Автобуси вимагають грошей

Останні два тижні в Івано-Франківську знову почалися «повстанські» рухи перевізників. Вони вкотре бідкаються, що заледве зводять кінці з кінцями, мовляв, далі вже нема куди. Влада ніби й розуміє їхні проблеми та чемно киває головою – справді, ціни на паливо та запчастини зросли, а тариф на перевезення непохитний уже п’ятий рік. 

Але ж дозволити підняти ціну за проїзд до 3 грн. сьогодні, під час передвиборчої кампанії, коли багато членів міськвиконкому є представниками різних партій – чи це реально? Виборець не пробачить…

Пільги різати не можна

Минулого тижня проблему винесли на виконком. Як сказала заступник начальника управління економіки та реформування департаменту комунального господарства Олена Іванів, цього вимагали перевізники.

«У зв’язку з ростом цін на паливно-мастильні матеріали, запасні частини, автошини до нас звернулася Асоціація перевізників з вимогою внести рішення на розгляд виконавчого комітету, – каже вона. – Вони пропонують погодити для приватних перевіз­ників граничний розмір тарифу – 3 грн.».

Крім цього, франківські перевізники вимагають зменшити час безкоштовного проїзду пенсіонерів за віком (жінки після 55 років, чоловіки – після 60) з шести до трьох годин. Тобто возити їх у необмеженій кількості не з 10:00 до 16:00, як це робиться зараз, а лише з 11:00 до 14:00.

Нагадаємо, що таке рішення рівно три роки тому міська влада уже приймала – 5 квітня 2011-го виконком проголосував за те, щоб пільговики їздили безкоштовно тільки з одинадцятої до другої. Однак рішення опротестував прокурор. Обґрунтував так: місцева влада не має права зменшувати мешканцям пільги, може їх лише збільшувати.

Щось із пам’яттю

Згадали про пасажирів і цього разу. «Це ж ми говоримо про те, щоб на 50 % збільшити тариф! – нагадав член виконкому Ярослав Зуб’як. – Хто подумав про мешканців? Треба і їх думку послухати».

Натомість міський голова Вік­тор Анушкевичус пішов іншим шляхом. «Проблема – у системі пільг, – заявив мер. – У нашій державі побудована заплутана система пільг, із потужною бронею. А моя принципова позиція в тому, що пільги треба давати в натуральній грошовій адресній допомозі. От, є інвалід І групи, має пільги, а чи багато він їздить на тому «Богдані»? Деякі з хати не виходять. То дайте йому гроші й він використає їх на лікування. У нас через цю систему ще й багато псевдопільговиків і псевдопенсіонерів появилося».

Міський голова говорив так завзято та аргументовано, що, виглядало, вже й сам забув – оцю систему безкоштовного безлімітного проїзду з десятої до четвертої години придумав саме він. Нагадаємо: у грудні 2009 року на звернення перевізників, які також просили підняти тариф, мер запропонував у години, коли автобуси їздять напівпорожніми, безкоштовно возити пільгові категорії. Попри те, що вся Західна Україна на той час їздила ще з тарифом 1,5 грн. і ніхто навіть не думав його збільшувати, франківські перевізники так сильно хотіли прибутків, що погодилися на цю умову. Тільки один підприємець – Ольга Костів, власник більше десятка автобусів – не пристала тоді на таку пропозицію і ще півтора роки її маршрутки возили пасажирів за 1,5 грн. Звідси можна припустити, що ціна проїзду в 1,5 грн. була достатньо рентабельною до 2011 року.

Право на страйк

На виконкомі Анушкевичус погодився з тим, що пільги треба зменшувати, а тариф – збільшувати. А от чи до 2,5, 2,75 чи до 3 грн., на його думку, ще варто буде подискутувати пізніше.

«Та ми навіть не назбируємо на дизпаливо! – пожалілася та сама Ольга Костів. – Мусимо знайти компромісне рішення. Бо місто просто зупиниться».

«Дайте нам компенсацію за перевезення пільгових категорій, – запропонував перевізник Ігор Бандура. – Бо ми ходимо, дискутуємо, нас просто «катають». Там літо і відпустки, там революція, а там Різдвяні свята. Пробачте, але ми не віримо, що буде щось інше. Це не туристичний транспорт і не пиріжки. Це питання пов’язане з безпекою руху».

