Влада Івано-Франківська роками говорить про необхідність зміни схеми дорожнього руху в місті. Одного разу навіть уже розробили проект і заплатили за нього. Тепер та схема «зістарилася», бо черговий новий проект розроблятимуть німці — власним коштом.
Нагадаємо, в середині 2000‑х Франківськ замовив у львівському інституті «Містопроект» комплексну схему дорожнього руху. Ті зробили, але результати віддавали частинами, оскільки саме так місто розраховувалося з проектантами. Через цю поетапну оплату нині навіть важко точно порахувати, скільки коштувала документація. У 2008 році вже було 400 тис. грн. — отже, не менше.
Інститут запропонував впроваджувати нову схему трьома етапами. Перший мав бути найголовнішим. Тут передбачався односторонній рух по кільцю Січових Стрільців-Франка-Василіянок-Дністровська-Новгородська-Пилипа Орлика-Січових Стрільців. Середина кільця мала бути пішохідною. Крім того, були передбачені ще два кільця, зі своїми нюансами: наприклад, на Лепкого запроектували односторонній рух.
Оцінити реальну ефективність того проекту сьогодні також неможливо, бо його не втілили в життя. Причина вічна — міський бюджет не мав грошей. Зараз про ту схему вже можна забути. У виконкомі запевняють, що скоро матимемо нову, якіснішу. Звідки?
Самі роблять, самі платять
Приблизно рік тому івано-франківська делегація — заступник мера Микола Саєвич, член виконкому Руслан Руско, депутати міськради Віталій Голутяк і Сергій Борзов — перебувала з робочою поїздкою у Дрездені (ФРН). Там вони домовилися з німецькими компаніями про нову схему. Як розповідає Микола Саєвич, до франківців звернулася консалтингова група DREBERIS. Вони запропонували залучити кошти німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) для розробки схеми руху Івано-Франківська.
«Саме це німецьке підприємство розробляло програму руху у Львові, — каже Саєвич, — ми звісно погодилися. Повернулися до Івано-Франківська та надіслали їм підтвердження, що будемо сприяти. Далі довелося писати й інші листи. Бо GIZ довго розглядав. А в жовтні минулого року вони відповіли, що готові фінансувати програму. Потім приїхали, ми зібрали комісію та все з ними обговорили».
Спершу, говорить Саєвич, буде опрацьовування старої (тої, що була нова) схеми. Далі — вивчення пасажиропотоків, аналітична довідка, розробка всієї транспортної інфраструктури: переходи, велодоріжки, маршрути автобусів. Цю роботу німці виконують за свої гроші до кінця 2015 року.
Наприкінці січня німецькі фахівці мають удруге приїхати до Івано-Франківська для підписання меморандуму між сторонами. Також вони презентують свої висновки, вислухають нашу робочу групу і продовжать аналітичну роботу. Скоріш за все, каже Саєвич, вона почнеться із ґрунтовних соціальних досліджень: опитуватимуть усіх — і водіїв, і пішоходів, і роверистів…
Як каже депутат Сергій Борзов, зміни в організації руху в місті були у виборчих програмах усіх політичних партій, їх підтримали мешканці. Отже для міськради цей напрямок зараз є пріоритетним. «У першу чергу треба розробити концепцію з використанням програмного забезпечення, як у європейських містах, — говорить Борзов. — Це велика робота, тому її треба починати негайно. Рух у Дрездені може бути взірцем, а нам реально втілити львівський варіант. Зміни однозначно мають відбутися. Це стосується не лише боротьби з корками, це ще й покращення екологічної ситуації в місті».
Для кого транспорт?
За словами Руслана Руска, сьогодні ті три кільця, які раніше розробляли у Львові, актуальні тільки частково. Адже там не враховані нові правила, зупинки, маршрутки і т.д.
«У нас збільшилася кількість маршруток, — каже Руско. — Система громадського транспорту — неправильна, бо вона складалася не так, як треба місту, а як потрібно перевізникам. Кожен власник маршруту зацікавлений їздити з околиць до вокзалу, базару, пошти, а ще краще через усе це одним маршрутом. Ми повинні керуватися не тільки бізнес-привабливістю для перевізників, але й зручністю для мешканців».
Наприклад, у тому самому Дрездені рух побудований так, що маршрути по центру — частіші, а околицями — рідші. Дуже грамотно побудовані пересадки. А щоб пасажири не платили більше, адже пересадка це витрати, є «єдиний квиток», який гарантує в межах часу дії, наприклад годину, комфортний переїзд з пересадками. У німців для цього є окрема домовленість між перевізниками та містом. У наших реаліях це буде складно зробити. Тому при розробці нової схеми руху, каже Руслан Руско, він буде відстоювати підсилення комунального транспорту. Він вважає, що треба докупити для міста тролейбуси та автобуси та поставити комунальників у рівні умови щодо конкуренції з приватними перевізниками.
«Комунальний транспорт не має обмежень для пільговиків, він їздить завжди, навіть порожній, — пояснює Руско. — Таким чином уже програє. Умови конкуренції повинні бути рівними».
Кожен новий автобус чи тролейбус — це приблизно 1 млн. грн. Але, як каже Руслан Руско, за кордоном можна купувати вживані, у кілька разів дешевше: 15-20 тис. євро. Правда, для цього ще треба шукати державні програми, які дозволять безкоштовно ввезти їх в Україну… Крім цього, є й важливі речі: габаритність автобусів, розширення доріг, світлофори, пішохідні переходи.
«Якщо я не користуюся транспортом, а ходжу на базар пішки, то хочу, щоб мій шлях був безпечним, аби я не вилазив із трьох рядів маршруток, а в четвертому мене збила машина, — говорить Руско. — Саме тому німці приїжджають зі своїми технологіями, досвідом і при розробці враховують усе. Вони не просто дивляться карту, ширину дороги та перехрестя, а враховують пасажиропотік, автомобільний потік, потреби пішоходів, розташування державних чи комунальних закладів, куди найчастіше їздять ті чи інші верстви населення, вираховують куди їздять студенти, а куди пенсіонери. Врешті вони визначать, де треба ставити регульовані переходи, а де звичайні тощо».
А далі як?
Отже приїжджають німці, місто забезпечує їх приміщенням і допомогою фахівців. Наразі це відділ транспорту та робоча група, яку створив міський голова Віктор Анушкевичус. Німці усе вивчають, аналізують. Аж після цього буде розроблено нову транспортну концепцію міста. Наостанок проведуть семінари, навчання, наші фахівці поїдуть до Німеччини, де їм наочно пояснять, як впроваджувати систему.
«Якщо вони до 2014 року нам це видадуть, то до 2015-го, при співфінансуванні та із залученням кредитів, ми зможемо вирішити транспортний колапс, — стверджує Руслан Руско. — У 2015 році будуть основні конкурси на перевезення, і ми їх уже будемо оголошувати, зважаючи на нову схему руху. А от яким коштом буде впроваджуватися ця схема — наразі невідомо. Ймовірно, що GIZ буде співфінансувати або допоможе взяти кредит під низькі відсотки».
Як не крути, а виглядає, що кошти, які місто витратило на попередню схему руху, були просто викинуті. Тепер робитимемо нову, добре, що хоч не за свій кошт. Те, що німці все ретельно порахують і добре намалюють, якось не викликає сумніву. А як щодо впровадження? Бо якщо влада міста не знайде коштів на реалізацію, то й ця схема може стати неактуальною. Тоді доведеться просити німців (англійців, французів, канадців) розробити нам нову схему влади…
Comments are closed.