Оформляючись на роботу, працівник, як правило, сподівається на те, що за добру працю він матиме відповідну зарплату. Про майбутню пенсію найчастіше задумуються з віком.
Хоча й не всі — є й молодь зі стратегічним мисленням. Але мало хто знає, що, навіть працюючи цілком офіційно, є загроза не заробити на нормальну пенсію.
Життя після звільнення
Іванофранківець Володимир Сенич пропрацював у житлово-комунальному господарстві 27 років. Починав з ЖЕО № 11, потім у ЖЕО № 2. З 1985‑го по 2005‑й був покрівельником, а далі його перевели на пічника — за станом здоров’я.
Рік тому його звільнили через реорганізацію жеків. Більшість працівників тоді взяли на роботу в ПП «Мій дім», фактично те саме ЖЕО № 2, лише реорганізоване у приватне підприємство, яким керує той же колишній начальник жеку Олександра Петрик. Проте Сенича не взяли — через скандальний характер. Він і сам зізнається, що часто писав скарги на керівника, мовляв, боровся за справедливість.
«По жеку ще раніше ходили чутки, що наш начальник не платить у Пенсійний фонд, — розповідає Володимир Сенич. — Тому, ще будучи на роботі, у червні 2011 року я взяв свій паспорт і пішов до Пенсійного фонду. Попросив перевірити, чи мій роботодавець оплачує внески. Вони відкрили сторінку в комп’ютері та й кажуть: платить. Тоді я попросив подивитися уважніше. Тож вони вирішили подивитися 2010 рік, а там на моніторі з’явилися нулі за дев’ять місяців».
Сенич пішов жалітися до прокуратури, але, каже, — жодного результату. А коли вже у березні минулого року звільнився, то дізнався, що соціальний внесок не сплачено вже не за дев’ять, а за 15 місяців. Отже 15 місяців трудового стажу в мінусі. Чоловік не переставав скаржитись у прокуратуру. Проте згодом отримав відповідь, що порушень не виявлено.
За цей рік Володимир Сенич так і не знайшов роботу. Стоїть на обліку в центрі зайнятості, отримує мінімальну допомогу по безробіттю. Якби внески були сплачені, то мав би значно більшу суму…
У такій самій ситуації і колишні працівники КП «Спецкомбінат». За словами колишнього інженера та голови профспілки підприємства Ганни Пушик, тільки за останній рік вона втратила 16 тис. грн. І все тому, що підприємство не сплачувало обов’язкові внески.
«32 роки я пропрацювала у «Спецкомбінаті», — каже жінка, — а коли мені виповнилося 54 роки, мене скоротили разом з усіма інженерно-технічними працівниками. Після того я стала на біржу, пробула там один рік. Отримувала 840 грн. допомоги, а мала б отримувати — 2460».
У січні цього року пані Ганна перестала отримувати гроші з центру зайнятості. З того часу живе на гроші чоловіка, адже на роботу людину передпенсійного віку брати ніхто не хоче. Восени цього року оформлятиме пенсію. Оскільки 2011 рік «випав», то, каже, пенсія буде меншою на 200 грн. Ця жінка також шукала справедливості, й також марно.
Спершу — зарплата
Як розповідає заступник міського голови Микола Саєвич, заборгованість комунальних підприємств складалася роками. «Жеки втрачали з різних причин, — каже Саєвич. — Десь тому, що будинки відходили, бо створювалися ОСББ, а десь робив більше, ніж мав би виконувати. Наприклад, жеки прибирали дороги замість ДРЕУ, за це ДРЕУ мало їм платити, але не доплачувало, бо їх бюджет теж не дофінансовував. Склалася така ситуація, що зарплату підприємства платили, а от відрахування — ні. Потім на заборгованість по податках і Пенсійному фонду їм почали нараховувати штрафні санкції».
Зважаючи на те, що тарифи не покривалися, а собівартість послуг зростала, жеки й були доведені до жалюгідного стану. Відтак, зараз навіть ніхто й не згадує про те, що керівник такого підприємства має ще відповідати за ці борги. Мовляв, ознак фіктивності банкрутства або спеціального доведення до цього стану нема. «Бо ті ж керівники можуть звернутися та показати, що винен місцевий бюджет — бо мав доплачувати, — говорить віце-мер. — Адже якби бюджет розраховувався, то вони б таких боргів не допустили. І там не лише борги, а й штрафні санкції».
