«Йой, люди говорять, то буде щось страшне, гірше за 2008 рік, – казав у понеділок ввечері водій таксі, намагаючись за дощем розгледіти дорогу. – В моєї жінки на роботі про це всі говорять. Ще трохи і геть затопить. Я вже сьогодні на набережній по бетонці їхав. А одна машина взагалі застрягла. Скільки того разу лиха було, невже знову потонемо?».
З минулої п’ятниці на Прикарпаття прийшов дощ. Іванофранківці стали уважніше прислухатися до прогнозів погоди. Містом поповзли чутки про повторення повені з усіма її можливими наслідками…
Маємо запас
Влітку 2008 року одним із найслабших місць в Івано-Франківську виявилися очисні споруди в Ямниці. Їх просто залило. Вода стояла навіть у кімнатах адміністративного будинку, не кажучи вже про решту. За словами голови правління ВАТ «Водоекотехпром» Миколи Саєвича, загальний ремонт очисних споруд тоді обійшовся у 4,8 мільйона гривень, отриманих із держбюджету.
«Сьогодні працюємо нормально, – каже Саєвич. – І щодо технології, і щодо екології. У грудні‑січні у нас була німецька незалежна лабораторія. Німці все поміряли та проаналізували. Наші показники їх цілком задовольнили».
Втім, одна, і то серйозна, проблема є. Це – намулові майданчики, куди відводяться відходи від очистки. Під це нині майже немає місця. Наразі там 180 тис. тонн мулу. Під час повені 2008 року все ці тонни-кубометри мали реальний шанс потрапити до Бистриці, але, на щастя, чаша не переповнилася.
«Водоекотехпром» уже отримав п’ять із одинадцяти мільйонів доларів кредиту від Світового банку на реконструкцію очисних. Проект, зокрема, передбачає і переробку намулу на біогаз. Утім, поки що, це у планах. А нині?
«З майданчиками все в порядку, місце є, працюємо у штатному режимі, – сказав «Репортеру» у вівторок начальник станції аерації (очисних споруд) Олександр Дячук. – Звісно, потік води збільшився. Зазвичай ми щодоби приймаємо від 80 до 105 тисяч кубометрів. У понеділок було приблизно 124 тисячі, а сьогодні очікуємо 130‑134 тисяч. Проектна потужність очисних споруд – 140 тисяч кубометрів, тож маємо ще запас».
За словами Миколи Саєвича, на очисних включили другий насос на головній станції, але пропускна спроможність у нормі й загрози підтоплення станції він не бачить. «Справді, по місту подекуди є потоки, – каже Саєвич. – Це від того, що дощова каналізація не може одночасно прийняти стільки води. Та ще й сміття багато, дощовка забивається. Вчора на очисні приплило дуже багато непотребу – пляшки, корчі, було навіть колесо, але нічого катастрофічного не сталося. Краще б люди просто не смітили, нам було би легше».
Небесна канцелярія
«До 25 числа включно є прогноз – будуть опади, короткочасні й місцями, – стверджує Вікторія Слизька, гідролог з Івано-Франківського обласного центру гідрометеорології МНС України. – За три дні випала місячна норма, але загрози немає. У 2008 році за такий період впало в рази більше. І сьогодні в нас останній день, коли будуть більш-менш сильні опади».
За даними на вівторок, 18 травня, Бистриця Надвірнянська від початку дощів піднялася на 88 см. Але навіть для виходу її на заплаву (коли вода заповняє нижню частину річкової долини і, наприклад, підтоплює сусідні городи – Ред.), їй потрібно «вирости» ще на 1,65 м. Відповідно, для Бистриці Солотвинської ці цифри – 110 і 125, для Дністра в районі Галича – 178 і 141, для Лімниці (Осмолода) – 39 і 185. Найменший запас до виходу на заплаву у вівторок був у Чорного Черемоша в районі села Устеріки (Верховинський район). Там вода піднялася на 75 см, і до заплави у вівторок залишалося лише 6 см. Гідрологи дуже просили не панікувати. Хоча, ми і не збиралися.
Завжди готові
«У разі виникнення надзвичайної ситуації, спричиненої дощами, наші територіальні підрозділи готові до дій, – каже начальник Головного управління МНС в області, підполковник служби цивільного захисту Володимир Чернецький. – Наразі ми перевели особовий склад на посилений варіант несення служби, створили мобільні оперативні групи. Ситуація – під контролем».
За словами підполковника Чернецького, 18 травня відбулося позапланове засідання обласної комісії, де розглядали питання готовності до реагування на випадок паводка.
За даними МНС, 16‑17 травня таки були підтоплення житлових будинків і городів у Івано-Франківську. Рятувальникам довелося декілька разів виїжджати та відкачувати воду із підвалів і присадибних ділянок Угринова та Угорників. Це спричинила недостатня пропускна спроможність тих самих дощових колекторів, про які згадував керівник «Водоекотехпрому» Микола Саєвич. Утім, знов таки, нічого катастрофічного.
Не залишилася осторонь і армія. «У Львові, Івано-Франківській і Закарпатській областях у нас розгорнуті оперативні групи, – повідомив командувач Західним оперативним командуванням генерал-майор Юрій Думанський. – Вони працюють при військових комісаріатах. Разом з МНС ці групи постійно моніторять стан річок і рівень води у водоймах. Особливих причин для великих хвилювань у населення – немає».
Генерал Думанський каже, що військові також готові за потребою завжди прийти на допомогу. На початку цього року в обласному військкоматі створили спеціальну комп’ютерну базу із найважливішими об’єктами області та розрахунком сил і засобів для допомоги людям. До тієї бази увійшли лікарні, школи, дитячі садочки тощо.
Кара й порятунок
Отже, усі кажуть – небезпеки немає, а якби щось таки сталося, то ми подолаємо й допоможемо. Втім, коли на гарячому молоці обпікся, то будеш дути й на холодну воду…
Екологи давно стверджують, що паводкам сприяють безоглядні вирубки карпатських лісів. Бо наші річки в основному живляться з неба – дощами, снігом. Ліс ті опади акумулює та повільно віддає. Відповідно, якщо його немає, то вода падає на землю, як на камінь, і миттєво стікає по ріці. Ліс – губка і фільтр. Немає його – не може бути, грубо кажучи, «нормальної» ріки. Втім, бувають випадки, коли й ліс не допоможе. Саме таке сталося влітку 2008 року. Звісно, лісу в Карпатах з того часу не побільшало, але й води, на щастя, падає значно менше. Жити можна. Хоч і тривожно, втім, без особливої паніки.
Вже дописуючи цей текст зауважив – дощу немає. І на вулиці майже сухо. Хтозна, що буде завтра, але, скоріш за все, не попливемо. Може, для того, щоб уникнути якоїсь біди, треба просто обійти декілька відповідальних осіб і написати про це в газеті?
Сподіваюся, що, коли ви читаєте цей номер «Репортера», у ваше вікно світить яскраве травневе сонце…
Comments are closed.