Казначейство, віддай гроші!

В Івано-Франківську знову скарги на казначейство. І цього разу вже не у кабінетах, а на вулиці — на білбордах.

Аби люди (виборці) знали, чому ж не ремонтують дороги, ліфти, школи, лікарні. Саме казначейство, кажуть депутати й комунальники, блокує рахунки. Така ситуація вже другий рік, і стосується вона не лише Прикарпаття, а й усієї України.

Половину накричали

З початку липня білборди у Франківську вимагають гроші у казначейства. Конкретно — 2,6 млн. грн. на ремонт лікарень і поліклінік, 5 млн. — на міжбудинкові проїзди, 1 млн. — на школи та спортзали, 8 млн. — на житловий фонд, 700 тис. — ремонт ліфтів. Є й ще конкретніше — 250 тис. грн. на встановлення ліфта на Вовчинецькій, 202; 320 тис. — на новий дах по Мазепи 173/1; 120 тис. грн. — заміна мереж у будинку на Сухомлинського 4/3.

Звернення підписані громадою міста. Хто ж автор? Інтрига тривала недовго. Вже назавтра після появи білбордів нардеп Руслан Марцінків зізнався, що кампанію ініціював він. Таким чином він викриває злочинну політику уряду Миколи Азарова, пояснив депутат.

До колеги долучився й Олександр Сич. З цього приводу він навіть виступив на засіданні парламенту — говорив про свавілля державної скарбничої служби, що вона заважає містам функціонувати, адже блокує виплати.

Чи то наші політики накричали, чи то в бюджеті раптом знайшлися гроші, але 3 липня казначейство таки пропустило половину коштів. Так, із 14 млн. грн. уже проведено 7 млн. і стільки ж ще чекає на оплату. Найбільший позитив — заплатили майже 5 млн. грн. за ремонт доріг, тож, можливо, їх продов­жать ремонтувати.

Крім цього, заплатили 1,3 млн. ЄРЦ, 300 тис. — Будинку смутку, 113 тис. — за ремонт парку на Привокзальній, 67 тис. — двом дитсадкам, 130 тис. — капремонт перехрестя Пасічна-Галицька-Тролейбусна, 260 тис. грн. — за генплан міста і т. д.

Цифри трохи різняться

Нагадаємо, що усі захищені статті — зарплати, харчування, медикаменти тощо — оплачуються на 100 %. Проблеми були з незахищеними статтями. А сюди входить комуналка, будівництво-ремонти шкіл, садків, лікарень. Відтак і комунальні підприємства коштів не отримують, навіть попри те, що в них теж є працівники, а в тих — зарплата.

«Незахищені статті по бюд­жету йдуть як не першочергові, — говорить начальник міського управління фінансів Вікторія Сусаніна. — Але насправді це першочергові витрати, які впливають на ситуацію в місті. Наприклад, ми фінансуємо будівництво дороги, але підрядник не бачить грошей, тож не має змоги виконувати роботи. Це порушує баланс функціонування всього міста».

Так, каже Сусаніна, сьогодні на оплату чекають платіжки за експлуатацію мережі зовнішнього освітлення — 170 тис. грн., кап­ремонт доріг — 54 тис., внески у статутні фонди ЄРЦ та «Водоекотехпрому» — 5,7 млн. грн., кошти із спеціального фонду (сюди входять здебільшого депутатські) — 536 тис., охорона здоров’я, культура, соцзахист — 719 тис., сільські бюджети — 260 тис. грн.

Цифри, які назвала головний фінансист міста, трохи відрізняються від «білбордівських». Чому?

Керівник міського управління казначейської служби Володимир Косик стверджує, що інформація з білбордів не відповідає дійсності, адже в ній вказані річні кошторисні призначення, а не цифри, які є у платіжках. Насправді, каже Косик, більша частина тих коштів навіть не проведена фінансовим управлінням, бо роботи ще не виконані. Мовляв, нема в них платіжок на ремонт ліфтів, поліклінік, лікарень, міжбудинкових проїздів. А призначень на житловий фонд взагалі нема у бюджеті, є внески до статутного фонду ЄРЦ. «Якби були передбачені ремонти, — акцентує головний міський казначей, — то був би акт виконаних робіт, і ми могли б заплатити».

Кому політика – кому робота

Володимир Косик наголошує: є політика, а є робота — одним пот­рібен піар, а інші змушені працювати в умовах галасу. Бо політики та чиновники говорять про якість роботи казначейства, а про якість своєї роботи мовчать. «Політики вимагають, щоб держбюд­жет віддав їм кошти, — говорить Косик. — Але ж місто взяло позику 100 млн. грн. з казначейського державного рахунку, якими безвідсотково користується, щоб заплатити зарплату бюджетникам, оплатити енергоносії тощо. То хто чиїми коштами користується?».

Утім, Косик визнає, що в червні дійсно була суттєва затримка й фінансування частково призупинили. Пояснює: збирали ресурс, щоб виплатити позики місцевим бюджетам. Ці гроші треба було десь узяти. І ставить запитання навзаєм — борди теж не були безкоштовними, то, може, ці гроші треба було використати з більшою вигодою для людей?

Коментар до теми

Сергій Федорців, начальник відділу правового та кадрового забезпечення обласної ради:

«Казначейство зобов’язане здійснювати належним чином оформлені платежі за наявності коштів у відповідному місцевому бюджеті. Адже це вимоги бюджетного кодексу України, деяких законів і навіть Конституції.

Не здійснення платежів за належно поданими (зареєстрованими) платіжними документами, які подані в межах бюджету та отриманих коштів, є порушенням ст.ст. 7, 140, 142, та 64, 68 Конституції України та інших статей, якими забезпечуються права громадян України.

Казначейство не здійснює платежі через фактичну відсутність коштів. Тобто — надійшли кошти до місцевого бюджету, зокрема, від платників податків, а їх використали не за призначеннями: для погашення зобов’язань держави (за газ) чи для покриття дефіциту Пенсійного фонду тощо. Адже існує єдиний казначейський рахунок, на який надходять усі кошти в державі. І саме з нього потім сплачуються всі державні бюджетні платежі. Тому казначейство — це той інструмент, який дозволяє «притримати» кошти, щоби хтось інший мав можливість ними скористатися.

Чи є методи впливу? Будь-які офіційні звернення, запити, заяви повинні бути розглянуті посадовими особами. Посадові особи Держказначейства повинні надати аргументовані відповіді та пояснення. Вплив на Держказначейство може бути здійс­нений як на юридичну особу — через суд, вплив на посадових осіб — через правоохоронні органи.