Україна тримає курс на захід. Проте, коли постає питання виконувати умови Євросоюзу, то далеко не всі українці до того готові. Одним із гострих питань і для політиків, і для громадськості є толерантність до секс-меншин. Наприклад, депутати Верховної Ради проаналізували, що вони таки не знайдуть 226 голосів, щоб проголосувати за законопроект, який забороняє дискримінацію цих самих меншин. Тому вирішили обійтися без цього. Та чи насправді все так гостро?
До теми
Олександр Солонтай, політолог, експерт Інституту політичної освіти:
«Справді, законопроект № 2342 уряд Азарова розробив на виконання плану підготовки підписання Асоціації з ЄС. Але в самому тексті законопроекту не йшлося ні про одностатеві шлюби, ні про заборону гей-пропаганди. Сексуальна орієнтація у законопроекті згадувалася один раз: уряд пропонував внести зміни в Кодекс законів про працю, тобто уточнити, що сексуальна орієнтація не може бути підставою для дискримінації на роботі. Але, враховуючи чутливість теми, розгляд відклали ще у травні.
До речі, у ЗМІ цей законопроект подали ледь не як легалізацію шлюбів, а насправді мова йде про поправки в закони щодо протидії різним формам дискримінації. Цей законопроект, як і ряд інших дрібних законопроектів, не може стати перешкодою в підписанні Угоди про асоціацію з ЄС.
Значно важливішою є тема політичних в’язнів. Наприклад, відмова випустити на волю Тимошенко справді може зірвати підписання.
Загалом щодо сексуальних меншин, то наше суспільство зараз має стільки болючих проблем, що ця тема не сприймається як важлива. Але безсумнівно вона ще неодноразово виникатиме».
Comments are closed.