На шкільному моніторингу учні знають відповіді заздалегідь, а батьки здають гроші на завданняЗ минулого тижня у школах почався моніторинг залишкових знань для учнів 5 і 10 класів. Ще раніше у бік Міносвіти лунали закиди щодо безглуздості цієї ідеї.
По-перше, хто перевіряє залишкові знання, тобто рівень, який отримали п’ятикласники у початковій школі, а десятикласники у базовій, наприкінці осені? По-друге, це завелике навантаження на дітей, адже п’яті класи мають написати п’ять тестів, а десяті – аж 12, і то протягом місяця. І третє, традиційно, гроші. Один збірник завдань для п’ятого класу коштує 7 грн., для десятого – 8 грн., і, звісно, все лягає на плечі батьків.
Потім вилізла ще купа інших нюансів, які взагалі зводять моніторинг до якогось комедійного дійства.
Нема чого паритись
«Ми вже написали чотири моніторинги, – розказує десятикласник Сергій (прізвищ наші коментатори просили не вказувати – Авт.). – Там узагалі нема чого паритися. Всі відповіді є в інтернеті, роздруковуєш їх собі, за 20 хвилин вносиш у бланк – і готово».
«А до нас під школу приходили люди, приносили і збірки завдань, і збірки відповідей, – каже Олександра, також десятикласниця. – Завдання – 8 грн., відповіді – по 18 грн. Хто вже дуже переживав, то купував собі. Та про що говорити, цілий клас знав ті відповіді! І вчителька знала, що ми знаємо. Писали для галочки».
А от для батьків то все виглядає не так райдужно. Адже, як не крути – ініціатива міністерства лягла на їхні гаманці. Якщо маєш вдома п’ятикласника, то тільки комплект завдань обійдеться у 35 грн., десятикласнику – 96 грн. Правда, МОН заявив, що ніякого примусу в закупівлі завдань не було, адже всі збірки з’являються на їхньому сайті за два дні до моніторингу, їх можна роздрукувати. Але папір, заправка принтерів – це також гроші. І в бюджеті вони не передбачені.
Ідея добра, але…
Начальник івано-франківського міського управління освіти Наталія Микула каже, що минулого тижня їздила школами, спілкувалася з дітьми та вчителями щодо моніторингу. «Питала у вчителів, за скільки часу діти здавали роботи, – розповідає вона. – Відповідь – 30-35 хв. Чому так швидко? Вчителі не дуже хотіли казати, але що тут приховувати, діти наперед знали відповіді. Їм просто треба було поставити відмітки. А діти чесно розповідали, що мали всі розв’язки».
І хоча сам моніторинг не видається важким, все одно діти скаржаться на завелике навантаження. «Вони кажуть: ми практично кожен день пишемо тести, крім того, домашні завдання ніхто не відміняв, – говорить Микула. – А якщо дитина відвідує ще додаткові заняття? Плюс починаються шкільні олімпіади. Тож їм непросто. На вчителів також іде додаткове навантаження, бо треба перевірити ті роботи. А щодо придбання тих завдань, то ми відверто сказали школам – виходьте з цієї ситуації, хто як може. Єдине, на чому наголосили, аби й слова не було про те, що батьки мусять купувати збірники. Тільки за власним бажанням».
За словами Наталії Микули, в одних школах батьківські комітети таки вирішили купувати, в інших зійшлися на тому, що завдання роздрукують з інтернету. Але кошти на це також шукають самотужки.
«Ми порахували, якщо в місті є 85 п’ятих класів, то треба 34 656 аркушів паперу А4. Для 50 десятих класів – 52 128 аркушів. А ще заправка принтерів, – каже начальник управління освіти. – Тож це досить витратно».
Якщо перевести у гроші лиш один папір, то виходить майже 7 тис. грн. Постає просте питання – навіщо? Чи дасть той моніторинг об’єктивну картину учнівських знань?
«І учні, і вчителі в один голос казали, що правдивих результатів не буде, – розповідає Микула. – Так, були діти, які хотіли перевірити свої знання та писали чесно, але таких одиниці».
Загалом сама ідея моніторингу добра, підсумовує начальник управління освіти, але якщо запозичити до нього методику ЗНО, тоді можна говорити про об’єктивність. Так само під питанням і кількість тестів, і час проведення. Рівень залишкових знань краще перевіряти наприкінці навчального року, а не у другій чверті наступного.
А ми не будемо!
А от у Калуші моніторинг просто відмінили. Так 11 листопада вирішила сесія міської ради.
«Було дуже багато звернень від батьків на ім’я міського голови, що ці тестування перевантажують дітей, – пояснює начальник калуського міського управління освіти Любов Максимович. – І на підставі цього голова скликав сесію міськради, за її рішенням управлінню освіти дали завдання – не проводити моніторинг».
Ще перед рішенням сесії управління порахувало: щоб забезпечити дітей збірками завдань, треба близько 50 тис. грн., продовжує Максимович. Вирішили, що збірки не купуватимуть, завдання роздрукують. Але гроші на це мали шукати самі школи.
А тут і міськрада допомогла…
Хто заробить?
Голова комітету ВР з питань науки і освіти Ліля Гриневич заявляє, що цей моніторинг проводиться з порушенням усіх можливих правил. Вона підрахувала: загальна сума, яку мають витратити батьки українських школярів на придбання збірок – це майже 37 млн. грн. «Загальний аналіз умов проведення моніторингу свідчить про те, що це великий бізнес-проект Міністерства освіти і науки України», – так написала Гриневич у депутатському запиті до прем’єра Азарова.
До речі, виданням збірок завдань займається ТОВ «Центр навчально-методичної літератури». Друковані версії збірників вільно реалізовують на ринку. А от електронні розміщують на сайті Міносвіти за два дні до тесту. Аналогічна історія була цієї весни з державною підсумковою атестацією для 4-х, 9-х, та 11-х класів. Друкувало збірки це ж видавництво, вони були у вільному продажу, а електронні варіанти на сайті МОНу розміщувалися набагато пізніше.
Скільки саме зароблять на тих збірках – під питанням. Адже деякі школи вирішили таки самотужки роздруковувати завдання. Але сума все одно обіцяє бути немаленькою.
Варто відмітити, що і цей моніторинг не обійшовся без авторських помилок. Так Інститут інноваційних технологій повідомив, що помилки є у відповідях до тестів моніторингу з української мови та біології.
Comments are closed.