Третя хвиля коронавірусу вже накрила Україну. Області, в яких інфекційна пожежа ще не розгорілася на повну силу, скоро теж зіткнуться зі зростанням числа хворих.
Чому в таких умовах масове ПЛР-тестування стає марним і що нас очікує в майбутньому розповіла УНН заслужений лікар України, головний інфекціоніст країни Ольга Голубовська.
Про коронавірус в Україні і в світі: впоратися із захворюваннями можна тільки безпрецедентними заходами
– Ми маємо черговий виток захворюваності. Чим ось ця хвиля, або цей пік черговий, відрізняється від попередніх?
– Найважчий період зараз ми переживаємо. За інтенсивністю, напевно, він у п’ять разів важче сезону осіннього нашого. Хоча ми всі пам’ятаємо, що у нас жовтень, листопад і грудень теж був колапс в деяких, особливо, в опорних лікарнях. Але зараз це все набагато інтенсивніше і гірше, ніж було за весь період пандемії.
По-різному називають, хтось каже, що це другий гребінь другої хвилі, інші кажуть, що це третя хвиля. Епідеміологи нехай оцінюють, як вони вважають за потрібне, але для лікарів, нам зручніше говорити, що це третя хвиля. Перша для нас була весною, друга для нас була осінню, третя для нас – ось ця ситуація, що зараз і все йде по наростаючій.
– Чому вона складніша?
– Про це важко сказати. Я думаю, буде оцінка глобальна дана вже з часом. По-перше, сам коронавірус ви бачите, що дуже мало прогнозів з ним пов’язаних реально виправдовуються. По-друге, з’являються нові мутації, які підносять різні сюрпризи. Наприклад, південноафриканська, яка вислизає від нейтралізації захисними антитілами. Хоча у нас ще не має даних, що вона у нас виявлена, у нас виявили мутація, яка в Великобританії була. Але подивіться, коли знайшли цю мутацію в Великобританії, то ми з вами пам’ятаємо, що робилося з людьми – всі з Лондона їхали, ховалися. Була інформація, що ситуація може бути дуже небезпечною. Так воно і вийшло, і система охорони здоров’я Англії лягла через тиждень. А у нас був проміжок в січні короткочасний, коли ми могли хоч озирнутися. І потім, коли почався цей ріст, ми вже побачили, що це захворювання інше, воно не таке, як було восени. Нам доводиться зараз перебудовуватися, переучуватися, переосмислювати ось ту категорію людей важких, як їх вести, тому що, я повторюю, що це інше захворювання, воно помолодшало, стало більш тривалим, частіше ми бачимо загострення.
Ми клініцисти бачимо все набагато раніше, а вже потім отримуємо тому підтвердження. Ми побачили спочатку, що змінилася клінічна картина. І ми про це говорили, що, ймовірно, пов’язано це з новим штамом. І буквально через кілька днів випадково виявили цей штам з мутацією певної, так звана 501-ша мутація, вона може бути у всіх штамів, але у нас циркулює штам з Великобританії.
Чому це так відбувається – це все ще тільки вивчається. Але, якщо глобально подивитися на весь світ, то ми з вами бачимо країни, які в принципі впоралися: це Китай, Сінгапур. Австралія завжди менше страждала від епідемій, теж дуже цікавий феномен в іспанці, єдина країна, яка плюс-мінус… взагалі тоді практично не було, вони порти перекрили і все. Зараз там ситуація теж… хоча ситуація була така непроста, але тим не менше плюс-мінус вони впоралися. Тобто якщо глобально дивитися на весь світ ми бачимо, що впоралися тільки ті країни, де сильні системи протиепідеміологічного захисту. Так, вони тоталітарні, диктаторські, вони дорого коштують, але зате в цих країнах поодинокі випадки захворювання, немає такого колапсу, в якому живе весь світ, в тому числі і дуже цивілізований. Ми з вами бачимо, що країна, яка найбільше постраждала, на сьогоднішній день – США. Я не знаю, що буде далі, може бути, за підсумком ми будемо найбільш постраждалою країною, не знаю. Але поки факт залишається фактом.
Тому впоратися з такими захворюваннями можна тільки такими безпрецедентними зусиллями, як в Китаї, Сінгапурі та на самому початку. Зараз вже впроваджувати… По-перше, це неможливо зробити, але навіть якщо собі уявити, що можна у нас в країні впровадити такі методи, то вже впоратися практично неможливо – захворювання вийшло на природний шлях свого розвитку. А вони перервали ось цей весь ланцюжок. Є закономірність інфекційного процесу, і епідеміологи чітко знали на які ланки впливати. Є джерело інфекції, є шлях передачі інфекції або механізм передачі, є сприйнятливі організми. І тільки впливом на всі ці три ланки можна стримати поширення тієї чи іншої хвороби. Лікарі виявляють хворого, досить тільки запідозрити якесь небезпечне інфекційне захворювання – і підключається весь механізм: контакти, ізоляція і вплив на шлях передачі. Ви пам’ятаєте, як в Китаї поливали дезінфікуючими розчинами, думали, що це вони нагнітають, але в результаті ми бачимо, що зараз Китай показує найбільше зростання економіки, а всі країни, навпаки, дуже сильно страждають.
