"Коли помирають мої пацієнти - досі плачу": терапевтка франківської лікарні про ситуацію з Covid

В Україні набирає обертів третя хвиля коронавірусу. Смертей від Covid-19 вже більше, ніж у першу хвилю. Щодня помирає вже понад 300 людей, а 12 жовтня померло найбільше з початку пандемії – 471 людина.

Минулого тижня Україна перетнула позначку в 16 тисяч випадків за день. Більшість областей ще перебувають у жовтій карантинній зоні, Херсонська вже червона і багато інших також ризикують “почервоніти”. Волонтери та лікарі з Харківської, Одеської, Івано-Франківської та Чернівецької областей детально розповіли про ситуацію на місцях, пише Репортер з посиланням на BBC.

Лікарям у центральній міській клінічній лікарні Івано-Франківська, куди останні два тижні за добу привозять 30-40 хворих, уже не страшно.

У них достатньо спецзахисту, ШВЛ, кисню та досвіду. Чого ще не навчилися, так це повідомляти про смерть, а нова хвиля коронавірусу може виявитись більш смертоносною.

За останні два тижні у франківських лікарнях померло 15-20% пацієнтів.

“Коли помирають мої пацієнти – досі плачу, – каже Мар’яна Воралюк, терапевтка приймального відділення центральної клінічної лікарні. – Уявіть, як це, коли поступають сім’ями, і хтось один помирає. У якому б важкому стані цей пацієнт не був, родичі не готові прийняти його смерть. Я плачу разом з ними”.

Психоемоційний стан відіграє важливу роль у боротьбі з Covid-19. Часто пацієнти панічно бояться, а це впливає на нервову систему, що в цілому загострює супутні захворювання.

50% пацієнтів Ярини Цепкало, яка працює у міській клінічній лікарні №1 Івано-Франківська, мають ознаки депресії.

“Кисневе голодування впливає на роботу мозку, – пояснює лікарка. – Такі пацієнти не йдуть на контакт, не спілкуються, не довіряють, а тяжкі хворі переконані, що звідси вже не вийдуть”.

У такій ситуації медикам доводиться бути психологами, і часто їхніми помічниками стають ті, хто одужує.

Лікарка пригадує пацієнта, який мав 80% ураження легень, та букет супутніх захворювань – дві онкології, кісту головного мозку, цукровий діабет. Чоловіка лікували понад 50 днів, він уже не вірив у краще, але все ж впорався і тепер проводить “виховні” бесіди з іншими пацієнтами.