Війна

Ціна піару

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Напередодні Миколая від спонсорів не мають відбою не тільки сиротинці та інтернати, а й дитячі садки і школи. Багато з цих закладів мають відкриті рахунки, куди будь-коли можна перерахувати гроші.

Крім того, останнім часом стало модним проводити всілякі аукціони, виручені гроші з яких знову таки йдуть дітям. На їхнє благо також організовуються різноманітні акції, що масштабно афішуються, а імена їх учасників — у всіх на слуху. Люди по‑різному ставляться до таких заходів. Одні зневажають тих, хто піариться на доброчинності. Інші — просто дякують.

Подарунки для Мар’янки

Однією з гідних уваги є акція «Святий Миколай іде до сиріт», яку щорічно проводить Мальтійської служби допомоги. Як розповідає працівниця цієї організації Леся Гунчак, до заходу залучаються різноманітні під­приємства та організації. Метою акції є приготування подарунків дітям‑сиротам, які проживають в інтернатах, в дитячих будин­ках, а також забезпечення їх речами першої необхідності. Минулого року Мальтійська служба завітала у 18 закладів Івано-Франківщини.

 

За задумом організаторів, діти-сироти пишуть листи до Святого Миколая, а ініціатори акції розповсюджують листи серед бажаючих приготувати подарунки дітям. Директор Перегінської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату (Рожнятівський район) Оксана Кулик розповідає: «Минулого року приїхала з Калуша жіночка, яка прочитала один із листів. Там писала дівчинка Мар’янка. Жінка у мене в кабінеті сльозами обмилася, тому що у неї недавно померла дочка, яку теж звали Мар’янка. Вона спитала, скільки у нас Мар’янок. Тій Мар’яні, яка писала лист, привезла все, що та просила. Іншим Мар’янам теж дала подарунки та залишила солодощі для решти дітей».

Безкорисливо?

Серед 23 інтернатів, які є в Івано-Франківській області, більшість отримує допомогу від підприємств, які розвивають свій бізнес у тих районах, де знаходиться заклад. Директор Тлумацької спеціальної загаль­ноосвітньої школи-інтернату Михайло Лазарів каже: «Дехто сам зголошується, декому просто ми здалека нагадуємо, що ми є. Не знаю, як цього року, але минулого дуже багато людей допомогло».

Щодо політиків, то, за словами Пана Михайла, вони допомагають тільки перед виборами: «Може цього року від політпартій буде більше. Але ми дякуємо всім доброчинцям — і від партій, і бізнесменам. Попри це, є багато людей, які не хочуть, аби про них говорили, вони просто приносять, дають дітям», — каже він.
Оксана Кулик розповідає, що крім подарунків від місцевих бізнесменів діти Перегінської школи-інтернату отримують дарунки і від місцевої влади: «Допомагають районні керівники, міліціонери, а голова районної адміністрації — це наш постійний гість». Благодійники, за словами пані Оксани, перераховують гроші на спеціальний рахунок або жертвують дорогі речі. До прикладу, минулого року Брошнівський держлісгосп подарував школі м’який куточок. Інші підприємства допомагають їм меблями, іграшками, технікою.

Учні Печеніжинської спеціаль­ної загальноосвітньої школи-інтернату (Коломийський район), за словами її директора Катерини Волошенюк, теж отримують матеріальну допо­могу як грошима, так і побутовими товарами. «Наші підприємці у Печиніжині постійно допомагають грошима від 500 до 1000 гривень, — говорить вона. — Минулого року отримали тренажер від «Прикарпаттятобленерго». Цього року ми попросили в них підсилювач до апаратури».
Директор Солотвинської спеціальної загально­освітньої школи-інтернату (Богородчанський район) Ігор Куць розповідає, що за спонсорські кошти у школі вже обладнали спортзал, спортивний майданчик, купили кухонне обладнання. Немало, за його словами, допомагають школі-інтернату заробітчани.

Вечеря заради дитини

Цього року за три тижні до Святого Миколая стартувала незвична акція «Купи зустріч з людиною — зроби дитині подарунок». Організатори акції вирішили дуже незвичним способом збирати гроші для дитячих будинків, малозабез­печених та неблагополучних сімей.

За умовами заходу, організатори розміщують на одному з місцевих сайтів фотографії відомих людей Прикарпаття, які погодилися взяти участь у благодійному аукціоні. Всі охочі можуть купити вечерю з людиною, яка їм припала до душі. Початкова ціна — 100 гривень. За словами одного із організаторів акції Ганни Крисюк, учасники цього проекту до останнього моменту не будуть знати, хто купив вечерю і цим зробив благодійний внесок. Тому організатори настійливо радять зустрічатися із своїми «покупцями» з 12 до 18 години. Для успішності задуму, ініціатори обіцяють «купленій знаменитості» забезпечити охорону під час вечері.

Хоч-не-хоч, а під час цієї акції піару не уникнути. Проте це організаторів проекту не бентежить. «Ми приймаємо будь-яку допомогу, бо для нас основна мета — це зібрати кошти, потрібні дітям. А там потрібно значно більше, ніж ми можемо зібрати з аукціону. І для мене все-одно, хто долучиться до акції, головне, щоб воно дало користь», — каже Ганна Крисюк.

Що не кажіть, але в наш час, за невеликим винятком, благодійність і піар — це нероздільні поняття. Виходить: для того, щоб залучати меценатів і спонсорів до благодійництва, потрібно робити більше свят для дітей. Бо просто так допомагати бідним — руки не доходять.