Відколи у франківському центрі надання адміністративних послуг з’явилася електронна черга, в якій дітей реєструють до садків, батьки розділились на дві категорії.
Перші, щойно отримавши на руки свідоцтво про народження, стрімголов збирають папери до садка. Другі затягують цю справу на місяць, рік, два. Але в кінцевому результаті незадоволеними бувають усі. Бо електронна черга – не єдина проблема, з якою стикаються батьки, пише Репортер.
Краще подаватися вчасно
«Щоб у Івано-Франківську зареєструвати дитину в садок, потрібен пакет документів: свідоцтво про народження дитини, паспорт одного з батьків, довідка з місця роботи, прописка, – розповідає головна спеціалістка з питань ведення електронного обліку дітей департаменту освіти і науки Анна Заклінська. – Дитину можна реєструвати в чергу одразу в день її народження. Але іноді реєструють і в три роки, і в п’ять – якихось дедлайнів немає».
Втім, найкраще таки йти до ЦНАПу відразу з пологового. Консультують у центрі безкоштовно, розкажуть, де черга просувається швидше, куди краще записати дитину й де можливий добір. Також батьки вже після реєстрації можуть онлайн дивитися чергу в садки міста та в будь-який момент перереєструвати дитину до іншого. Але реєстрація можлива лише в один заклад.
«Не можу сказати, що в кожному мікрорайоні міста, але переважно всюди протягом року триває добір на місця, що звільняються, – пояснює Заклінська. – Адже в людей складаються різні обставини, є багато тих, хто змінює місце проживання, виїжджає з міста. У деяких садочках черга до вересня може посунутися на 20-30 місць».
За її словами, іноді батьки банально забувають подати документи, наприклад, прописку. Тоді їм телефонують, нагадують, але часто з того нічого не виходить, і місце просто вилітає з черги.
Реєструють дітей цілий рік. Буває, батьки самі відмовляються від реєстрації – якщо їм незручно водити дитину в той чи інший садок, і вони вирішують записатися у приватний. Втім, таке трапляється нечасто.
Читайте: Без іграшок, але з дистанцією. Як франківські дітлахи ходять у садок в нових умовах (ВІДЕО)
Якщо, наприклад, сім’я живе у Пасічній, дивиться чергу, а всі найближчі садочки, не кажучи вже про центр міста, зайняті. Тоді найкращий варіант – піти до ЦНАПу, а там підкажуть, де найближче – на Галицькій, Набережній, Довгій – можливий добір в ясельну групу, де черга просувається швидше або є дві ясельні групи. За словами Анни Заклінської, найбільша проблема з місцями у спальних районах – на Каскаді, Позитроні, Пасічній.
«По санітарних нормах в яслах може бути 15 дітей, – говорить Заклінська. – Але у списку буває і 25. Самі розумієте, це найменші дітки, то часто хворіють, то батьки самі залишаються з ними вдома у будні. Не всі ходять, тож вихователі справляються».
Як каже Заклінська, якщо вчасно подав усі документи, то свою чергу «пролетіти» неможливо. Коли раптом хтось забув чи не мав часу підтвердити реєстрацію в період зарахування – протягом 10 днів, що йде в той чи інший садок, і таки пропустив чергу – тоді треба йти до ЦНАПу і там разом дивитися, де є вільне місце і чи можливо щось зробити. Якщо батьки пропустили чергу на ясла, то потрапити туди навіть в іншому районі буде майже неможливо. Якщо були десь на лікуванні чи є інші вагомі причини, то батьки мають право податися на комісію, яка розглядатиме їхню ситуацію.
До електронної черги мають доступ лише два працівники департаменту освіти і науки. При реєстрації фіксується дата, час – аж до секунд. Доступ до кожного кабінету є лише у самих батьків.
Пільгові категорії – родини ветеранів війни, багатодітні, малозабезпечені сім’ї – стають в окрему чергу. Кожен заклад дошкільної освіти міста виділяє для них одне місце. Без черги в садки проходять тільки діти працівників закладу.
Станом на 13 серпня в електронній черзі на ясельну групу в Івано-Франківську очікують 2963 дитини, з них лише 991 вже зареєстровані в садки. Минулого року в черзі на ясла очікували 3296 дітей, з них зарахували 2557.
Цифри не сходяться
«Спочатку, коли тільки створили електронний реєстр, користувачі давали свої поради, пропозиції для покращення системи. Але реєстрація реєстрацією, в цьому проблеми немає, – говорить голова ГО «Мами Прикарпаття» Мар’яна Вершиніна. – Те, що батьки не потрапляють в той чи інший садок, це наслідок іншого – браку місць у садочках нашого міста. Та й загалом кількість наших садочків занадто мала на таку кількість дітей. Наприклад, зараз збудували садочок на Мазепи, в мікрорайоні Липки. Його потужність – 60 місць. Ну, самі подумайте, як на такий густозабудований район, де переважно живуть молоді сім’ї, може вистачити 60 місць?!».
