Війна

«Тисяча» і одна картка

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Виплата компенсацій вкладникам Сбербанку колишнього СРСР — це робота уряду над відновленням довіри. Принаймні так заявляв перед виборами прем’єр Микола Азаров. Тому влада повернулася до старої практики, щоправда, зробила це по-своєму, сучасніше, хитріше. І тепер наші пенсіонери носяться з рекламними буклетами так званої Національної картки від Ощадбанку. При цьому далеко не кожен розуміє, що отримання тієї картки ніц не гарантує повернення втрачених грошей. Тоді навіщо?

Розвод по-українськи

Як розповідає іванофранківець пан Петро (а прізвища наші пересічні громадяни майже традиційно просять не називати), ту знамениту тисячу він отримати не встиг. Каже, звернувся надто пізно.

 

«Ми ходили до банку разом із мамою, — говорить він. — Правда, у нас була одна суттєва різниця: мама зареєструвалася ще у 2008 році, а я тільки у 2012-му. Тож гроші їй на картку дали, десь приблизно у вересні. А мені вони так і не прийшли. В Ощадбанку сказали, що кинуть пізніше, але їх і досі немає».

А от пан Роман отримав тисячу, ще «Юлину», у 2008-му. А в жовтні минулого року він зареєструвався вдруге. Бо купився на нову передвиборчу інформаційну кампанію.

«Оскільки це колись були зароблені кровні гроші і є така акція від держави, то чому нею не скористатися? — каже чоловік. — Справді, мені дали ту карточку, але на ній порожньо. Сказали, що власник картки зможе отримати кошти у майбутньому. Хтозна, може, колись перед черговими виборами кошти дійсно надійдуть. Я розумію, що то був передвиборчий хід влади та Януковича. Адже багато коштів було витрачено на телевізійну рекламу, а виявилося, що це розвод по-українськи. Бо гроші давали тільки тим, хто ще нічого не отримував».

Кабмін собі знає

Отже, у 2012 році установи Ощадбанку провели компенсаційні виплати 5,3 мільйона українців та їхнім спадкоємцям. Загальна сума виплат — понад 4,5 мільярда гривень.

Як каже начальник філії обласного управління АТ «Ощадбанк» Василь Кричук, загалом за п’ять років вони повернули прикарпатцям 289,9 мільйона гривень. Правда, це лише десята частина «боргу». Адже на 1 січня 2013 року ті заощадження лише по Івано-Франківській області становлять 2433,7 млн. грн.

 

Повернення знецінених заощаджень з компенсаційних рахунків, говорить Кричук, відбувається поетапно. Усі вони підпорядковуються рішенням Кабміну, який визначає порядок і розмір компенсацій.

З 1 вересня минулого року Ощадбанк почав актуалізацію даних і видачу Національної картки зареєстрованим вкладникам і реєстрацію тих, кого ще немає в реєстрі — з подальшою видачею тієї самої картки. Що воно дає?

За словами Василя Кричука, саме на Національну картку, але після того, як Кабмін прийме відповідні рішення, буде зараховано компенсацію. Якщо простіше — як тільки Кабмін знай­де гроші та вирішить, що їх можна повіддавати людям, тоді кошти «впадуть» на картку і їх можна буде зняти в банкоматі без відвідування банку й додаткових паперових рухів.

А от коли це буде — напевно, знає Кабмін.

Шкода простих людей

На думку директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, рішення видавати цю тисячу — більш політичне, ніж економічне.

«Саме тому один рік виплачують, а другий не виплачують, комусь затримують, а комусь ні, — говорить економіст. — Тисяча не вирішує проблеми відшкодування вкладів колишнього СРСР і це жодним чином не може вирішити проблеми підвищення добробуту. Якщо виходимо з того, що уряд демонструє свої наміри чи дії, то це політика. Дуже часто такі заходи робляться напередодні різного сорту виборів. Але в жодному разі, на жаль, економічного підґрунтя для цього поки що нема — бо в України на це нема вільних ресурсів».

Василь Юрчишин пропонує подивитись у держбюджет на 2013 рік. За його словами, у цьому документі не зафіксовано практично жодного підвищення мінімальних стандартів. Тільки у січні на 12 чи 15 гривень зростає мінімальна пенсія, а наступне підвищення — аж у грудні, наприкінці року. І оскільки цьогоріч не заплановано підвищення мінімальних стандартів, то коштів на додаткові виплати не буде й поготів.

«Тобто, як не шкода простих людей, — каже Юрчишин, — але я б додаткових виплат у поточному році не очікував».

Коротка історія двох тисяч

Уряд Юлії Тимошенко у 2008 році вирішив виплатити вкладникам Сбербанку колишнього СРСР до 1 тис. грн. на одного (менше тисячі отримували ті, чий радянський вклад становив менше 1 тис. рублів). Ці гроші в народі назвали «Юлиною тисячею». У касах Ощадбанку тоді почався ажіотаж. Адже спершу треба було пройти певну процедуру й лише потім отримати гроші. Прем’єр запевняла людей, що їх отримають усі. Люди не вірили, терпляче стояли у величезних чергах і мали рацію. Адже програму припинили, гроші отримали не всі. Тоді називали дві причини. Перша — нестача коштів, друга — як заявляла Юлія Тимошенко, виплатам тої тисячі протидіяли Президент України Віктор Ющенко та Верховна Рада.

У своїй передвиборчій програмі напередодні президентських виборів 2010 року Тимошенко пообіцяла у випадку перемоги відновити практику повернення заощаджень. Вибори, як відомо, вона програла…

Президент Янукович у минулому році доручив уряду забезпечити виплату шести мільйонам вкладників до 1 тис. грн. На це в бюджеті передбачили 6,15 млрд. грн.

У реєстр вкладників на 1 січня 2012 року була внесена інформація про приблизно 11,8 мільйона вкладників. І тільки 6,4 мільйона отримали компенсацію в межах 1 тис. грн. на загальну суму 5,8 млрд. Натомість Юлія Тимошенко обіцяла виплатити 20 млрд. грн., шість із них прямими виплатами, а решту — за рахунок комунальних боргів.

Нову тисячу люди, як і має бути, назвали «Вітіною». Вона відрізнялася тим, що передбачала відсутність черг під стінами Ощадбанку. Щоб отримати час і дату реєстрації своїх даних, можна було або зателефонувати на гарячу лінію, або заповнити спеціальну форму на сайті.

Другий етап — відвідування банківської установи. При собі треба було мати паспорт (і ксерокопії відповідних сторінок), довідку про присвоєння ідентифікаційного номера (та її ксерокопію), ощадні книжки. Прийшовши у відповідний час, вкладники були здивовані відсутністю черг та швидкістю процесу реєстрації.

Після цього людям треба було повернутися в банк ще раз. Спочатку людям давали гроші. А той, хто не встиг на «роздачу», отримав тільки Національну картку.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.