Стало відомо про загибель на війні Андрія Лісікевича з Долини, Михайла Небесного з Калуша, Дмитра Гаврищука з Печеніжинської громади, Василя Розумного з Чернелицької громади, Богдана Дмитріва з Угринівської громади. А також про смерть ветерана Івана Микитюка з Городенківської громади.
Про це повідомляють органи місцевої влади, пише Репортер.
Андрій Лісікевич
Військовий загинув під час виконання бойового завдання 26 червня 2026 року поблизу населеного пункту Кам’янка Покровського району Донецької області. Про загибель земляка повідомив міський голова Долини Андрій Дирів.
Андрій був мешканцем міста Долина. Він самовіддано захищав Батьківщину на фронті у званні солдата, виконуючи обов’язки водія-електрика відділення управління командира батареї самохідної артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини.
Про дату, час зустрічі загиблого захисника та чин похорону повідомлять додатково.
Михайло Небесний
Військовий загинув 27 червня 2026 року під час виконання бойового завдання внаслідок удару ворожого дрона-камікадзе на Донеччині, повідомив міський голова Калуша Андрій Найда.
Михайло Небесний народився 1992 року. На військову службу був призваний за мобілізацією 29 березня 2023 року.
Був оператором безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу мотопіхотного батальйону військової частини.
«Вірний військовій присязі, Михайло Небесний до останнього подиху мужньо виконував свій обов’язок, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам полеглого Захисника. Поділяємо ваш біль і схиляємо голови у скорботі», – йдеться у повідомленні.
Дмитро Гаврищук
Свій останній бій Дмитро прийняв 19 червня 2026 року в районі населеного пункту Рай-Олександрівка Краматорського району Донецької області. Про загибель земляка повідомили на сторінці Печеніжинської громади.
Дмитро Гаврищук народився 1987 року, мешкав у селі Княждвір. Воював у складі 10 ОГШБр «Едельвейс».
Військовий короткий час вважався зниклим безвісти, сім’я жила очікуванням, що їх рідний вийде на зв’язок. Та на жаль, підтвердилося найстрашніше, – йдеться у повідомленні.
2 липня, о 12:00 відбудеться прощання з воїном біля 10 ОГШБр «Едельвейс». Орієнтовно о 12:15, скоробний кортеж вирушить у рідне село Княждвір на вулицю Шевченка, 61.
Чин похорону розпочнеться 3 липня о 12:00 у домі захисника, далі похоронна процесія попрямує до ПЦУ Успіння Пресвятої Богородиці, поховають воїна на місцевому кладовищі з військовими почестями.
Василь Розумний
Чернелицька громада знову в жалобі. З глибоким сумом повідомляємо, що 30 червня 2026 року, після важких поранень помер Василь Романович Розумний, 1967 року народження, позивний «Сивий», – повідомляють на сторінці громади.
Василь Розумний мужньо боровся за своє життя до останнього. Попри всі зусилля лікарів, отримані поранення виявилися несумісними з життям.
Він був людиною честі, мужності та незламного духу. Віддано захищав рідну землю, свій народ і майбутнє України. Його подвиг, самопожертва та любов до Батьківщини назавжди залишаться у пам’яті земляків. Ця непоправна втрата стала болем для всієї Чернелицької громади. Сумуємо разом із рідними, близькими, друзями та побратимами Героя, розділяючи гіркоту цієї важкої втрати, — йдеться у повідомленні.
Богдан Дмитрів
Загибель військового підтвердилась після 20 місяців невідомості, повідомляють на сторінці Угринівської громади.
До війська Богдан Дмитрів призваний 28 лютого 2022 року. Проходив військову підготовку на Яворівському військовому полігоні, згодом ніс службу у Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного.
З травня 2024 року приймав участь у бойових діях на Донеччині як стрілець-зенітник у складі 67 ОМБР.
17 жовтня 2024 року зник безвісти при виконанні бойового завдання в районі села Терни Краматорського району Донецької області.
Богдан Дмитрів народився 15 квітня 1989 року. Навчався в Угринівській ЗОШ, згодом – у фізико-технічному ліцеї, який успішно закінчив у 2006 році. Вищу освіту здобув у ІФНТУНГ за спеціальністю «Обладнання нафтових та газових промислів». Багаторічний гравець КВК у складі команди «Перша Національна». Активний учасник усіх культурних заходів громади та міста. Вирізнявся своєю веселою вдачею, дружелюбністю та оптимізмом.
Після закінчення навчання працював на ТзОв «Орізон», а із 2013 р. – інженером мобільної лабораторії УМГ «Прикарпаттрансгаз».
В житті – взірцевий сім’янин: хороший син, коханий чоловік та дбайливий батько. З дружиною Ольгою народили двох діточок – сина Данила та донечку Анну. З особливою повагою та любов’ю разом з братом Ярославом дбав за своїх батьків – Галину та Михайла.
Про чин похорону повідомлять додатково.
Іван Микитюк
Про смерть ветерана, учасника АТО/ООС Івана Микитюка, повідомили на сторінці Городенківської громади.
Іван Микитюк народився 28 січня 1983 року, жив у селі Поточище. Чоловіка призвали на військову службу у 2014 року.
«З честю і відданістю захищав Україну до 2018 року. Проходив службу на Донецькому та Луганському напрямках, беручи участь у бойових діях за незалежність і територіальну цілісність держави», — йдеться у дописі.
Івана Микитюка звільнили з війська за станом здоров’я. Його не стало 1 липня 2026 року. Ветерану було 43 роки.
