Минулий тиждень для державної валюти видався невтішним – курс долара взяв 9-гривневий бар’єр. Такого в Україні не відбувалося з 2009 року. Нацбанк відпустив гривню у вільне плавання. Спробуємо розібратись у причинах та наслідках.
Версія за версією
Ще минулої середи, 5 лютого, курс гривні на міжбанківському ринку обвалився до рекордного мінімуму – купити долар можна було за 9,3-9,4 грн. Протягом останнього тижня українська валюта втрачала по 15-20 копійок за день.
Новопризначений в.о. прем’єра Сергій Арбузов у проблемах гривні винних довго не шукав. Одразу вказав на Майдан. Того ж 5 лютого на засіданні уряду він заявив, що економічних причин для падіння нацвалюти нема, а все відбувається через політичну нестабільність.
«Кожен зайвий день протистоянь і небажання йти на компроміси ослаблює нашу державу, насамперед економічно. Так міжнародні рейтингові агентства через політичну нестабільність уже знизили рейтинги нашої країни. Хоча на початку січня планували змінити прогноз рейтингів на позитивний», – заявив Арбузов. Ще й дорікнув, що виконавча влада не може нормально працювати на місцях, бо не всі адмінбудівлі звільнені.
Проте заява в.о. прем’єра викликала цілу бурю коментарів експертів. Чи не в один голос вони твердять – Майдан якщо і вплинув, то лиш додав жару. А насправді вогонь розгорався останні три роки, і має всім добре відому назву – «пакращення».
Олександр Сугоняко, голова Асоціації українських банків, у коментарях заявив, що з 2012 року в Україні вибудовували «дамби», щоб ця повінь (зниження курсу гривні) не почала затоплювати Україну. «Ми позичали гроші за кордоном, – пояснює він. – Починаючи з 2011 році у нас було негативне сальдо поточного рахунку – 11 млрд. доларів. Це, по суті, негативне сальдо торгового балансу – країна на 11 млрд. купувала більше, ніж продавала. А купували ми більше за рахунок того, що позичали. Якби не позичали гроші, курс упав би давно. З одного боку, гроші позичали, а з іншого – робили так, щоб у підприємств і банків не було гривні. Тобто робили гривню штучно дорогою. Ми весь цей час також спалювали валютні резерви НБУ. В середині 2011 року їх було 38,6 млрд. доларів, а сьогодні – 20 млрд. У бюджеті проблема, затикати дірки немає чим. Причина нинішньої ситуації зародилася з кінця 2010 року».
Сугоняко каже, що НБУ давно мав почати відпускати курс гривні – потихеньку, керовано. А не тримати його на рівні 7,99. У такому разі, навіть якби мали сьогодні 9,5 грн. за долар, то це б не викликало проблем. Чому курс стримували? Так створювалася видимість стабільності.
Тепер «дамбу» прорвало. Інше питання, чому саме зараз? Сугоянко пояснює це тим, що влада не змогла добудувати «борту». «От Росія їм пообіцяла 15 млрд., два дала, а більше не дає, – розтлумачує він. – Вони поїхали в Європу, в МВФ, в Китай – ніхто не хоче давати. Вони спустили трохи води, а зараз знову поїдуть. Поїхав Янукович до Путіна, знову щось привезе. Чи не привезе».
Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин погоджується з тим, що утримання курсу гривні було лиш демонстрацією стабільності. «В країні – політичне протистояння, – каже Юрчишин. – І на перших ролях тут якраз протистояння з владою. Тому влада вирішила, наскільки можна курс відпустити. Я не знаю, наскільки адекватними інструментами це вирішується, тому що інформація залишається закритою. Ми лише чуємо від керівництва держави, що все контролюється».
Пливи собі сама
Хоча влада і запевняла, що економічних підстав для падіння гривні немає, Нацбанк таки змушений був втрутитись у ситуацію. І запровадив пакет у прямому значенні революційних новацій. Перша – оголосив, що переходить до плаваючого курсу гривні. Так станом на вівторок, 11 лютого, офіційний курс був 8,55 грн. за долар. Варто сказати, що майже два роки його тримали на позначці 7,99.
У Нацбанку пояснили, що це пов’язано з необхідністю відреагувати на ситуацію на міжбанківському ринку. Надалі регулятор має намір час від часу переглядати курс гривні, заявила директор департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова. «Нацбанк встановлюватиме офіційний курс за результатами роботи міжбанківського валютного ринку. Є ринок, він і буде визначати», – зазначила вона.
До слова, як офіційний регулятор, так і декілька банків такий крок оцінюють позитивно, наголошуючи, що тепер курс відображатиме реальну ситуацію в економіці. А ще вільного курсу гривні давно вимагав МВФ.
Друга новація від НБУ – постанова № 49, яка набрала чинності 7 лютого. В ній прописаний ряд адміністративних заходів, аби унеможливити спекуляції на ринку валюти. Заявку банку на купівлю валюти тепер розглядатимуть протягом шести операційних днів. А ще банкам заборонили купувати валюту для громадян на суму понад 50 тис. грн. у випадку, якщо ці гроші потім перерахують за кордон. Хоча ця заборона має винятки…
Того ж 7 лютого голова НБУ Ігор Соркін прокоментував, що ці постанови матимуть тимчасовий характер, їх скасують при поліпшенні ситуації на валютному та грошовому ринках. Також він наголосив, що посилення контролю стосується лише роботи банків та юридичних осіб, і що ці постанови не передбачають жодних змін чи обмежень для звичайних громадян.
Ціни захочуть злетіти
Як будуть далі розвиватися стосунки між гривнею і доларом, прогнозувати не береться жоден експерт. Бо це задача з дуже багатьма невідомими, з питаннями без відповідей. Чи не ключове з них: «А який уряд має приводити нашу економіку до стану притомності?».
Пересічних українців уже «тішать» повідомленнями про зростання цін. По-перше, на бензин. Так, директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн пояснює, що близько 90 % у роздрібній ціні палива залежить від курсу валют, адже нафту й нафтопродукти ми купуємо за кордоном, а податки, зокрема акцизний збір, встановлені в євро. По-друге, подорожчає взагалі весь імпорт. По-третє, українських товарів це також не мине – принаймні на той відсоток, на який у них закладено імпортну сировину та витрати на транспорт.
Що робити? Тут хіба можна вкотре нагадати про ази економічної безпеки – зберігати спокій і не ломитися в обмінники скуповувати валюту. Щодо заощаджень – теж золоте правило про зберігання яєць у різних кошиках – тобто грошей у різних валютах. А ще, що найстійкіші капіталовкладення – це золото та нерухомість.
Comments are closed.