Час від часу всі люди оновлюють своє житло. Це може бути ремонт, купівля нових меблів, заміна вікон чи дверей. Після цього в хаті залишається непотріб, з яким треба щось робити. Викидати на смітник ремонтні чи великогабаритні відходи в Івано-Франківську заборонено. Втім, як правило, люди виносять і складають сміття біля контейнерів. ЖЕО, аби не вислуховувати від мерії лекції на кшталт «ваша територія найбільш засмічена», сміття таки вивозить. Проте ця послуга Івано-Франківську надається виключно безкоштовно, адже в тариф це не включено.
Метал на гроші
Багато хто з мешканців просто не знає, що робити зі старими речами. Наприклад, мешканка Івано-Франківська Алла Мельник, після того, як купила та встановила собі нову ванну, просто попросила майстрів винести з її помешкання стару. За це вона заплатила майст-рам 50 грн. Напевно, вони краще за господиню знали, що робити з тією ванною…
Насправді в Івано-Франківську є понад 30 підприємств, які займаються збором металобрух-ту, проте далеко не всі про них знають. Найвідоміші: «Івано-франківськміськсплав», «Івано-Франківський вторчормет», «Івано-Франківськівcьквторкольормет», «Галвтормет», «Едалазов», «Карпаттехноцентр», «Укрвторресурс». Прийом металу в обласному центрі коштує 1,35‑1,40 за 1 кг. Цим займається понад 30 різноманітних фірм. І зносити (привозити) туди можна багато з того, що люди просто викидають: старі батареї, газові чи електричні плитки, холодильники, пральні машини тощо.
За словами заступника начальника ТзОВ «Івано-Франківський вторчормет» Івана Лущака, не все з цього непотребу є цілковитим металом. Наприклад, в холодильниках є прошарок пінопласту, який треба видаляти. Відтак, аби вони прийняли такий металобрухт, людина має розібрати цей холодильник і здати їм тільки метал. До речі, розібравши холодильник вагою 70 кг, можна розчаруватися: власне металу буде лише 25‑30 кг, решта — утеплювач, пластмаса, пінопласт. На відміну від холодильників, у газових плитах майже все — це метал. Норма домішків при здачі — 3‑5 %. Тобто, плитки приймаються цілком.
Слід зазначити: кожне підприємство працює за власним принципом. Одні відкривають якомога більше точок у місті, інші — їздять за викликами до мешкан-ців. Щоправда, вагу з собою не возять: ціни годять прямісінько на місці — на око.
Узаконити великий габарит
Так чи інакше, під контейнерні майданчики потрапляє не лише метал, а й меблі, рами, ремонтні відходи тощо. Постановою № 1070 Кабміну від 10 грудня 2008 року відходи означені на кілька пунктів. Великогабаритними вважаються ті, розміри яких перевищують 50х50х50 сантиметрів, тобто аж ніяк не вміщаються в контейнери, а ремонтними — залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, що утворилися під час проведення у житловому будинку, окремій квартирі, будинку громадського призначення ремонту, перепланування, прибудови тощо.
Теоретично вивіз такого сміття мав би виглядати так: оскільки ця послуга в квартплату не входить, то, зробивши ремонт, людина мала б зібрати відходи в мішки і замовити в будь-якій організації чи автопідприємства (в тому числі й ЖЕО) транспорт, заплатити за його оренду і вивезти сміття самотужки. На полігоні знову ж таки заплатити — за захоронення.
Як каже перший заступник начальника міського управління ЖКГ Василь Білик, постанова КМУ вийшла для того, щоб узаконити те, що люди й так роблять: виносять на смітник все, що є. «Ми зараз опрацьовуємо це питання з жеками, — розповідає Білик. — Люди викидають це сміття, тому мусять за нього платити. Скоріш за все, виконком прийме рішення про підвищення тарифу. Але підвищення буде мізерне — на якісь копійки, однак для всіх мешканців».
Наразі управління ЖКГ тільки надало інспекції з контролю за цінами розрахунки витрат за виконання послуги. Після виснов-ків інспекції буде формуватися тариф, готуватиметься рішення виконкому, і тариф, скоріше за все, підвищать.
Втім, питання буде ще опрацьовуватися. Наразі ще не вирішено, як складова тарифу буде підніматися: чи оплата за комунальні послуги, чи за вивезення сміття, так само як, зрештою, й які організації це робитимуть: ЖЕО чи перевізники. І що не кажіть, а мешканці й цим будуть незадоволені, адже є такі, що постійно щось викидають, а дехто ледве зводить кінці з кінцями, а тому будь-яке оновлення свого помешкання їм і не сниться.
І останнє: інспекція з контролю за цінами не може самостійно прийняти рішення про погодження розрахунків — вони відправляють розрахунки в Київ, а вже коли звідти дадуть відповідь, буде формуватися тариф: до витрат додаватиметься податок на додану вартість, рентабельність тощо.
***
І попит, і пропозиція на відходи в Івано-Франківську є. Перед викиданням спершу треба подумати: а може це комусь потрібне? Наприклад, викидаючи пляшки, люди складають їх окремо від іншого сміття і знають, що через незначний проміжок часу їх заберуть. Те саме і з металом, папером чи картоном. Ще в місті є «точки», які купують пластмасу, петпляшки, старі дерев’яні рами. Інша справа, що не все із цього є легальним ринком. Але, трохи поцікавившись, майже на всіх відходах таки можна заробити. Від цього і місто буде чистішим, і в комунальників зменшиться проблем.
Comments are closed.