям з інвалідністю», – пишуть у рекомендації.
Також в укриття радять взяти з собою щось типу лому, чим у разі необхідності можна буде розібрати завал.
Медуніверситет готовий
На все місто є три протирадіаційні укриття – на карті вони позначені відповідними червоними колами. Вони розміщені за адресами Галицька, 2, Привокзальна, 15 і Ребета, 6.
На Галицькій, 2 – протирадіаційне укриття у підвалі центрального корпусу медуніверситету на Галицькій. Розраховане на 115 людей. Площа – 144 квадратних метри.
Начальник служби цивільного захисту медуніверситету Володимир Штефюк розповідає, що це укриття занесене до державного реєстру захисних споруд. Воно побудоване ще в 1956 році, його основне завдання – захист від радіаційного випромінювання та отруйних речовин.
«У так званий особливий період університет не зупиняє діяльність і готує лікарів навіть у військовий час. Тому він буде функціонувати. Укриття потрібне для захисту персоналу, адміністрації», – говорить Штефюк.
Укриття має захисні двері, два основні входи та один запасний вихід на випадок, якщо інші завалить. Воно обладнане фільтро-вентиляційною установкою, яка може працювати і без світла – за допомогою ручки, аби насос продовжував ззовні закачувати повітря і через три фільтри воно вже чистим потрапляло в укриття.
Читайте також:
За нормативами люди тут можуть перебути до трьох діб. До укриття проведена лінія дротового зв’язку, є резервуари з водою, туалет. У випадку військових дій його будуть використовувати, навіть якщо не буде радіаційної загрози.
«Укриття певний час було занедбаним. Підтримувати його у стані готовності досить затратно. Але завдяки ініціативі та кураторству ректора, ми відновили його і на сьогодні воно є придатним для використання, – розповідає Штефюк. – У 2019 році ми замінили систему повітропроводу, зараз замінюємо фільтри. Їх складно було дістати, бо один коштує близько 40 тис грн і лише один завод в Україні їх виробляє. Там є що ще доробити, але свій функціонал укриття виконує».
Решта персоналу медуніверситету і майже 5000 студентів у випадку надзвичайної ситуації для тимчасового укриття використовуватимуть підвали у навчальних корпусах і гуртожитках.
Організованість долає страх
У випадку будь-якої надзвичайної ситуації, зокрема й військової загрози, по місту лунатиме сирена – сигнал «Увага всім». Після нього на місцевих радіохвилях і телеканалах треба прослухати термінове повідомлення. Інформацію передаватимуть протягом п’яти хвилин після сигналу. Почуте варто переказати сусідам та знайомим. Далі – діяти згідно з почутими рекомендаціями.
Аби підготуватися до надзвичайних ситуацій, зокрема й особливого стану, варто наперед забезпечити оселю запасами питної та технічної води. Також мешканцям радять купити вогнегасник, аби власноруч можна було зупинити пожежу в квартирі.
«Потрібно мати запас продуктів тривалого зберігання, які не потрібно довго готувати, підготувати аптечку із засобами як першої медичної допомоги, так і запасом ліків, яких людина потребує постійно, – говорить Ігор Влізло – Коли ведуться військові дії, світло, як правило, зникає. Тож треба підготувати ліхтарики і комплекти запасних батарей. За умови відключення електроенергії ліхтарик допоможе зайти куди потрібно і вийти звідти, адже бомбардування часто проводять вночі. Також може знадобитися свічка. Якщо виходити від того, що світла не буде, треба мати прості пристрої для приготування їжі на базі газових балонів».
На випадок евакуації треба мати напоготові необхідні речі та документи – паспорт внутрішній та закордонний, свідоцтва на право власності, гроші готівкою та на картках. Дітям у рюкзаки варто класти документи та номери телефонів батьків або родичів, до яких можна звернутися, якщо дитина залишилась сама. Також корисно обговорити з усіма членами сім’ї та близькими місце зустрічі на випадок, якщо зникне зв’язок.
Читайте також:
Ланцюг захищає «Дністер». Чого вимагають активісти у Франківську (ФОТО)
Під час бойових дій не рекомендується за ними спостерігати, підходити до вікон, стояти чи перебігати під обстрілом, підбирати, переміщувати покинуті зброю та боєприпаси. Під час обстрілу не можна залишатися в ліфтах чи під’їздах, на сходах. Варто хоча б спуститися на нижні поверхи. У квартирі радять триматися подалі від вікон, поближче до несучих стін.
«Кожен переживає, чи війна торкнеться саме його тепер. І це нормально, що людям страшно. Треба прийняти таку ситуацію і постаратися підготувати себе і своїх рідних, – говорить заступник міського голови, ветеран АТО Петро Шкутяк. – Можливо, варто пройти курси першої медичної допомоги, подивитися, де є найближче укриття, заглянути у свій підвал на випадок, якщо там треба щось підчистити чи прибрати. І ще один момент – потрібна підтримка, бо самому в таких обставинах перебувати важко. Треба знайти з десяток людей поруч, з якими можна організуватися, аби надати допомогу, поділитися їжею чи при потребі загасити пожежу, відремонтувати щось. І коли поруч буде така організована підтримка, це теж допоможе подолати страх».
Авторка: Ольга Суровська
Comments are closed.