У момент, коли епідемія COVID-19 в Україні не вщухає, в української влади, здається, немає єдиного плану дій. У четвер минулого тижня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про необхідність якнайшвидше запровадити в країні повний локдаун. За словами міністра, тривати він має щонайменше три-чотири тижні, адже йдеться про “великі системні ризики для здоров’я наших людей”.
На наступний день глава міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України Максим Степанов фактично заперечив йому, зазначивши, що підстав для жорстких обмежень поки немає. За його словами, в Україні зайнята лише половина ліжок, відведених для пацієнтів, інфікованих коронавірусом, а інших підстав для запровадження тотального локдауну немає. Водночас міністр пізніше зазначив, що уряд не має наміру продовжувати і запроваджений раніше “карантин вихідного дня”, не уточнивши, що саме прийде йому на зміну, пише DW.
Втім, в української влади є й інші точки зору. Так, голова парламентської фракції правлячої партії “Слуга народу” Давид Арахамія зазначив, що він оцінює вірогідність запровадження повного локдауну у 90 відсотків. При цьому в уряді, за його словами, готують його “інтелектуальний” варіант, який відрізнятиметься від весняного – зокрема, урахуванням реалій окремих регіонів. А Денис Шмигаль встиг заявити, що уряд готується до запровадження посилених обмежень, але пізніше – на зимові свята. Низка ЗМІ з посиланням на власні джерела навіть повідомляла, що саме до останнього варіанту зараз схиляються в українській владі.
На тлі такого розмаїття заяв DW вирішила з’ясувати, чи дійсно ситуація с поширенням коронавірусу в Україні потребує більш жорстких заходів та у якому форматі вони будуть справді доцільними.
Невтішна статистика коронавірусу в Україні
Попри слова Степанова про те, що владі “трішечки вдалося” зупинити шалене зростання кількості інфікованих, він і сам пізніше визнав, що уряду не вдалося досягти “карантином вихідного дня” того ефекту, на який розраховували у владі. Колишній голова Центру громадського здоров’я (ЦГЗ) vіністерства охорони здоров’я України Володимир Курпіта налаштований ще менш оптимістично. Він нагадує, що станом на минулу суботу в Україні було зафіксовано черговий рекорд за кількістю виявлених протягом доби випадків COVID-19 – 16 294 нових інфікованих.
При цьому кількість проведених тестів останніми днями лише зменшується. Так, 28 листопада, Степанов повідомляв про 67 348 тестувань, зроблених за добу. За два тижні до цього, у суботу, 14 листопада, глава МОЗ звітував про 78 179 тестів та виявлення 12 524 нових випадків інфікування коронавірусом. Таким чином, якщо порівнювати ці два дні, за два тижні кількість виявлених протягом доби інфікованих зросла на 30,1 відсотка, хоча кількість проведених тестів зменшилася на 13,9 відсотка.
У пресслужбі Національної академії наук України зазначають, що частка позитивних ПЛР-тестів в країні постійно зростає. Так, станом на 23 листопада середнє значення протягом тижня лише за 10 днів збільшилося з 23 до 33 відсотків в середньому по країні. При цьому науковці звертають увагу на те, що сюди входять і повторні тести, які пацієнти з COVID-19 здають при одужанні і які зазвичай є негативними.
Павло Ковтонюк, керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки, зазначає – ці цифри є надзвичайно високими та свідчать про те, що влада цілковито втратила контроль над епідемією, а офіційна статистика не відображає її справжніх масштабів. За його словами, рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) передбачають, що для збереження контролю частка позитивних тестів не має перевищувати п’яти відсотків.
“Жодна з областей в Україні не відповідає цьому рівню”, – зазначає Ковтонюк, на думку якого реальна кількість інфікованих в країні є у декілька разів більшою за дані МОЗ.
У Національній академії наук України також звернули увагу на те, що офіційна статистика смертності від COVID-19 також може не відображати реальної ситуації. Науковці зазначають – дані про надлишкову смертність в Україні свідчать, що цифри МОЗ щодо жертв коронавірусу охоплюють лише 25-30 відсотків від усієї смертності, пов’язаної з хворобою.
“Попри мінливість показників загальної смертності, ця частка демонструє стійке значення у регіонах України”, – зазначають у пресслужбі Національної академії наук України.
Часу до Різдва вже немає
На цьому тлі Ковтонюк наполягає – запроваджувати повний локдаун необхідно, незважаючи на середні показники заповнюваності лікарняних ліжок у країні. Передусім через те, що потужний спалах епідемії в окремому місті, районі чи області може призвести до регіонального колапсу медичної системи навіть на тлі відносно оптимістичних національних показників.
Усі передумови для такого розвитку подій, на думку Ковтонюка, є: “Останній місяць ми щотижня фіксуємо від 70 до 90 лікарень по країні, де всі ліжка, призначені для пацієнтів з COVID-19, заповнені. Минулого тижня таких лікарень було 83. Аби стабілізувати ситуацію, місцева влада постійно “доливає” ліжка. За минулий тиждень додано ще 2 993 COVID-ліжка. Але ми всі добре розуміємо, що цей ресурс вичерпний”.
При цьому офіційні цифри щодо оснащеності лікарень не завжди відповідають фактичному стану справ. Так, минулої неділі під час перевірки Житомирської обласної лікарні Степанов виявив, що зі 117 зазначених у статистиці кисневих точок, виділених для пацієнтів з коронавірусом, в реальності існували лише 66.
Курпіта при цьому зазначає, що ситуація з потужностями для лікування хворих на COVID-19 в обласних центрах ще залишається відносно контрольованою, але у маленьких містах ситуація є зовсім поганою.
“Медична система “втомилася” від навантаження не лише надавати допомогу, але також виявляти хворобу – про це може свідчити зменшення кількості тестів та госпіталізацій, які ми спостерігаємо останнім часом”, – пояснює експерт.
І хоча в теорії Курпіта бачить сенс в ідеї запровадження локдауну на зимові свята, аби обмежити сімейні зустрічі, на яких, згідно з європейським досвідом, коронавірус поширюється найбільш інтенсивно, в українській ситуації, коли влада вже не здатна відслідковувати поширення COVID-19, а ресурсів для надання медичної допомоги залишається дедалі менше, “перепочинок” для системи охорони здоров’я потрібен вже зараз.
“Але для цього потрібен об’єктивний аналіз ситуації із чесною розповіддю суспільству про його результати”, – зауважує Курпіта.
З тим, що часу до різдвяних та новорічних свят вже немає, погоджується й Ковтонюк.
“Згідно з останнім оновленням моделювання Київської школи економіки уже наприкінці грудня – на початку січня ми матимемо пікове навантаження на медичну систему”, – попереджає експерт.
Comments are closed.