Війна Соціум

Психологиня пояснила, чому люди вірять у фейки та теорії змови

Google+PinterestLinkedInTumblr
Фейкові новини вже давно стали частиною нашого життя, а пандемія коронавірусу лише загострила цю проблему. Через велику кількість фейків про вакцинацію та сплановані механізми їх запуску боротися з недугою стає складніше.

Психологиня та співзасновниця першого українського додатка для медитацій Svitlo Надія Рогозіна виділяє шість причин, якими можна пояснити довіру людей до фейків. У інтерв’ю ZAXID.NET вона розповідає, чому ми віримо у дезінформацію та як боротися з фейками на психологічному рівні.

Фото: УП.

Люди вірять в інформацію, що підтверджує їх світогляд. Якщо я підтримую кандидата А і не підтримую кандидата В, то я буду значно більше схильна вірити в погану інформацію про кандидата В і навпаки, не вірити у негатив щодо того, кого підтримую.

Погано розвинене критичне мислення і брак часу. Ми живемо в період швидкої інформації і завдяки соцмережам споживаємо її «кліповим мисленням». Однак, якщо у людини є достатньо часу подумати над прочитаною новиною, вона більш схильна розрізнити фейк від правди, навіть якщо ця новина не відповідає її світогляду. Звідки ми черпаємо фейки? Переважно з соцмереж. Як ми там цю інформацію споживаємо? Сваймаємо. У нас є буквально долі секунди, щоб спожити факт, а більшість людей узагалі не відкривають посилання, читаючи лише заголовок чи підпис до новини. Чому вони так роблять? Через брак часу і погано розвинене критичне мислення.

Критичне мислення – це навичка, яка допомагає нам перевіряти інформацію. За критичне мислення відповідає лобна кора головного мозку, яка допомагає врівноважувати стан тривоги й перевіряє, чи ця тривога є виправданою. І коли навичка критичного мислення не дуже добре розвинена, то люди не мають звички замислюватися над достовірністю новини.

Ті люди, в яких критичне мислення розвинене добре, використовують цю звичку автоматично і, відповідно, їм треба менше часу, аби надати правильну оцінку факту.

Мозку потрібно чимось заповнити прогалини інформації. Якщо ми чогось не знаємо, наш мозок додумує, аби закрити цю прогалину чимсь найбільш імовірним. Наприклад, є така оптична ілюзія: на зображенні є три чорні круги, в яких бракує одного сектора. Й виглядає так, наче посередині цих кругів є білий трикутник. Насправді ж трикутника немає і його там «домальовує» мозок. Так само трапляється, коли нам бракує інформації про якісь процеси. Нам сильно бракувало інформації про коронавірус, кому навколо цієї теми сформувалося чимало міфів.

Оптична ілюзія з трьома чорними кругами

Пов’язана з сильними емоціями інформація запам’ятовується краще. Більшість фейків підкріплені сильними емоціями – страхом, огидою, небезпекою, а наша внутрішня система безпеки постійно сканує простір на ризики і наша увага більш зосереджена на негативних фактах. Людям важко забрати фокус уваги із негативних емоцій, адже нам необхідно бачити небезпеку, аби від неї захищатися.

Люди схильні більше довіряти інформації, яку вони отримують під час споживання їжі. Переважно, ми сидимо у соцмережах чи дивимось телебачення під час обіду або вечері. Є дослідження, які вказують, що вживання їжі під час читання новин, наприклад, підсилює довіру до них.

Вплив оточення. Ми, в певному сенсі, є середнім арифметичним від того, хто нас оточує. Під оточенням я маю на увазі людей, яким ми довіряємо і які є для нас авторитетами. Наприклад, якщо впродовж тривалого часу дуже тісно спілкуватися з вегетаріанцями, то рано чи пізно, ймовірно, людина теж переходить на цей стиль харчування. Так само відбувається, коли навколо нас люди вірять у щось конкретне – тоді спрацьовує інстинкт бути частиною спільноти.

Надія Рогозіна стверджує, що на фейки переважно ведуться люди з недостатнім рівнем освіти, нижчим рівнем інтелекту чи малорозвиненим критичним мисленням.

«У школи ми думали, для чого ходити на фізику чи біологію, як ці предмети потім згодяться у дорослому житті? А потім починаємо вірити, що вакцини спричиняють тяжкі наслідки, або що шапочка із фольги захищає від радіаційних променів. Здавалося б, до чого тут фізика?», – каже психологиня.

Щоб не вестися на фейки, вона радить виділяти трохи більше часу на перевірку інформації, обрати для себе кілька перевірених медіа для читання новин, яким ви довіряєте, а також тренувати критичне мислення. Для тренування критичного мислення Надія Рогозіна радить розкласти факт на докази, що підтверджують і спростовують його.

«Наприклад, є думка, що вакцина викликає безпліддя. Можна взяти папірець, де в один стовпчик написати докази, які це підтверджують, а в іншому – тези, що це спростовують. Але ці докази мають бути валідними – з сайту ВООЗ чи свідчення людей, які змогли чи навпаки, не змогли завагітніти після щеплення і це офіційно доведено», – додає Надія Рогозіна.

Для тренування фокусу уваги психологиня також рекомендує менше часу проводити у соцмережах, а також спробувати помедитувати.

Донат
Читайте «Репортер» у Telegram та Instagram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Реклама партнерів:  

Comments are closed.