Ще з липня українці очікували на початок змін у медицині – хто з великими сподіваннями, а хто і з острахом. Першим кроком мало стати укладення контрактів з сімейними лікарями та педіатрами. Та нардепи так і не наважилися прийняти ключові для змін законопроекти, пішли на канікули, а реформу поставили на паузу – до осені. Осінь прийшла…
Усе вирішить голосування
Медреформа мала би пройти у три етапи: спершу в первинній ланці – поліклініках, потім – у вторинній – лікарні, а третій етап – реформа вузькоспеціалізованих медустанов. Тепер на її запуск очікуємо з 1 січня наступного року, а до 2020-го реформу мають запровадити повністю. Бо кажуть, що потрібен час – аби звикли і пацієнти, і лікарі, а зміни – запрацювали.
Обидва ключові законопроекти № 6327 і № 6604 Верховна Рада мала ухвалити ще в липні. Тоді № 6327 проголосували з перевагою в один голос. А за інший – № 6604, який передбачає зміни до бюджетного кодексу і має якраз забезпечити виконання першого, свої голоси віддали лише 163 депутати.
У понеділок, 5 вересня, депутати повернулися до роботи і вже цього тижня вони мають визначитися із днем розгляду цих законопроектів, від яких залежить старт медреформи.
Заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк запевняє: багато поправок комітету з охорони здоров’я було враховано і обидва законопроекти готові до голосування.
«Формальності всі дотримані, юридично ми забезпечені, – говорить Ковтонюк. – Документ підписав заступник голови комітету. Те саме стосується законопроекту 6604, який забезпечує зміни до бюджету щодо реформи».
У міністерстві охорони здоров’я переконані: українці – «за» реформу і посилаються на опитування групи «Рейтинг», проведене в липні-серпні цього року. За їх оцінкою, 72 % підтримують медреформу загалом і законопроекти 6327 та 6604 зокрема.
Якщо реформу запустять, уже з січня ми зможемо укласти контракт з тим сімейним лікарем і педіатром, яких самі оберемо – заздалегідь чи під час першого візиту до лікаря.
Кожен лікар отримуватиме гроші залежно від кількості пацієнтів, яких має на обліку. А пацієнт натомість гарантовано отримує базові послуги безкоштовно – консультація, аналізи й вакцини. От за все інше, не передбачене державою, доведеться платити. Але не в кишеню, а в касу. Перелік послуг, ліків і тарифи встановлюватиме Національна служба здоров’я, яку ще мають створити.
На першому етапі обіцяють також безкоштовну екстрену допомогу і безкоштовні ліки від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу та бронхіальної астми. На Прикарпатті вже діє урядова програма «Доступні ліки», за якою безоплатно чи з доплатою отримують ліки за рецептом. До слова, цьогоріч на Франківщині на ліки за рецептом передбачили майже 18 млн грн.
«Одночасно ми почнемо реформи на рівні спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги. А з 2020 року повністю перейдемо на нову систему фінансування та завершимо роботу з формування госпітальних округів, – говорить в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. – А як буде потрібна складна операція – пересадка серця, нирки, або лікування раку – то ми маємо наші високоспеціалізовані лікарні, які визначені МОЗом. Інститут раку, ОХМАТДИТ, Інститут серця та Центр дитячої кардіології та кардіохірургії надають ці послуги. Для них завжди буде додаткове фінансування від держави».
За словами Супрун, на цей рік у бюджеті передбачено 55 млрд грн (з яких на Івано-Франківську область передбачили 2,204 млрд). Наступного року – 65 млрд грн, у 2020-му обіцяють вже 81 млрд.
Ламати – найпростіше
Натомість, на думку Манолія Піцуряка, голови постійної комісії Івано-Франківської обласної ради з питань охорони здоров’я та соціального захисту, насправді перспективи у пацієнтів і медиків не такі вже й райдужні. Мовляв, стару систему зламають, а нову за такий короткий термін збудувати не вдасться.