За її словами, в кожному районі потрібно принаймні вдвічі більше вільних місць, більше садків.
«На кожному кроці – новобудови, в місто постійно приїжджають нові люди, живуть тут, народжують дітей, а віддавати їх залишається лише в приватні садки, бо ця ситуація з комунальними лише бажає кращого, – стверджує Вершиніна. – Завжди будуть батьки, що просто фізично не можуть посунутися в черзі, чи не потрапляють в садочок, що близько до їхньої домівки. Десь кількість заселення менша, десь більша, але садочки не підлаштовані під це. Зараз порушують навіть усі санітарні норми, бо в ясельних групах має бути до 15 діток, а їх по 25-28. Малих дітей треба вчити всьому – як ходити на горщик, як правильно тримати ложечку в руках, як самостійно одягатися. Хіба один чи двоє вихователів можуть справитися з такою кількістю?».
Як каже Мар’яна Вершиніна, в більшості садків, де великі черги, ясельні групи закривають і все підлаштовують під молодші. Адже є діти, яким повних три роки виповнюється у жовтні-листопаді – тоді вже й батькам потрібно виходити на роботу. А законодавство передбачає, що в садок мають право йти лише ті діти, котрим на 1 вересня вже є повних три роки.
«Така ж ситуація на Пасічній. У самому мікрорайоні працюють лише два садочки – хіба це нормально на один із найбільших районів міста? – говорить голова ГО «Мами Прикарпаття». – Ця проблема не закінчується лише садочками, а тягне за собою і школи. У багатьох початкових класах по 38-40 дітей. Вже минулого року навчання в 1-4 класах відбувалося у дві зміни. Потужність може бути розрахована на 700 дітей, а там 1400. Не будуть же батьки переводити дітей до іншої школи, в інший район, далеко від дому? Наприклад, у школі № 1, на Довгій, навчається мій син – у другу зміну. Так само у школах № 18 і № 24. Повірте, як одна з матерів, скажу – це зовсім незручно. Логічно, якщо садочки заповнені, то й перші класи будуть такі самі. Нічого не міняється».
Чотирикратний обмін
«Моя історія насправді цікава, – розповідає франківчанка Леся Зузук. – Я звернулася у ЦНАП, щоб спробували підібрати мені обмін. Бо вже стояла в черзі, але ми переїхали в інший район міста. Я не сильно переймалася, оскільки садочок, в який ми записалися, дуже гарний, і йти до нього не так далеко, хвилин 15 пішки. Але враховуючи, що старша дитина буде ходити в школу, яка в протилежному боці, то я захотіла в садок ближче до школи, щоб нам було по дорозі. І через деякий час мені зателефонували із ЦНАПу, сказали, що є можливість чотирикратного обміну. Я з садочка 19 у 22, одна мама – з 22 в 23, третя – з 23 в 33, а потім – з 33 в 19. Направду, ми трохи з цим заморочилися. Було багато біганини. Але все вийшло добре. Кожна мама потрапила в той садок, в який хотіла».
Пані Леся каже, вихователі практично всюди хороші. Вони заслуговують на більші зарплати. Їй, як мамі, хочеться знати, що дитина в надійних руках, що вихователь чи вчитель не буде стогнати «мені за це недоплачують» чи «за таку зарплату самі бавте своїх дітей».
«Проблеми в нас виникли лише з тим, що в нашому місті дуже мало ясельних груп, – говорить Леся Зузук. – Сюди, відверто, потрапляють далеко не всі. Є багато нюансів з документами, з часом реєстрації. І те, що батьки винаймають квартири, переїжджають в інші райони, забувають перереєструватися – за три роки змінюється дуже багато».
За її словами, в деяких містах дозволяють записати одразу в кілька закладів.Так батьки можуть вибрати той, що їм найбільше підходить і куди найлегше дістатися.
«Окрім цих проблем, Франківську просто потрібно більше садків, інакше ситуація не зміниться, – каже жінка. – Місць бракує – і це основна проблема. Електронна черга працює як має бути, але садки фізично не можуть прийняти більше. На пару з тим ще й освітні заклади недофінансовуються. Якщо батькам неприємні умови чи чогось бракує – вони мають за власний кошт проводити ремонти, скидатися грішми. Завідуючі або не вміють складати список потреб закладу, або хтозна, які в них там труднощі. Та поки держава чимось забезпечить садочки – діти поодружуються!».
Автор: Богдан Мисюк
Comments are closed.