Нове положення про тимчасові заклади торгівлі заважало підприємцю‑депутату міської ради Петру Строїчу. За допомогою колег він його просто зняв Тетяна Соболик Тиждень тому на сесії Івано-Франківської міської ради на розгляд було винесено затвердження положення «Про тимчасові заклади торгівлі на території м. Івано-Франківська». Однак, воно навіть не розглядалося. Адже депутат Петро Строїч запропонував не включати його (положення) до порядку денного. Без жодної аргументації. Дивно, але депутатам міськради цього вистачило — як солдати, ніхто й не спробував розпитати, чому власне? Отже, те питання до порядку денного не потрапило. «Репортер», на відміну від «довірливих» депутатів, вирішив поцікавитися: що ж у тому положенні було не так?
Чого немає роками
Слід почати з того, що з цим питанням уже давно треба було щось вирішувати. Адже нові тимчасові заклади торгівлі, схема яких детально розписується у старому положенні, на території міста вже п’ять років як не ставляться (згідно з рішенням виконкому від 20.08.2003 року № 342 «Про тимчасові заклади торгівлі»).
За словами головного архітектора міста Ігоря Гаркота, управління архітектури та містобудування новим положенням хотіло оновити старе. «Тому що від часу затвердження старого пройшов певний період. Помінялася законодавча база, тобто закони і постанови. Усе це треба було «освіжити», — пояснює Гаркот.
Головний спеціаліст-юрист інспекції архітектурно-будівельного нагляду Леся Зварич, у свою чергу, зазначає: оскільки рішенням міськвиконкому заборонено встановлювати тимчасові заклади торгівлі, то це треба було з положення забрати. Більше того, члени виконкому звернули увагу архітектури на те, що положення нині не зовсім відповідає дійсності, бо в ньому йдеться про те, чого вже роками немає.
Застрягле питання
Тож нова редакція мала регулювати загальні принципи і порядок перереєстрації тимчасових закладів торгівлі. Згідно з новим положенням заклади мусили перереєстровуватися щороку.
«Було вирішено: якщо в якійсь частині міста є кіоск, і там не ведеться забудова, то ми щороку продовжуємо їм договір, — розповідає Леся Зварич. — Але якщо, наприклад, у нас згідно з генпланом на цю територію будуть якісь замальовки, і з’явиться інвестор, який захоче в тому місці щось будувати, то через рік ми цей договір розірвемо і дамо дозвіл на будівництво».
Окрім цього, нове положення передбачає, що для перереєстрації необхідно щороку здавати чималий пакет документів. І затверджувати перереєстрацію виключно рішенням виконавчого комітету. Членів якого, до речі, нова редакція положення повністю задовольняє. Щоправда, допоки це питання дійшло від розгляду виконкому до розгляду на сесії, воно пройшло кілька громадських слухань (чи то пак круглих столів), і там дещо «застрягло».
За словами Лесі Зварич, підприємцям не сподобалося те, що в положенні йдеться, що «суб’єкт підприємницької діяльності повинен постійно утримувати прилеглу територію (в радіусі 10 м) в належному санітарному стані». Навіть більше: підприємець повинен укласти договір з перевізником на вивіз твердих побутових відходів згідно з нормами їх накопичення. Окрім цього, підприємці хотіли розписати покарання за самовільне встановлення тимчасових закладів торгівлі та механізм їх зняття.
«Вони хочуть розробити в положенні всі заходи: встановлення, перереєстрація, знесення, відповідальність, — зауважує Леся Зварич. — Але воно навіть у законодавстві не прописано».
Спростити життя
Як каже Леся Зварич, підприємці хотіли, щоб все це відбувалося лише із заявою і без розгляду викон-кому. Тобто усе, про що йдеться в тому положенні, підприємці хотіли викласти по‑своєму.
Заступник головного архітектора міста Петро Чолій коментує це так: «Мабуть, вони хочуть трохи «під себе» викласти це положення. Зрештою, депутати мають таке право. Але чому питання навіть не обговорювалося — це мене дивує».
Петро Строїч стосовно цього зазначає, що положення, яке було розроблене у 2001 році, в тому числі і за його участі, нормально функціонує і донині — мається на увазі те, що стосується перереєстрації. Однак, за його словами, останнім часом виконком почав порушувати рішення сесії, в якому йшлося про те, що надання дозволів на розміщення тимчасових закладів торгівлі дається на три роки. «А вони почали порушувати і надавати тільки на рік, — зазначає депутат. — Саме тому вони й вирішили прийняти нове положення, в якому це передбачити».
Строїч пояснює, що треба було зробити дерегуляцію положення і спростити його. Адже щороку збирати папери і подавати їх на перереєстрацію підприємцям складно. Тим більше, якщо там не планується перспективна забудова і якщо до зовнішнього вигляду споруди немає питань. «Ці формальності фактично ускладнюють підприємцям життя, — каже депутат, — і вони мусять щороку ходити з поклонами до чиновників, подавати купу документів і довідок, хоча все й так функціонує багато років. Тож, мною особисто було прийнято рішення, що це положення не має право на існування сьогодні, бо воно нічого не покращує і не проводить дерегуляцію. А ми повинні створити таке положення про тимчасові заклади торгівлі, яке би спростило життя підприємцям у тяжкі часи, щоб вони менше ходили до чиновників і вклонялися їм».
Регуляція та закрутка
Тож Петро Строїч вважає: аби не ускладнювати життя підприємцям, можна просто відмінити положення в частині надання дозволів на встановлення тимчасових закладів торгівлі, а перереєстрацію, яка успішно функціонувала до сьогод-нішнього моменту, залишити. Щоправда, Леся Зварич зазначає, що в старому положенні було багато застарілих термінів, і саме через це було прийнято рішення не вносити зміни до кожного пункту, а прий-няти нове положення.
До речі, Строїч говорить: якщо приймати таке положення, яке запропонувала архітектура, то краще вже нічого не міняти. Бо питання стоїть про антикризові заходи для підприємців. «Умови бізнесу в Україні не найкращі, і ми так зарегулюємо і закрутимо, що люди просто не витримають», — підсумовує він.
На запитання «Репортера», чому питання навіть не розглядалося на сесії, Строїч відповів так: «А тому що не було що розглядати! Що, просто витрачати час? Якщо вони подали положення, яке нікому не потрібне. Вони подали його для галочки. А депутати так завжди роблять — знімають питання, якщо воно не готове або неправильно підготовлене».
Отже, можна зробити висновок: підприємцям, які мають тимчасові заклади торгівлі, пощастило, що в їхніх лавах є депутат Петро Строїч. Він знає, як відстояти права. Тому що займається тимчасовими закладами торгівлі в Івано-Франківську ще з 1990‑х років. Крім того, не менш добре знає, як чиновники вміють ускладнювати підприємцям життя. Цього в них не відняти — хто би спорив! Але що не кажіть, а депутати у міській раді таки згур-товані: щойно якесь питання комусь із них заважає вести бізнес — знімають без обговорення. Добре бути депутатом, хіба ні?