«Медична реформа – одна з найважчих у світі. Ми зруйнуємо систему, яка нині є, і натомість 20 років будемо намагатися збудувати нову, – говорить Піцуряк. – Міністерство і уряд тиснуть, бо якщо реформу не почати з 1 січня, то вона почнеться не швидше 2019 року. Йдуть вибори, і ніхто не буде ризикувати: внаслідок реформи будуть зміни, перетасовки – як кадрові, так і політичні. І якщо щось піде не так, політичні опоненти на виборах зможуть спекулювати на цій темі».
Манолій Піцуряк переконаний – спершу реформу треба випробовувати на пілотних областях, і лише тоді – покроково впроваджувати її років 15-20.
Але він погоджується – зміни потрібні, адже нині й так майже за все платить пацієнт – радянська модель охорони здоров’я (система Семашко) є дуже затратною для держави, і навіть на зарплату медикам не вистачає. На Франківщині заборгованість до кінця року сягає майже 200 млн грн. У деяких районах області медикам ще не виплатили зарплату за червень.
«Семашко – одна з найпотужніших систем у світі. Її недолік у тому, що вона дуже затратна, розрахована на соціалістичну модель, коли гроші просто брали з бюджету, – пояснює Піцуряк. – І на сьогодні вона себе не виправдовує. Останні 25 років систему охорони здоров’я планово нищать недофінансуванням. Така ситуація не подобається ні населенню, ні медикам. Тому реформа потрібна».
Зміни передбачають, що гроші «ходитимуть за пацієнтом», і лікар первинної ланки зможе отримувати в середньому 210 грн за кожного. Очікують, що на лікаря прийдеться майже 2000 пацієнтів, і це гарантуватиме йому гідну зарплату.
Та за словами Манолія Піцуряка, якщо лікарям у містах ще якось вдасться звести видатки й доходи, то у районах буде складно. Бо, як показує досвід нашої області, лікар не матиме достатньої кількості пацієнтів, щоб отримати необхідне фінансування.
«Нині у нас лікар у місті має 1500 пацієнтів, у сільській місцевості – 1200, а в гірських районах – лише 800, – каже Піцуряк. – І якщо у Києві чи навіть Франківську це можливо, то як у Криворівні, Маняві чи Гуті лікарю назбирати 2000 людей? А ще за ці гроші лікарю треба закупити вакцини, медикаменти невідкладної допомоги, обладнання, утримати зо дві медсестри, водія, транспорт, оплатити компослуги, прибирання. Лікарю залишиться до 15 тис грн зарплати, але йому доведеться вдвічі більше працювати».
Тож він в успіх реформи не дуже вірить.
«Впровадження цієї медреформи таким способом нічого не дасть, окрім руйнування системи, погіршення доступності медичних послуг для населення, плинності кадрів», – підсумовує Манолій Піцуряк.
Буде складно
Начальниця управління охорони здоров’я Івано-Франківська Марія Бойко сподівається, що законопроекти таки будуть прийняті, адже нині і лікарі, і пацієнти, і управлінці внутрішньо готові до змін і чекають на них.
«Нове завжди викликає несприйняття і спротив. Тож зміни будуть складними та тривалими, – говорить Марія Бойко. – Але впровадження медреформи змусить лікарні і лікарів розвиватися, бути гнучкими, швидко реагувати на те, яка сьогодні медична послуга чи яке обстеження є необхідними і сучасними, а, отже, змусить бути конкурентними, – додає Бойко. – Якщо медзаклади не реагуватимуть на потребу пацієнта, вони будуть виживати»…
Марія Бойко додає, що ще один важливий етап реформування – зручність запису на прийом до лікаря: телефоном, через реєстратуру, смартфон чи сайт поліклініки. Для цього у Франківську вже за два тижні почнуть впроваджувати електронну систему обліку пацієнтів «Medics». Згодом її інтегрують в систему E-health, яка об’єднає усі медичні сервіси і дасть можливість мати доступ до електронної картки пацієнта в будь-якому куточку України.
Comments are closed.