Грає роль мутація вірусу, грають роль сприйнятливість організмів – в інфекційній патології є поняття сприйнятливості. Чому зазвичай бідні країни, країни, які перебувають в соціальній кризі завжди більше страждають? Епідемії завжди супроводжували соціальні кризи, тому в Радянському Союзі завжди дуже сильно приховували спалахи інфекційних захворювань, хоча їх було порівняно мало, не так як зараз. Зараз їх не приховують, а просто не реєструють, а раніше приховували. Чому? Тому що не можна, треба щоб країна благополучною була і не повинно бути спалахів інфекцій якихось допотопних. І якщо країна знаходиться в кризі, то люди там більш уразливі, люди бідні, люди недоїдають, їжа незбалансована, знаходяться в стані стресу хронічного, без роботи немає впевненості в завтрашньому дні. І як кому не здасться дивним, але це теж впливає на сприйнятливість людей, в тому числі, і до інфекційних захворювань. І ось, оцінюючи весь комплекс складових, я думаю, буде дана відповідь остаточна трохи пізніше. А поки нам потрібно просто пережити ось цю хоча б хвилю. Я дуже сподіваюся, що до літа воно все-таки має ослабнути трішечки, враховуючи сезонність, враховуючи і те, що прошарок імунних осіб вже буде більший на жаль, у нас в країні за рахунок природного інфікування, але й кампанія вакцинації теж вплине на цей процес.
– Давайте пофантазуємо. Якби була можливість закрити, жорстко. Україна змогла б уникнути сьогоднішньої ситуації?
– Почну з того, що ця ситуація показала, наскільки недосконалими стали, в тому числі, і міжнародні інституції. Я, наприклад, вважаю і це не тільки моя думка, що, коли трапилася така екстраординарна ситуація – що ми робили? Ми сиділи і дивилися, що творилося в Китаї, як там приварювали залізні двері вхідні в будинок. Що там робилося?! Ось це карантин справжній. Їжу привозили, щоб ніхто ні з ким не контактував. Ми сиділи і дивилися такий цікавий фільм. І це замість того, щоб взяти і перекрити поїздки в Китай. І ВООЗ повинна була про це подумати. Адже так? А так всі літали. Білорусь, я знаю, ПЛР тестували все рейси, що прибувають ще в січні місяці минуло року. Ми ще не гадки не мали.
Про вакцини: завдання вакцини навчити імунітет
– В Україну прибула вакцина китайської компанії Sinovac. Дуже багато суперечок. Я не хочу у вас питати треба робити щеплення чи ні. Тому що апріорі ми говоримо, що треба. Інактивована вакцина це добре чи погано?
– Це абсолютно нормально. У них є плюси і мінуси. Інактивована вакцина, вважається, через те, що це вбитий вірус, то вона викликає дещо слабший імунітет, ніж «живі» вакцини. Це дуже чітко видно на прикладі поліомієліту. Але зате вона чинить меншу кількістю побічних ефектів у порівнянні з «живими» вакцинами. Я зараз просто пояснюю різницю між інактивованими і «живими» вакцинами. Інактивована вакцина нам більш зрозуміла – це інактивована вірусна частинка. Так, дослідження говорять, що вона трохи менше антитіл дає, ніж всі інші. Але при коронавирусній інфекції крім гуморального імунітету (захист від вірусу за допомогою антитіл – ред.), тобто В-клітин, дуже хороша і, напевно, навіть провідна роль Т-клітинної відповіді – імунологічної пам’яті, і вона (інактивована вакцина – ред. ) навчає організм, як реагувати на це захворювання. Це дуже добре.
І те, що говорять, що вона менший рівень антитіл формує – імунна система все одно вже буде навчена, а наше завдання зробити так щоб в разі глобальних хвороб, якщо навіть люди захворіють, то щоб хворіли неважко. У людини повинен бути свій імунітет. І якщо вона не хворіла – їй потрібно вакцинуватися. Якщо хворіла і пройшов термін від трьох до шести місяці – в цей час падають титри антитіл – вона йде собі і вакцинується.
– Я правильно розумію, що завдання вакцини не просто дати антитіла, які з часом все одно пропадуть, а навчити організм і дати йому Т-клітинну пам’ять, яка буде працювати потім довго?
-Звісно. Так.
– Як довго воно буде працювати ми не розуміємо?