За словами Бандури, перевіз­ники «впали до межі», половина з них уже готові відмовитись від роботи. Та, напевно, він мав на увазі лише не дуже вигідні для підприємців маршрути. Бо кілька десятків автобусів на нерентабельних маршрутах уже відмовились їздити, а більш прибуткові наразі вимагають збільшення не так за себе, як за своїх колег. Бо переживають, що будуть нові конкурси, які їм узагалі не вигідні.

Та в будь-якому разі, за законом, піднімати тарифи без громадських слухань не можна. А на їх підготовку потрібно не менше місяця. Тому вирішили, що виконком збереться приблизно в сере­дині травня. «Якщо до 15 травня виконком не збирається, то маєте право організовувати страйк», – підсумував Віктор Анушкевичус і пообіцяв голосувати за пропозицію перевізників.

Мрії про якість

Дивно, але міський голова навіть не обмовився про якість пос­луг на транспорті. Напевно, якби він їздив на маршрутках, то знав би ці проблеми краще.

Отже, мусимо зауважити.

Перше – у наших автобусах багато років не видають квитки, тож облікувати справжні прибутки і перевізників, і водіїв дуже важко. Часто навіть самі власники автобусів не можуть перевірити своїх же водіїв. Та й автобуси іноді курсують «без шоферів», бо їх не оформляють офіційно.

Друге – останні кілька років водії їздять лише так, як їм вигідно, а не за графіком. Після дев’ятої вечора на деяких маршрутах прос­то нема нікого. І це при тому, що за умовами конкурсів вони мають працювати до 23:00.

І третє, вічне – сервіс, культура обслуговування. До десятої й після четвертої години водії часто відповідають пільговикам «у мене вже є», навіть якщо в автобусі лише один пенсіонер. Невимушено хамлять тим же пенсіонерам або мамам з візочками. А свої природні потреби іноді справляють прямо під своїм автобусом…

Дивно, ніхто на виконкомі навіть не спитав, чи готові перевіз­ники поставити GPS-прилади. А це б дозволило відслідковувати маршрути й дотримання графіків.

Схоже, про покращення якості на транспорті нині можемо лише мріяти. Хіба члени виконкому пересядуть із власних авто у маршрутки. Тоді їм точно буде не все одно.

Ультиматум не пройде

Але чекати до середини травня перевізники не хочуть. Відтак, на середу, 16 квітня, перевізники запланували загальноміський страйк. Але чи він дійсно відбудеться, у вечір вівторка, коли верстався номер, було не зрозуміло. Адже, за словами керівника департаменту комунального господарства, транспорту і зв’язку Михайла Смушака, вони не можуть собі дозволити погодитись на жодні ультимативні умови.

«Ми свідомі того, що в Україні інфляція, – каже Смушак, – і є передумови, щоб вони клопотали, а ми розглядали питання. Але решта є предметом вивчення. Має бути суха економіка, а не «хочу і буду». Економіка – це не філософія, це чітка наука, де є видатки, збитки, рентабельність і прибуток. Тому ми будемо діяти тільки в економічному та правовому полі».

За словами Михайла Смушака, у Франківську є різні маршрути – рентабельні, середньорентабельні та нерентабельні. Тому найкращим варіантом є диференційовані тарифи: 2 грн, 2,5 і 3 грн. І саме над такими розрахунками вони планують працювати наступний місяць.

Михайло Смушак переконаний: у Страсний тиждень не можна займатися дурницями, треба працювати. Однак, якщо перевізники таки вийдуть на страйк, то департамент буде приймати рішення про розірвання з ними угод і недопущення їх до конкурсу. Адже охочих на їхні місця – достатньо.

«У нас є дуже багато зауважень, – підсумовує комунальник. – До того, як водії ставляться до пасажирів, до стану автобусів, до порушень правил руху. На все це ми будемо реагувати. Крім цього, не варто забувати, що в Івано-Франківську по автобусах щомісяця гуляє готівка в розмірі 6-7 млн. грн., а в бюджет ідуть «копійки» у форматі єдиного податку. Ми будемо реагувати на все».