Літо закінчується кавунами. Вони всюди: на ринках, у магазинах, при дорозі. Іванофранківці залюбки купують їх на стихійних ринках, заспокоюючи себе тим, що середина серпня — сезон, а тому їсти можна. Навіть без документів на товар і в придорожній пилюці.
Коли базар мігрує
Окрім продуктових ринків, яких у Франківську є сім, кавуни продають і на стихійних базарах або прямо біля дороги. Така картина повторюється з року в рік.
«Ми виїжджаємо з міліцією у рейди, останній такий був 8 серпня, — розповідає Іван Ляхович, начальник управління торгівлі міськвиконкому. — Виїхали на вулицю Івана Павла ІІ, міліція склала протокол. Продавець-азербайджанець забрався з тим товаром геть. Робимо два-три рейди на тиждень, якщо є транспорт».
Проблема й в іншому. За словами керівника муніципальної інспекції з благоустрою Степана Кукули, стихійні ринки постійно мігрують з місця на місце. «Було б доцільно продумати механізм вилучення товару, — говорить він, — аби надалі ця операція не повторювалася».
До речі, саме працівники муніципальної інспекції повідомляють міліцію про місця незаконної торгівлі. «Ми працюємо постфактум, беремо все це до уваги, плюс якусь свою інформацію, а тоді вже проводимо рейд, — каже Василь Непеляк, заступник начальника міського управління МВС.
— Вилучений товар мусимо утримувати до рішення суду. Бо саме суддя може прийняти рішення щодо вилучення товару або його повернення власнику. Як правило, за всю нашу практику — вилучене повертали. Підприємця і того, хто торгував, притягали до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу — від шести до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 102 до 255 грн».
А що їм зараз може бути?
Незважаючи на дощову погоду і те, що рейди робили минулої п’ятниці, «Репортер» таки знайшов кілька місць стихійної торгівлі.
На Незалежності (мікрорайон Майзлі), неподалік зупинки — невеличка палатка з кавунами та динями.
«Вибирайте», — припрошує худорлявий чоловік середньому віку в спортивному, не надто чистому, костюмі. «А документи маєте, що ваші кавуни без нітратів, що можете тут продавати?». Продавець чесно відповідає: з документами кавуни на базарі, а він тут собі торгує без паперів. Мовляв, ніхто не скаржиться, сертифікатів не питає та за дозволами не підходить. Його продукція лежить просто на землі. Цілі гарні дині — у ящичку, по 8 грн. за кіло, а якісь обрізані лежать просто на землі — вони дешевші, по 6 грн. Там же, на землі, чекають покупців і кавуни.
Торгують ними і на Коновальця, біля дитячої лікарні. На богородчанській трасі, в районі Крихівців, продають прямо з машини. На залізничному вокзалі, поруч зі стелажами окулярів, соняшникового насіння — ящик з кількома кавунами.
На Пасічній, одразу на початку вулиці Тролейбусної — цілий кавунний ряд. Нарахували шість продавців. Документів — жодних. Вони просто стоять і торгують. Кажуть, ми люди маленькі, продаємо, де скаже хазяїн, усі питання до нього, а зараз його нема. Така собі стандартна відповідь.
Одна з продавців говорить, що кавуни в неї добрі, мовляв, усі з оптового ринку, а там усе провіряють, тому й не боїться ними торгувати.
«Та добрі кавуни зараз, серпень місяць, — береться захищати її від прискіпливих журналістів старша жінка, яка купує половину кавуна. — Що їм зараз може бути? Моя донька дітям дає, і нічого».
Схоже, людям достатньо сказати, що нітратів там нема. А те, що продаються попри дорогу, у бруді та пилюці — неважливо, помиють і з’їдять.
Та пішли ви…
«Під час рейду на вулиці Івана Павла ІІ кажу одній жінці — не купуйте розрізаний кавун, бо не знати яким ножем його різали, а поруч дорога, вихлопні гази, — розповідає І. Ляхович. — Тоді жінка попросила продавця віддати їй гроші, а потім обертається та каже: «Та пішли ви… Я хочу того кавуна!». Бере і купує. Ще є таке, що самі ж покупці оскаржать, мовляв, чого ми тут ходимо, що їм вигідно по дорозі додому купити кавун. Або ще підходить молода жінка з дитиною. Ми їй кажемо, підіть на базар і купіть перевірений. Не послухала. Купила там».
За словами Ляховича, таких прикладів є дуже багато, тому стихійні ринки — велика проблема. «Вони нікуди не зникнуть, поки будуть такі покупці, — впевнений начальник управління торгівлі. — Потрібно міняти загальне ставлення. Людям треба задуматися над тим, що вони купують, та чи можуть бути якісними продукти просто з вулиці.»
Як то кажуть — береженого Бог береже. Тому, якщо хоче купити кавун, то маєте повне право попросити сертифікат якості, де зазначена кількість нітратів. Якщо вам це, звісно, потрібно. Сертифікати видає ветеринарна служба на кожному ринку.
Продавці в курсі справи
У лабораторії центрального міського ринку кажуть, що кавуни та дині на прилавки Франківська потрапляють в основному з Херсонщини.
«Вони приходять уже з сертифікатом якості, який там і отримують, — розповідає Марія Герус, завідувач рослинного відділу центрального ринку. — Але ми робимо повторне дослідження. Допустима норма для кавунів — до 60 міліграм нітратів на кілограм».
Лаборанти в один голос стверджують, що цьогоріч з нітратами (принаймні в тих кавунах, які вони перевіряли) все в порядку — не більше 30 одиниць.
«Минулого року були випадки, коли ми бракували партії з перевищеним вмістом нітратів у кавунах та динях, — каже Марія Герус. — Зараз продавці в курсі справи, що ми викликаємо інспекцію та подаємо до суду. На ринки потрапляють великі тоннажі, тому вони бояться та менше підсипають міндобрива. Щоправда, цього року був один випадок з ранньою капустою».
За словами Марії Герус, якщо є сумнів у придбаному товарі, то можна принести його на експертизу в лабораторію. Навіть якщо купили «з дороги». Результати отримаєте одразу та безкоштовно. Також лаборанти радять не купувати розрізані кавуни чи дині.
Кавуни не для дієти
А от медики просять бути обережними. «Протягом місяця у нас було кілька випадків з отруєнням кавунами, — каже лікар Тетяна Федорак. — Хворих госпіталізували з панкреатитами, з гастроентероколітами, блювотою, проносом, але гарячки не було. Все закінчилось добре — люди кілька днів відкапалися та вийшли з лікарні без важких ускладнень».
Лікар наголошує, що кавуни протипоказані людям, які мають хронічні панкреатити, важкі захворювання кишечника, вірусні гепатити — тим, хто змушений дотримуватися дієти.
За словами Тетяни Федорак, цього року були два важкі випадки харчового отруєння. Двоє хлопців, віком 23-25 років, потрапили до реанімації. Один із них помер. Перед тим хлопці їли макарони, солені огірки та тараньку. До речі, останньої в місті також не бракує. Та це вже інша історія.