– Т-клітини пам’яті зазвичай досить довго (працюють – ред.).
– Це скільки?
– Може бути і все життя.
– Якщо у людини Т-пам’ять працює їй потрібно вакцинувати?
– Т-пам’ять працює, але мається на увазі, що повинна бути бустерна доза для того, щоб підстібнути імунітет. Але я не розумію, коли кажуть, що потрібно вакцинувати осіб з хорошим титром антитіл. Навіщо? Американці цього теж зрозуміти не можуть, багато країн Європи цього не роблять. Якщо високі титри антитіл, вакцинація – це перебір, тим більше в умовах дефіциту вакцин.
– Кампанія вакцинації зараз викликає найгарячіші суперечки. З одного боку, люди записуються в чергу і готові робити щеплення, але частина людей і в тому числі медиків не вірять, відмовляються і так далі…
– До речі, щодо дорожньої карти (вакцинації – ред.). Ось ковідні госпіталі, там вже все лікарі перехворіли давним-давно. Можливо, варто було їх виявити, протестувати, підготувати… Після вакцинації можлива реакція – підвищення температури і може в якусь зміну нікому буде виходити. Потрібно враховувати побічні ефекти – температуру.
Але в такому колапсі, коли персонал ходить з постковідними станами на роботу без сну, а додому вони піти не можуть, тому що нікому чергувати – не дай Бог, хтось із лікарів захворів так по три доби не виходять з роботи. Санітарок і медсестер не вистачає. Хворий лежить і до нього нікому підійти. І якщо вакцинувати бригаду лікарів і медсестер, то потрібно розуміти, що вони можуть випасти.
Як я вважаю, тут потрібно проявити гнучкість. Мене ніхто не залучав до складання цих карт, але я вважаю, що тут потрібно дозволити вакцинуватися тим, хто хоче. Якщо хочуть – хай вакцинуються. Дозвольте. Це повинно бути добровільно. Людина сама відповідає за своє здоров’я – нехай відповідає. У нас же добровільно. І потрібно максимально захистити тих людей, які хочуть захиститися. А рано чи пізно захочуть всі. І якщо вже хто побачив це все, то починає ходити шукати можливість вакцинації.
Зараз з’явилася китайська вакцина, потім ще будуть вакцини. Буде чудова, з моєї точки зору, вона правда ще в проекті, – кубинська вакцина. Вона принципово нова. Ринок буде все сильніше розвиватися. Але зараз важкі стани у людей 50+, 40+ … 36-річні гинуть. Потрібно дати людям провакцинуватися. Збільшиться відразу кількість вакцинованих людей. Їх вакцинувати і через днів 10 вони вже матимуть захисний титр.
Потрібна гнучкість, але гнучкість тут можлива, коли все заздалегідь обумовлено. Раніше епідеміологи писали план протиепідемічних заходів. І розписано було, що треба робити, коли певна кількість хворих на 10 тисяч.
– А зараз не пишуть?
– А кому писати? Нікому. Служби ж немає. Коли це все виникло в січні (2020 року – ред.) Потрібно було сурмити і всіх збирати. Хоча РНБО тоді зібрало, навіть МОЗ ще не збирав.
Але нам потрібно готуватися до майбутнього. Я дуже сподіваюся, що уроки будуть вивчені.
У моєму розумінні щеплення краще, ніж захворіти, це однозначно, але що було програно МОЗ? Чого не зробив головний санітарний лікар для того, щоб люди розуміли, що це потрібно робити?
Я хочу сказати, що все було зроблено ще до цього нашого міністра Степанова за ті останнім кілька років. І ви знаєте, напевно, в Україні не знайдеться людини, яка більше мене говорила про те, що відбувається, чого не можна допускати. Правда ж? Що розплата настане рано чи пізно. Коли на офіційних сайтах, на сайті ВООЗ, на всесвітніх конгресах присвячених біобезпеці, говорилося про те, що світ повинен готуватися до пандемії інфекційного захворювання, викликаного невідомим штамом, і мова не про те, чи буде вона, а мова коли вона буде. І як можна було на цьому тлі так дезінтегрувати вертикаль противоинфекционной захисту?! При чому, ми втратили величезну кількість високопрофесійних людей. У Центр громадського здоров’я зайшли якісь люди, які взагалі не мають ніякого відношення до цієї проблеми зовсім.
Ламати не будувати. І коли трапилася ця ситуація, то я чітко давала собі звіт, що ніякої глобального протидії ми не зможемо забезпечити, тому що нікому. І хвороба прийшла в нашу країну раніше, ніж був перший зареєстрований випадок 3 березня. Ми ж в клініці бачили явно підозрілі випадки, вони просто не підтверджувалися.
Більше читайте за посиланням.
Comments are closed.