Від початку кризи взяти кредит у банку стало майже неможливо. Люди почали звертатися до сумнівних фінансових установ. Сьогодні в газетах, в Інтернеті, на стовпах з’являються оголошення про те, що невідомі особи нададуть велику суму грошей у кредит під заставу нерухомості чи авто. Інколи додають, що кредит видається під низькі відсотки чи без довідки про доходи. «Репортер» дослідив, як працюють такі шахрайські схеми.
Все розпочалося з повідомлення, яке прийшло на ICQ: «ПОЗИКИ під заставу нерухомості або під заклад авто. т. 066‑21‑58‑116 (м. Івано-Франківськ)». Відразу відписую: «А яку суму можна взяти максимально і під які відсотки?». Відповіді немає…
Наступного дня телефонуємо за вказаним номером. Добре поставлений чоловічий голос: «Алло». «Доброго дня. Я за оголошенням з приводу кредиту». «Так-так. Розмір кредиту залежить від застави». Далі Андрій, а саме так представився співрозмовник, пояснює, що це приватний кредит, який видається на 12 місяців, а про відсотки завжди можна домовитися. І наголошує – довідка про доходи не потрібна.
Говорить енергійно і впевнено. Пробуємо домовитися про зустріч у його офісі та обговорити деталі. Щодо зустрічі не заперечує, але не в офісі, а в кафе…
Такого ще не чули
Після того, як банки практич-но перестали видавати кредити, у людей почалася істерика. Адже багато з них залишилися з невиплаченими кредитами та ще й в іноземній валюті. Отже, почали позичати і перепозичати гроші. У розпачі часто готові довіритися будь-кому і погодитись на будь-які переплати.
Цікаво, чи багато кредитів без довідки про доходи можна взяти в Івано-Франківську. За пошуком «Кредит під заставу. Івано-Фран-ківськ» Інтернет видає чимало сайтів з оголошеннями. Серед найновіших знаходимо і номер телефону нашого знайомого Андрія. Є й інші об’яви. Проте на телефони потенційних кредиторів, які з’явилися в Інтернеті ще в листопаді чи грудні 2009 року, додзвонитися неможливо. «Цей номер не є дійсний» або «Ваш абонент знаходиться поза зоною досяжності, спробуйте зателефонувати пізніше».
На форумах пишуть про те, що такі «кредитори» просто обманюють клієнтів, а через місяць зникають, міняючи номер телефону. Шукаємо ошуканих клієнтів. На франківських форумах такі оголошення не обговорюють: зазвичай люди просто скаржаться на банки та кредитні спілки. Зате на сайтах інших міст про кредити під заставу під час кризи вже чули. Відгуки вимальовують приблизно таку схему: фірми, які, нібито, видають кредити, обіцяють видати гроші через декілька днів (інколи – тижнів) після того, як клієнт заплатить визначену суму – певний відсоток від вартості самого кредиту. Отримують гроші та зникають. Рідше дописувачі форумів рекомендують дуже уважно читати договори, бо заставлене майно може виявитися не заставою, а подарунком для кредитора.
Начальник відділу масово‑роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПА в Івано-Франківській області Михайло Королик говорить, що подібних випадків в Івано-Франківській області не зафіксовано, а на ринку фінансових послуг більш-менш порядок. «Податкова служба веде моніторинг рекламних оголошень, які пов’язані з підприємницькою діяльністю, і вона це однозначно відслідковує, – каже податківець. – З іншого боку, кредити має право надавати тільки фінансова установа. Тобто клієнт перш за все повинен перевірити, чи має фірма ліцензію на видачу кредитів».
Про випадки «кредитного» шахрайства пробуємо запитати в управлінні Нацбанку. Там кажуть, що відповідатимуть лише після того, як «Репортер» надішле їм офіційний запит. Якщо врахувати те, що відповідь на запит за законом можна давати протягом місяця, і припустити, що шахрайська схема в Івано-Франківську таки діє, то через 30 днів інформація від НБУ навряд чи комусь допоможе.
Очна ставка
Отже, ошуканих клієнтів на Прикарпатті знайти не вдалося. Тому Андрій може виявитися представником якоїсь фінустанови, котра цілком законно видає кредити. Перед зустріччю готуємо майже правдиву історію про ідею відкрити невеличке швейне підприємство. Мовляв, є декілька знайомих безробітних швачок, а гроші необхідні на оренду приміщення та закупку техніки.
Йдемо на «побачення». На перший погляд інтелігентний чоловік в окулярах, 35‑37 років, який має нібито позичити мені гроші, зовсім не схожий ані на бандита, ані на шахрая. Одразу питає, яку суму треба позичити і під яку заставу. Озвучуємо: потрібно 40 тисяч гривень під земельну ділянку площею шість соток, яка знаходиться у Павлівці, поруч з Івано-Франківськом. Засумнівався – ділянка розташована біля лісу, далеко від сусідів, крім того, можуть виникнути проблеми із проведенням світла та газу. Пропозиція не підходить, бо, за словами Андрія, таку землю буде важко продати. Отже, «неліквід». Але ж відмова означає, що він таки планував позичити гроші?!
Переходимо до плану «Б» – можна заставити квартиру в Івано-Франківську. Це пожвав-лює розмову. Кредитор згідний надати потрібну суму на 12‑18 місяців з переплатою 5 % на місяць, відповідно – 60 % на рік. Тобто, позичивши 40 тисяч гривень, за рік треба віддати 64 тисячі. Немало, якщо врахувати, що банки перед економічною кризою надавали кредити під 25‑30 %. Правда, для заохочення Андрій пообіцяв відтермінувати перший платіж на 60 днів. Залишається останнє запитання: які гарантії? Жодних. Відповідає: «Усна домовленість. Я теж не маю гарантії, що ви мені повернете гроші». Отже, розмову закінчено, розходимося подумати та зателефонувати пізніше.
Банкіри в курсі
Виглядає на те, що Андрій шукає людей, аби дійсно позичити їм гроші. Щоправда, під шалені відсотки. Проте досі невідомо, як він вибиває з позичальників борги. Може має фіктивну колекторську компанію. Може «бригаду». Може якось іншим чином.
Голова Асоціації банківського бізнесу Андрій Рязанцев каже, що попит на неліцензовані кредити починає збільшуватися через відсутність реального активного кредитування банківською системою.
«Ми також знаємо, як потім працюють такі підприємці з проб-лемною кредитною заборгованістю. Безумовно, боржнику дуже складно, маючи такий борг, позбутися його в нормальному лояльному режимі», – говорить Рязанцев. І обіцяє, що на найближчих засіданнях асоціації банкіри піднімуть це питання. Зокрема, інформуватимуть потенційних позичальників про небезпеку, яка ховається за цими позиками.
Та все ж таки немало людей усвідомлюють, що позичають гроші незаконно у людей з вулиці і навіть погоджуються на шалені відсотки. Попри це, більшість із них іде на такий крок, щоб віддати борги не меншим, на їхню думку, шахраям, – фінансовим установам. Хоча, з іншого боку, якщо до світової кризи аналітики одноголосно говорили, що вся Європа живе кредитами і не треба їх боятися, то тепер більшість задумується, чи варто брати будь-які кредити. Будь то перевірений банк чи сумнівні кредитори за оголошенням.
Comments are closed.