Мешканці хочуть зручності та комфорту. А разом вони хочуть (просять, вимагають) нормальних доріг.
Івано-Франківськ є містом, де дуже мало комунального транспорту. Більша частина перевізників – приватні. Вони не їдуть туди, де можна скоріше втратити, ніж заробити. А як бути пасажирам?
Сім разів подумай…
Минулої середи, згідно з рішенням виконкому, франківські автобуси № 86 змінили маршрут, щоб оминути Набережну імені Стефаника. Причина – жахливий стан дороги й жодних надій на покращення. Перевізникам просто набридло ламати свій транспорт на тих горбах і вибоїнах, вони пролобіювали рішення виконкому і той змінив маршрут. Ніби викрутилися. А як пасажири? А пасажири впали у відчай.
«Це був єдиний маршрут, який йшов по Набережній і охоплював цілу вулицю, – каже місцевий мешканець Павло Войцеховський. – Тепер усі жителі семи багатоповерхівок залишаються без транспортного сполучення. Нам треба йти на перехрестя вулиць Тичини-Довга, щоб сісти на маршрутку. А це для молоді й то швидким кроком – 15 хвилин. Стара людина може взагалі не дійти».
Мешканці бідкалися та скаржилися, але автобуси Набережну оминали. Правда, недовго. Вже в суботу, 16 серпня, перевізники повернулися на старий маршрут. За три дні вони збагнули: попри те, що там погана дорога, маршрут рентабельний. Натомість, коли вони поїхали по вулиці Мазепи, то втратили більше.
Як каже перевізник маршруту № 86 Михайло Срібняк, на комісії з безпеки руху їх зобов’язали робити гак, заїжджаючи на вулицю Садову. Перевізники порахували, що їм це невигідно, тому повернулися на старий маршрут. Навіть пообіцяли засипати ями своїми силами, щоб їхні автобуси ламалися не так часто.
Але що робити із рішенням виконкому? Як каже заступник начальника відділу транспорту міськвиконкому Володимир Чіх, із цим уже нічого не зробиш. Мовляв, хотіли – маєте.
«Ми зупиняємося на тому, що є, – говорить Чіх. – І якщо тепер вони хочуть їздити, то нехай їздять, але під свою відповідальність. Бо коли машина, об’їжджаючи ями, виїжджає на зустрічну смугу дороги, то це може призвести до ДТП. Тому, щоб продовжувати їздити, їм треба буде розписатися, пообіцяти, що вони зважатимуть на безпеку пасажирів тощо».
Отже, наразі 86-й маршрут налічує 10 автобусів. Усі вони готові продовжувати їздити на старому маршруті, тою самою поганою дорогою. Бо, за словами заступника міського голови Руслана Гайди, капремонт цієї вулиці коштує 15 млн. грн. Робити поточний, зауважує він, немає змісту. А таких грошей у бюджеті на цей рік нема. Шукатимуть у наступному році.
Кому потрібні села?
Коли маршрут рентабельний, то всі щасливі – і пасажири, і водії. Гірше, коли пасажирів просто не вистачає, тоді водії відмовляються їздити. А таке буває часто: спершу виграв конкурс, а потім відмовився. Бо побачив, що навіть на солярку не заробляє. Як каже Володимир Чіх, таких перевізників і до відповідальності притягнути важко, бо здебільшого вони навіть угоди з міськвиконкомом не підписують. Поїздять перші кілька днів і вже роблять висновки – підписувати чи ні.
Наприклад, 83-й маршрут, який возить мешканців з Опришівців. Депутат міської ради Василь Ревчук понад рік піднімав питання, щоб його виборці мали змогу нормально доїжджати до міста.
«У нас на 83-му маршруті спершу було сім машин, а потім дійшло до того, що не було жодної, – говорить Ревчук. – На депутатські звернення мені давали відписки про те, що водії відмовляються їхати на цьому маршруті. Бо нерентабельний».
Василь Ревчук вніс пропозицію поміняти маршрут. Також були звернення місцевих мешканців і працівників лікарень – онкодиспансера та обласної лікарні. Просили для зручності медпрацівників та студентів об’єднати обидві медичні заклади одним маршрутом.
Врешті міський голова Віктор Анушкевичус дав протокольне доручення змінити рух маршруту. Рік тому оголосили новий конкурс, пустили автобуси не по вулиці Чорновола, а по Мазепи. На маршруті – від онкодиспансера до обласної лікарні – працювали чотири автобуси. Нині – тільки два, а на два інші скоро знову оголосять конкурс.
