Цього року відновлення колишньої обсерваторії на горі Піп Іван отримало новий поштовх. Вона була зруйнована ще в часи Другої світової війни. Зараз там планують облаштувати сучасний науково-дослідницький центр і повноцінний рятувальний пост.
Про відновлення обсерваторії говорили багато років. Планували відновити високогірну станцію для проведення метеорологічних, астрономічних, екологічних і біологічних досліджень. Пропонували заснувати там інститут природничих наук чи інститут лікарських рослин. Також хотіли створити туристичний центр. Однак далі пишних розмов справа не йшла, бо завжди бракувало грошей і конкретних дій.
У 2011 році Верховинська райрада передала споруду колишньої обсерваторії у державну власність. Адже район грошей на охорону обсерваторії, а тим більше на її реконструкцію не мав та й зараз не має. А приміщення з кожним роком все більше руйнувалося. Давно зняли зі стін свинець, з перекриття – коркове дерево, з даху – мідь, на сувеніри розтягували цеглини.
Отже, нині обсерваторія належить міністерству освіти і науки України та закріплена за Прикарпатським національним університетом (ПНУ), який і взявся за її відбудову. Науковці університетів Івано-Франківська та Варшави розробили спільний проект. За задумом, це має бути обсерваторія не лише для цих двох вишів, а й для інших українських та європейських навчальних закладів.
«Це один із найбільших українсько-польських проектів у гуманітарній сфері, – каже ректор ПНУ Ігор Цепенда. – Він отримав підтримку на рівні президентів і МЗС. Адже, крім астрономічної обсерваторії, яка була раніше, там має розташуватись науково-дослідницький центр та окремий рятувальний пост».
У 2014 році ПНУ та обласне управління ДСНС уклали угоду про співпрацю. Цьогоріч, наприкінці вересня, планують здати в експлуатацію спеціальне приміщення для рятувальників, які вже нині чергують на горі. У червні Ігор Цепенда та директор Студій Східної Європи Варшавського університету Ян Маліцький підписали «Лист про наміри», в якому зобов’язались у 2017 році продовжити будівельно-відновлювальні роботи.
«На облаштування цього стаціонару ми отримали грант від польських партнерів – 100 тисяч євро, – розповідає Цепенда. – Крім того, отримали додатковий грант – 30 тисяч євро – від посольства Польщі. Ми хочемо створити для рятувального загону всі умови, щоб він міг працювати повноцінно, безперебійно, допомагати туристам, які заблукали або потрапили в негоду. Крім того, університет отримав ще один грант – в 70 тис євро на завершення всієї проектної документації з відновлення обсерваторії, яку розробляють польські спеціалісти».
Наразі для туристів облаштували тимчасові кімнати, що розміщені в перешийку між господарським блоком і головною спорудою. Тут встановлені двері, вікна, інші отвори забили щитами. Встановили і дерев’яний настил, де можна розкласти намет.
Цього року в обсерваторії встановлять спеціальний прилад, який визначатиме температуру, пориви вітру, хмарність тощо. Після річного зрізу природно-кліматичних умов дослідники вирішать, який автоматичний телескоп краще встановити. Це так само стосується й іншого метеорологічного обладнання.
Навколо обсерваторії також планують розпочати історичні дослідження. Цим буде займатися група Інституту археології з Варшавського університету. Вони разом з нашими археологами шукатимуть артефакти для майбутнього музею.
Обсерваторія, яка в народі отримала назву «Білий слон» (чи то за свій вигляд взимку, чи тому що білим слоном у Польщі раніше називали велику, дорогу й не дуже потрібну річ) розпочала роботу в 1938 році. Коли почалася Друга світова, поляки ще встигли вивезти все цінне обладнання. Обсерваторія перейшла у власність СРСР. До червня 1941-го тут ще вели метеорологічні спостереження. Потім закинули. А далі просто розтягли все. Лишилися тільки стіни.
Comments are closed.