Об’єднання громад — доволі актуальна тема як для політиків, так і для самих селян. Проте, як і добра половина реформ у країні, децентралізація відбувається квапливо й розхристано, а помилки виправляються «по ходу». Так, голови новостворених об’єднаних територіальних громад (ОТГ), яких на Прикарпатті вже є 11, стикнулися з першими проблемами. Справитися з ними можна лише на законодавчому рівні. Але парламент із цим не поспішає…
Минулого тижня регіональне відділення Асоціації міст України (АМУ) зібрало міських, селищних та сільських голів, а також очільників територіальних громад та представників обласної влади, щоб поговорити про бюджетні питання, які потребують законодавчого врегулювання.
Зустріч почали з позитиву. Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення АМУ Юрій Стефанчук розповів, що у 2016 році експерти асоціації розробили 61 проект нормативно-правових актів, спрямованих на вирішення проблем місцевого самоврядування. У результаті торік було прийнято п’ять законів і сім урядових актів, які підготували їхні експерти.
«Питання, які напрацьовані на місцях, є підґрунтям для прийняття ефективних рішень на центральному рівні. Наразі надзвичайно важливими є дискусійні майданчики із законодавцями. Адже держбюджет ухвалений, і на місцях уже знають, які питання для них найголовніші», — каже Юрій Стефанчук.
А далі перейшли до наболілого. Зокрема, голова Матеївецької об’єднаної громади Петро Книшук переконаний, що основна проблема, з якою стикається кожна новостворена ОТГ, — це перехід на прямі відносини з державним бюджетом. Адже об’єднавшись, громада взяла на себе більше повноважень. Зокрема утримання закладів бюджетної сфери — освіти, культури, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, соціального захисту та забезпечення.
В ідеалі всі ці видатки мали б покриватись за рахунок державних субвенцій та дотацій. Проте цих грошей, як з’ясувалося, недостатньо, тож органи місцевого самоврядування змушені дофінансовувати витрати з власних бюджетів.
«Вибори в нашій громаді відбулися 18 грудня 2016 року, а вже з 1 січня 2017-го ми перейшли на прямі міжбюджетні відносини, — розповідає Петро Книшук. — Проблема в тому, що субвенцію нам ще не передали, а зарплату людям платити треба. А як планувати бюджет, якщо ще навіть апарат не до кінця сформований?».
Ще одна проблема, з якою стикнулися ОТГ, — це земельне питання. Адже розпоряджатися землею, що знаходиться поза межами населених пунктів, на власний розсуд новостворені громади не можуть, бо не мають на це відповідного закону.
Аби врегулювати це питання, Верховна рада має прийняти законопроект 4355, який дозволить передати землю у комунальну власність громад. Це дасть органам місцевого самоврядування реальні повноваження управляти земельним фондом об’єднаної громади та збільшить дохідну частину місцевих бюджетів. Відповідно з’являться додаткові кошти, які можна спрямувати на соціально-економічний розвиток територій.
Також залишається відкритим питання зарплат працівникам ОТГ. Незважаючи на те, що уряд збільшив розмір мінімальної зарплати до 3200 гривень, мінімальний оклад посадової особи органу місцевого самоврядування залишився без змін і становить1723 гривні. Та згідно з законом, керівник відповідного органу не має права нарахувати своїм працівникам зарплату нижчу за мінімалку. Тому до посадового окладу ще додається надбавка за ранг, надбавка за вислугу років та премія. Все разом і становитиме 3200.
«В мене зарплата 5 тисяч гривень, а в директора школи — 10 тисяч. Він теж багато працює, але я вважаю, що це не справедливо, коли голова громади отримує вдвічі меншу зарплату», — обурюється Петро Книшук.
«Ми говоримо, що нам потрібні кваліфіковані працівники, молоді спеціалісти, але який фахівець захоче працювати за ці гроші?», — підтримала колегу міський голова Бурштина Роксолана Джура.
Знову таки — проблема зникне, якщо Верховна рада ухвалить законопроект №2489 про службу в органах місцевого самоврядування. Після цього громади самостійно визначатимуть посадові оклади своїх працівників.
Натомість народний депутат України, секретар бюджетного комітету ВРУ Володимир Шкварилюк переконує — держава дала громадам достатньо інструментів для наповнення бюджету. Це плата за адмінпослуги, державне мито, акцизний податок з роздрібного продажу тютюну, алкоголю та нафтопродуктів, податок на нерухоме майно. Змінили також пропорцію відрахувань екологічного податку: 20% — до держбюджету, 80% — до бюджетів інших рівнів (з них до обласного 55 %, 25% — до бюджету міст). І завдяки цим новаціям бюджети додатково отримали чималі надходження, а як вже ними розпоряджатися, мають вирішувати самі голови.
Коментар експерта
Тарас Случик, експерт Інституту політичної освіти:
Для вже об’єднаних громад зараз важливо щоб Верховна рада ухвалила законопроекти, які врегульовують порядок добровільного приєднання до вже утворених ОТГ та щодо статусу старости села, селища. Ці законопроекти чомусь ніяк не можуть набрати достатньої кількості голосів «під куполом». Хоча, їхнє ухвалення зробить процес децентралізації незворотнім.
Стосовно фінансування, я вважаю, що держава має більше допомагати громадам. Зокрема потрібно збільшити субвенцію на розвиток інфраструктури ОТГ та на Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР). Адже кількість ОТГ у 2017 році збільшилась до 366, а коштів на ДФРР та субвенцію на розвиток інфраструктури збільшили лише по 0,5 млрд. грн. А ще важливо щоб субвенцію на соціально-економічний розвиток, на яку в бюджеті закладено 4 млрд грн, розподіляти, не в ручному режимі через уряд, а перекинути ці кошти до ДФРР або визначити справедливі процедури розподілу.
Також обласні ради можуть прийняти окрему цільову програму підтримки ОТГ і розподіляти кошти на конкурсі.
А громадам для того, щоб отримати більше фінансування, потрібно навчитись якісно готувати проектні заявки на ДФРР, а також визначити пріоритети, які дозволять потім отримувати інвестиції. Наприклад, шукати кошти для розробки містобудівної документації та визначати стратегію розвитку громади. Адже гроші треба навчитись шукати і ще й ефективно використовувати.
