З 1 січня набрав чинності закон «Про екстрену медичну службу». Яким боком обернеться для нас реорганізація швидкої? Чи залишаться при своїх посадах лікарі і на які виклики бригада не виїжджатиме?
На папері пише
На виконання цього закону ще 28 грудня, на останній сесії, обласна рада створила «Івано-Франківський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Її головним лікарем призначили кандидата медичних наук Володимира Похмурського. 15 січня цей центр зареєстрували як юридичну особу.
Реформа почалася. Але як виглядатиме та нова швидка, її потенційні пацієнти не дуже то розуміють. Не далеко втекли й самі працівники швидкої. «А з нами що? Краще б машини нові купили, обладнання», — таких тез ми наслухалися багато. Хоча говорити про це на диктофон охочих, як це часто буває, не знайшлось…
«Центр створюється для того, аби максимально наблизити до населення медичну послугу, — каже директор департаменту охорони здоров’я ОДА Роман Мельник. — Це абсолютно новий підхід».
Що ж там нового? Якщо говорити по-простому, то саме цей центр буде відповідальний за всю швидку Прикарпаття. Службу відокремлять від інших лікувальних установ області, передадуть на баланс центру все майно станцій і переведуть у його штат їхніх працівників. І фінансуватиметься все з обласного бюджету.
Але й це не все — реформа набагато ширша. І, як каже Роман Мельник, звичними для нас бригадами швидкої справа не обмежується. Згідно з реформою, нам на область треба ще з 8-10 автомобілів, які були б серйозними лікарнями на колесах, з відповідним обладнанням і фахівцями. Такі машини мали б виїздити на ДТП, техногенні аварії, стихійні лиха й тому подібні сумні речі.
Наступний крок реформи — це створення лікарняних відділень екстреної медичної допомоги, куди при певних показниках і мають доправляти хворих. Також у центрі хочуть створити потужну базу для навчання й підвищення кваліфікації лікарів. Бо ж без доброго медика і добра швидка неможлива.
Екстрені й не дуже
Що це означатиме на практиці? Наприклад, вам потрібно викликати швидку. Набираєте «103» і потрапляєте в оперативно-диспетчерську службу (вона має бути створена при центрі). Диспетчер приймає виклик, дізнається, яка машина може дістатися до вас найшвидше (а всі вони мають бути обладнанні GPS- навігаторами) і відправляє саме цю бригаду. Це — очевидний плюс, бо таких випадів, коли швидка зі станції на Пасічній не їде в Угринів тільки тому, що це інший район, ніби вже не має бути. Бригада повинна приїхати за 10 хвилин, якщо по місту, і за 20 — якщо в селі.
Непогано, скажете? Але не факт, що та бригада взагалі приїде. Адже з того ж 1 січня набула чинності Постанова Кабміну «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події». А вона й ділить усі виклики на екстрені та неекстрені.
Знепритомлення, судоми, раптові розлади дихання, раптовий біль серця, блювота кров’ю, гострий біль у черевній порожнині, зовнішня кровотеча, ознаки гострих інфекційних захворювань, гострі психічні розлади. Крім того, усі види травм при ураженні електричним струмом, теплові удари, переохолодженням, асфіксія, отруєннями, укуси тварин, порушенням нормального перебігу вагітності, ДТП, аварії на виробництві, стихійні лиха — це перелік екстрених викликів.
Автоматично всі інші — наприклад, головний біль, підвищення тиску, алкогольне чи інше сп’яніння — вважаються неекстреними. При таких викликах диспетчер має звернутися до відповідного закладу охорони здоров’я первинної медико-санітарної допомоги. Якщо такої можливості нема, то протягом години він відправляє до пацієнта бригаду швидкої, яка на той час не має екстрених викликів. Тож, по ідеї, виходить, що визначати, можете ви чекати на швидку чи ні, буде диспетчер.
«Диспетчер матиме базу даних, знатиме, які пацієнти викликають швидку по п’ять разів на тиждень, — каже Володимир Похмурський. — У центральній диспетчерській буде посада старшого лікаря, він у таких випадках зможе проконсультувати свого диспетчера. Досвід прийде з часом. Ніхто не скаже дядечкові — не дзвоніть до нас, машина не приїде».