Приблизно чотири роки тому, каже Микола Саєвич, Пенсійний фонд ініціював справи про банкрутство жеків. Деякі навіть були розпочаті, однак міськрада зупинила той процес, аж поки два роки тому не вирішила робити реформу. Тоді були створені нові комунальні підприємства та ЄРЦ. Нині у стані банкрутства є десять підприємств: ЖЕО № 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, «Спецкомбінат» та «Івано-Франківськліфт». Найбільші борги перед Пенсійним мають ЖЕО № 8 — 1,083 млн. грн., ЖЕО № 2 — 794,2 тис. грн., ЖЕО № 4 — 778,2 тис. грн. та «Спецкомбінат» — 593,9 тис. грн.
Законом встановлена черговість платежів. Першою стоїть заборгованість по зарплаті. Оскільки її нема, то другий — борг перед Пенсійним фондом.
«Проблема в тому, що підприємства десь платили, а десь — ні, — каже Микола Саєвич. — А зараз не можна ідентифікувати, за кого платило підприємство. Бо в законі така ідентифікація не передбачена. Я думаю, якщо вони пройдуть процедуру банкрутства, то там продасться все, що можна, а решта визнається таким, що погашене у зв’язку з недостатністю активів. Після цього, не можу стверджувати, але думаю, якщо людина звернеться до суду, то виграє його, і Пенсійний почне нараховувати нормальну пенсію».
Отже, підсумовує заступник міського голови, зараз міська влада прийняла рішення негайно погасити борги перед Пенсійним фондом. Будуть робити все, щоб прискорити процес, а люди змогли перерахувати принаймні пенсію. На допомогу із центру зайнятості це аж ніяк не вплине.
Будьте уважні!
Вікторія Мартинович, яка 1 вересня 2010 року прийшла на роботу в культурно-мистецький центр «Є», теж має неприємну історію. «Спершу я поговорила з директором, яка сказала, що буду офіційно працювати після випробувального терміну, — говорить Вікторія. — Після двох місяців мені продовжили випробування ще на місяць. Далі директор погодилася мене оформити. Я принесла трудову, копію паспорта, написала заяву й більше цим не цікавилася».
Про те, що насправді вона працювала неофіційно, жінка дізналася тільки через десять місяців. Коли їй сказали, що вона звільнена, то просто віддали чисту трудову книжку. А пояснили це тим, каже Мартинович, що її забули оформити. Мовляв, багато паперів, складно, а отже вирішили це оминути.
Вона написала заяву в прокуратуру. Порушення встановили, адже знайшли підтверджуючий документ. «Вікторія Мартинович, арт-менеджер, підпис директора та печатка, — розповідає жінка. — Такий документ важко опротестувати. Далі я подала скаргу в податкову, вони призначили їм стягнення за те, що вони не платили за мене податки».
А от суд жінка програла. Причина — час давності. Треба було подавати одразу, а вона подала після того, як прокуратура провела розслідування та встановила порушення. А то було вже пізно.
Як розповідає заступник керівника міського Пенсійного фонду Оксана Козло, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Якщо роботодавець його не сплатив, то позбавив працівника страхового стажу та права на інші соціальні виплати.
«Пенсійний фонд здійснює всі можливі заходи щодо стягнення заборгованості з боржника, — продовжує Оксана Козло. — Проте наймані працівники теж не мають сидіти склавши руки. Необхідно писати колективні звернення в різні правоохоронні органи, а також звертатися до суду».
Чи точно роботодавець сплачує страхові внески, можна перевірити. Робиться це дуже просто. Якщо маєте страхове свідоцтво, то можете скористатися ним в інформаційних кіосках Пенсійного фонду. В Івано-Франківську вони знаходяться за адресами: вул. Січових Стрільців, 15 та вул. Незалежності, 44. Якщо ж свідоцтва нема, то можна підійти з паспортом та довідкою про ідентифікаційний код в управління Пенсійного фонду. Тут треба заповнити відповідну заяву та отримати інформацію — як про розмір нарахованого заробітку, так і про факт сплати внесків до Пенсійного фонду.
Будьте пильними.
Comments are closed.