Головні події життя франківського ультрас Андрія Янковського (Янкі) почались незадовго до Майдану 2014 року. Студентство, участь в революційних подіях, волонтерство, громадсько-політична діяльність, фанатське життя, далі служба у війську, повернення до цивільного, пише Репортер.
І ось ти вже доволі дорослий «сформований» персонаж, проте, як і кожен, зі своїми «демонами» всередині. Незадовго до 24 лютого ти оголошуєш їм власну «Спеціальну військову операцію». Переосмислюєш ретроспективу власного сюжету, закриваєш дитячі гештальти та починаєш дивитись на деякі речі та світ зовсім по-іншому. Все починає набирати зовсім інших барв, проте сталось не так, як гадалось. 24 лютого й#б@на р*сня вирішує, що має право вказувати, як нам жити. Так, як на той час я вже перебував в забороненій в рф організації «Фрайкор», питанням «чи йти на війну?» собі не ставив, – розповідає Андрій.
Читайте також: Туди допомога, а звідти – люди. Як франківець Тарас Стрілецький рятує від війни (ФОТО)
Він пригадує, що зранку, після початку вторгнення, отримав ряд тилових задач від керівництва організації та після їх виконання, вже в березні, вирушив до Харкова. Тут перебуває і сьогодні.
В цьому ж місяці ми втратили нашого командира, Героя України, Георгія «Жору» Тарасенко. Це була надзвичайно велика втрата для нашого підрозділу і головним завданням для нас було продовжити справу початою ним та помститися за його смерть і за смерть всіх Великих Лицарів, – говорить Янковський.
Його підрозділ виконує завдання на нульовій лінії оборони, контрдиверсійні заходи та повсякденна тилова робота.
Андрій каже, що після закінчення цієї військової кампанії має надзвичайно багато планів, які не треба відкладати.
Обов’язково потрібно буде відганяти Золотий сезон за «Прикарпаття», а також поклеїти пару сотень стікерів десь на червоній площі, – ділиться Янковський. – Тим, хто залишився в тилу, побажаю, щоб перестали скиглити і брались за відповідальність. Так як було до 24 лютого вже не буде — настав час України творити світову історію!
Comments are closed.