«Цей маршрут є дуже довгим, – говорить Володимир Чіх. – Так, багато маршрутів зазвичай один одного перекривають і дублюють. Але ми виносимо його на новий конкурс, можливо, хтось із перевізників захоче там їздити».
Чіх додає: здебільшого в Івано-Франківську є проблеми з маршрутами до приміських сіл: Опришівців, Хриплина, Крихівців. Чому? Там дуже багато пільговиків…
Тільки на таксі
Зрештою, і «опришківський» варіант – не найгірший у місті. Бо є маршрути геть порожні, без автобусів. Наприклад, маршрут № 27: мікрорайон «Каскад» – вулиця Кармелюка. Там заплановані три автобуси, зараз нема жодного. І охочих, каже Чіх, теж нема.
Така сама ситуація із маршрутом № 33: Каскад – ВО «Карпати». Заплановано три, нема нікого.
«Маршрути придумали львів’яни, які розробляли комплексну схему руху у 2006 році, – зауважує Володимир Чіх. – Раніше ці автобуси їздили, а потім стали збитковими. Додавати чи відміняти ми не можемо, бо на це є спеціальні інститути. Треба визначати потоки, кількість людей тощо. Коли вони це планували, то були відповідні підприємства, які ще працювали, а зараз усе позакривалося».
Відтак, підсумовує Чіх, вони змушені щороку виносити одні й ті ж маршрути на конкурс – навіть розуміючи, що навряд чи хтось згодиться там їздити.
Також збитковим став маршрут № 53 – Хоткевича-Пулюя. Зараз там немає жодного автобуса, раніше було вісім. Та оскільки вулиця Пулюя невелика, а на Хоткевича є й інші маршрути, то, можливо, від цього страждають не так багато людей.
Не стала трагедією і відсутність маршруту № 82: обласна лікарня – вулиця Микитинецька. Було два автобуси, їздити відмовилися, скоро буде конкурс.
Значно гірше з маршрутом № 63: Хмельницького – АС-3. Тут теж із трьох автобусів немає жодного. Вулицю Хмельницького взагалі можна занести до спеціального переліку місць, куди не їздить громадський транспорт. А він там потрібен хоча б тому, що там знаходиться таке важливе для життєдіяльності міста підприємство, як «Теплокомуненерго».
Поруч є ще один «невигідний» маршрут – № 67: АС-3 – Максимовича. Він також необхідний чи не всім мешканцям міста, адже прямує попри інфекційну лікарню та РЕМ. Є тут і менш відвідувані установи – штибу СНІД-центру. Зараз там два автобуси, їздять рідко, можливо, з’їжджають з маршруту, треба чотири. Як каже Володимир Чіх, між обома автобусами дуже великий інтервал, відтак багато мешканців просто не дочікуються, йдуть пішки чи їдуть на таксі.
Маршрут № 54 – вулиця Симоненка – АС-3 – теж став нерентабельним, зараз туди треба два автобуси, а загалом має бути п’ять. Є проблеми із № 24 Вокзал – Хриплин. Правда, наразі там ходять чотири автобуси, на конкурс виставляється тільки один.
З невідомих причин відмовився їздити один автобус маршруту № 78: Каскад – ІФНТУНГ. Наразі там є чотири, потрібен ще один. Маршрут рентабельний, тому, мабуть, проблем на конкурсі не буде.
Люди не винні
Є надія, що новий конкурс (рішення про який зараз перебуває на стадії проходження віз) допоможе діставатися інвалідам до МСЕК (обласне бюро медико-соціальної експертизи). Розробили маршрут № 40: АС-2 – вулиця Височана. Він курсуватиме по Галицькій, Бандери та Коновальця, але на вимогу інвалідів заїжджатиме на вулицю Височана.
«Про прибутковість цього маршруту зараз важко говорити, – зауважує Володимир Чіх. – Але відділ транспорту просто змушений був його розробити без фахівців. Адже було подання від головного лікаря МСЕКу та першого заступника голови ОДА Василя Плавюка про те, що треба розробити відповідний маршрут. Зрештою, ми всі розуміємо, що люди повинні туди чимось добиратися. Вони ж не винні, що установу зробили на такій відстані».
Що ж буде, якщо і цей маршрут стане нерентабельним – невідомо. Адже в місті вже давно склалася ситуація, коли не транспорт для людей, а люди для транспорту. І допоки ставлення до мешканців буде саме таким, про комфортне діставання з точки «А» в точку «Б» найчастіше можна буде тільки мріяти.
Comments are closed.