Усе це робиться з дуже простою метою — аби зекономити гроші. «Одна бригада швидкої обходиться нашій області у 500-600 тисяч гривень на рік, — каже Роман Мельник. — У розвинутих країнах при підвищенні тиску до хворого їде сімейний лікар, у нас же викликають швидку. Реформа спрямована на те, щоб ті перші дзвіночки брали на себе сімейні лікарі».
У вас є сімейний лікар? Отож. Їх бракує, визнає Роман Мельник. Але реформа цієї ланки має йти паралельно з реформою швидкої. Вже у січні в області мали б зареєструвати до 70% центрів первинної медико-санітарної допомоги.
«Усі ці реформи — то проблеми медиків і чиновників, — запевняє Мельник. — Цей шлях непростий і робитися буде не за день-два. А поки що всі швидкі працюють у звичному режимі».
Природний відбір лікарів
Як уже говорилося, всі лікарі швидких Прикарпаття мають перейти у штат центру. Поки що зарано говорити, коли це точно відбудеться, адже сам центр ще не має і двох тижнів від роду.
Але до відчутних змін медикам треба бути готовими. «Такої кількості лікарів медицини невідкладних станів нам не потрібно, — каже головний лікар центру Володимир Похмурський. — Тут має відбутися природний відбір. Частина лікарів перейде працювати у первинну медико-санітарну ланку. А частина лишиться в системі екстреної допомоги, але вимоги до цих лікарів будуть дуже високими».
Поляк має вчитися п’ять років, аби отримати сертифікат рятункової медицини, розповідає Володимир Похмурський. Але нині у Польщі це престижна професія. У нас, на жаль, вища школа відстає у цих питаннях, тому що лікаря медицини невідкладних станів випускає кафедра терапевтичного профілю.
У майбутніх планах реформи — створення при центрі навчальної бази, яка відповідатиме за підвищення кваліфікації персоналу. А вже нині центр має підписану угоду із Вроцлавським університетом.
Скільки точно працівників лишиться у системі швидкої, нині сказати важко. У тій же Польщі, каже Володимир Похмурський, одна бригада працює на 100 тисяч населення, тож, якщо ми підемо європейським шляхом, то можна прогнозувати, що на наступний рік вироблять нормативи щодо кількості рятункових бригад та реанімобілів на Івано-Франківщині.
Окрім працівників, якісна «швидка», яка й є метою тої реформи, має ще кілька важливих моментів — за скільки часу приїде бригада і чи матиме вона все необхідне, аби помогти людині.
Офіційні показники часу приїзду швидкої на Прикарпатті вважаються непоганими — норма по місту виконується на 90-92%, по області — на 80-82%. І медикаментами, кажуть у департаменті охорони здоров’я, швидкі забезпечені повністю. А от картина з машинами та обладнанням далеко не така втішна. Нині автопарк швидких області нараховує 126 машин, каже Володимир Похмурський. У сільській місцевості є багато УАЗів, а вони взагалі не придатні для швидкої — тісні й некомфортні. Та навіть те, що є, зношене на 80%. З обладнанням ще гірше — машини забезпечені тільки на 60%.
Сподіваємось на державу
Що ж маємо нині? Івано-Франківський обласний центр екстреної медицини та медицини катастроф проходить усі юридичні формальності. Далі буде передача йому всього майна швидких і переведення лікарів. Десь в середині літа планують запустити центральну диспетчерську. «Що стосується обладнання для неї, то наша область включена до переліку тих регіонів, яким на це виділили гроші, — каже Роман Мельник. — І навіть якщо не буде фінансування з державного бюджету на навігатори для машин, то ми це зможемо зробити власним коштом. Суми там не великі — десь 1 тис. гривень на одну машину».
А далі — все таки впирається у гроші. За словами Мельника, якщо виконувати завдання по мінімуму, то треба 128 мільйонів гривень. Якщо ж говорити про забезпечення реформи повністю, аби центр мав усе необхідне обладнання та запрацював у навчальному плані, то йдеться про суму приблизно 250 мільйонів. Для обласного бюджету такі гроші не підйомні. Тому сподіваються на державу…
«На останній селекторній нараді міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова заявила, що на цей рік вже замовлено 1200 автомобілів швидкої, — говорить Роман Мельник. — А віце-прем’єр Костянтин Грищенко зазначив, що при перегляді бюджетів усі вільні кошти будуть спрямовуватися на реорганізацію та модернізацію центрів екстреної невідкладної допомоги».
Тож далі буде. А от що саме й коли, буде видно, коли в державі таки знайдуться гроші на медицину.
