Жах живе на Набережній

На перший погляд – дуже навіть нічогенький будинок. Більше того, у незле прибраному дворі навіть кольорово й весело. Парадний вхід – бузковий, поштові скриньки – чи не всіх кольорів веселки. Хтось винахідливий навіть зробив перед будинком кілька клумб, використавши колеса машин. Є тут і місце для малечі, невеличкий ігровий майданчик. До речі, теж нещодавно пофарбований.

Та на жаль, пристойно тільки ззовні. Далі кольоровість змінюється сірістю, брудом, неприємним запахом і глибоким сумом. Чому так?

«Жахіття!» – саме так оцінюють стан свого будинку мешканці Набережної, 38. Одні кажуть, що працівників ЖЕО № 7, на балансі якого будинок, не бачили тут дуже давно. Інші втомлено рахують недоліки та говорять, що винні в тому мешканці з комунальниками навпіл.

«Є білі будинки, а є чорні. Наш – з категорії останніх, – говорить пані Леся (прізвищ тутешні мешканці чомусь просили не називати – Авт.) – Коли йдуть дощі, заходимо у під’їзд з парасолею, бо на першому поверсі протікає дашок. Усе видно – дивіться самі. Коментарі, мабуть, зайві». Жінка мешкає тут з 1993 року та каже, що сходову клітку тут білили лише один раз за всі ці роки.

«Прибирають тут сяк-так і вряди-годи. А от помальований фасад будинку, облаштована територія двору – то все за людський кошт, – каже пані Наталя, ще одна мешканка будинку. – Ми б і до шиферу доклалися. Нехай би жек хоч якусь частину коштів виділив для заміни дірявого наддашшя».

Хтось скаржиться на комунальні служби, а хтось більше ганить байдужих і безгосподарних сусідів. «Що тут скажеш, коли люди самі себе не шанують. Сміттєві контейнери – перед самісіньким будинком, та й позаду нього, а дехто примудряється залишати купи сміття або під дверима, або ще краще – у ліфті, – розповідає пан Борис. – Але з кого спитаєш, якщо тут приблизно 30% людей здають квартири студентам? А ті тут, як на перевалочній базі: попиячать місяць-два та й звільняють місця для собі подібних».

Про неадекватну поведінку третини сусідів говорить і пан Віталій, що винаймає тут квартиру. «Як на мене, усе що треба – поміняти людей. Не тільки безкультурні та невиховані, а ще й не хочуть виховуватись. Хіба тут держава чимось зарадить? Одні байдужі, інші просто п’ють. Кілька днів тому, наприклад, викликав електрика, а вже через день тієї лампочки, яку він вкручував, не стало – вирвали. Так і живемо». Віталій на комунальників не скаржиться, каже, «воду подають, і сміття вивозять».

Підіймаємось кількома повер­хами вище, заглядаємо на той дашок, що тече, через збиту у коридорі шибку, а там – таки жах. Між прогнилими ущелинами старого шиферу – купи сміття. Без запитань стає зрозуміло, що долітає воно сюди з кватирок мешканців. Звідси й сморід.

Майстер дільниці ЖЕО № 7 Віра Грудень здивувалася, що в тому будинку хтось на щось скаржиться. Жінка каже, що працює тут 11 років, і ніхто з мешканців не висловлював жодної невдоволеності роботою жеку. Про нарікання чує вперше, хоча, згодом таки згадала про чоловіка, який поселився нібито недавно в тому будинку, і тільки йому одному «все щось не так…».

«Ми прибираємо, хоча загальний коридор на поверсі мешканці мають прибирати самі, – говорить пані Віра. – Крім того, постійно чистимо каналізацію, на горищі недавно поставили замок і пильнуємо, щоби його не зривали». За словами майстра дільниці, жек і дашок запланував зробити в рахунок квартирної плати. От тільки коли – наразі невідомо.

Начальник міського УЖКГ Василь Білик каже, що все впирається у фінансування. Що єдина причина, чому десятки років поспіль у будинках не робляться ремонти – це відсутність грошей.

«Ситуація плачевна, – говорить Білик. – Наприклад, цьогоріч ми просили на всі будинкові потреби 5 млн. грн. Проте все, що нам дали, лише 1 млн. 500 тис. грн. Хоча дійсно, сходову клітку слід робити кожних три-п’ять років. Те саме стосується і капремонтів».

Виглядає, що треба і мешканцям, і комунальникам трохи поплакати разом. Може, полегшає? А там, і до роботи було би добре.

За даними УЖКГ, нині у Франківську – 17 аварійних будинків. Вони визнані аварійними ще у 1998-му, 2000-му, 2005-му роках. Серед них – будинки по Новгородській, 4; Глібова, 8; Франка, 7; Шевченка, 13а; Гаркуші, 27; Бельведерській, 4; інші. Набережної, 38 у тому переліку немає.