«Людям обіцяли, що принесуть додому ТВ-тюнер, — сказала «Репортеру» читачка Надія, — але мені ніхто нічого не несе. Коли ж я отримаю обіцяне?». З телефонної розмови зрозуміли, що жінка й сама добре не знає, хто що має принести. Зрештою, не знає вона напевне, навіщо їй той тюнер потрібен…
Не всі знали про заяви
Україна поступово відмовляється від звичного аналогового телебачення й переходить на цифрове. Для громадян цей процес — не безкоштовний. Орієнтовна вартість Сет-Топ-Боксу — того самого тюнера, необхідного для перегляду «цифри», – приблизно 500 грн. Для когось ціна копійчана, а для когось — половина пенсії. Тому держава вирішила закупити прилади та роздати їх небагатим українцям через «Укрпошту».
Так, 21 березня цього року уряд прийняв постанову, у якій передбачив «забезпечення населення засобами приймання сигналів цифрового телерадіомовлення». Там же визначили й категорії громадян, які можуть отримати тюнери безкоштовно. Це інваліди І та ІІ груп, інваліди війни, особи, які виховують дитину-інваліда, малозабезпечені. З держбюджету виділили два транші. Загальна сума — 450 млн. грн. Таким чином приблизно мільйон українських сімей мали отримати спеціальні цифрові пристрої в подарунок.
Але автоматично процес дарування не відбувається. За словами заступника керівника міського департаменту соціальної політики Надії Клюки, громадяни, які відносяться до вказаних категорій, мали з 1 квітня до 1 липня цього року звернутися до них із відповідною заявою. (Просто порахувати всіх пільговиків-«цифровиків» було майже неможливо, бо багато людей проходять водночас по різних пільгах). Департамент формував списки та відправляв їх в ОДА, звідти інформація йшла до столиці. Таким чином Івано-Франківська область зібрала 31 543 заяви.
Уже з середини липня пристрої почали роздавати. Тим, хто написав заяву першими, тюнер уже дістався, хто із написанням забарився — досі чекає, хто не писав узагалі — безкоштовно вже не отримає. Перед тим, за словами Надії Клюки, департамент проводив широку інформаційну кампанію на радіо, телебаченні, у пресі, тож люди мали би знати.
«Прийом заявок тривав до 1 липня, — наголошує вона. — Продовження термінів не передбачалося. Жодних винятків. Якщо людина не звернулася — значить втратила право».
Як каже заступник директора обласної «Укрпошти» Дарія Вовчук, на сьогодні до них надійшло 16 311 посилок. Із них понад 11 000 уже роздали. «Було, що до нас поступало 200 чи 800, а недавно надійшло 4368 штук, — говорить Вовчук. — Ми відправляємо їх у райцентри та контролюємо вручення. Адже є неточні адреси, є таке, що людина вже померла. У такому разі подаємо інформацію до соцзахисту».
Отже, маємо типову ситуацію. Поки одні чекають на тюнери, інші вже ними користуються, а дехто навіть не чув про те, що має писати заяву.
А що ж воно таке — той Set-Top-Box? Спробуємо пояснити. Це — невеличкий пристрій, який має звичайний антенний вхід. З’єднуєте його з телевізором, вводите pin-код (спочатку це буде 0000, потім можете змінити на свій розсуд), вибираєте режим AUDIO VIDEO AV (як при підключенні dvd-програвача чи відео). Далі шукаєте в меню «автопошук», тиснете, система сама все сканує, розкладає телеканали та запам’ятовує їх. Після того перевантажуєте — вимикаєте та знову вмикаєте телевізор. Усі канали мають бути налаштовані автоматично. Навіть є «броньоване» місце для тих телеканалів, які поки що не є в «цифрі» — коли піде сигнал, не треба буде налаштовувати додатково.
Скоро всі телевізори, крім під’єднаних до кабельної мережі (там програми цифрових каналів надаватиме провайдер), потребуватимуть тюнерів. Інакше нічого не побачиш. З 1 січня 2016 року аналогового ТБ в Україні не буде взагалі. Чому?
До кольору — до вибору
Як розповідає представник Нацради з питань телебачення і радіомовлення в області Ігор Маслов, у 2006 році в Женеві було прийнято європейську програму про перехід ефірного телебачення з аналогового на цифрове. Україна не могла стояти осторонь цих подій, адже має кордони та спільні частоти з європейськими країнами. Якщо Європа — в «цифрі», то ми теж мусимо.
Тут треба нагадати, що телебачення є чотирьох видів: ефірне, супутникове, кабельне, інтернет-ТВ. Ефірне було найпершим і є наймасовішим — увімкнув і дивишся те, що є у відкритому доступі. Без паролів, спецдоступів, оплат тощо. Кабельне доходить до глядачів через спеціальних «провайдерів програмної послуги». Ваш телевізор підключають до кабельної мережі й надають доступ до їхнього пакету програм. Відповідно ви їм за це платите. Супутникове телебачення глядачі мають завдяки «тарілкам». Купив, налаштував, дивишся. А для перегляду інтернет-ТВ треба мати широкосмуговий доступ.
Як бачимо, усі, крім ефірного, вимагають зайвих витрат. Може саме тому ефірне нині є найпопулярнішим, бо найдешевше. Але його теж два види — «аналог» і «цифра». Перше — це те, до чого ми вже давно звикли. Купив телевізор, поставив антену і дивишся все, що є в ефірі цієї місцевості. Правда, в кожному місті (селі, селищі) ефір — свій.
«У Франківську в аналоговому ефірі є 16 каналів, — каже Ігор Маслов, — а, наприклад, у Коломиї вдвічі менше. Тобто, в кожному населеному пункті канали та їх кількість відрізняються. А от у цифровому ефірі у всіх буде однаково — 32 канали. Із них 28 будуть загальнонаціональними, їх ми зможемо бачити всюди по Україні в добрій якості. Ще чотири — місцеві, у кожній області — свої. На Івано-Франківщині конкурси виграли ОТБ «Галичина», РАІ (шість районних ТВ, об’єднаних під однією ліцензією), Івано-Франківська обласна державна телерадіокомпанія (ми знаємо їх як обласне, проводове радіо) та «Партнер ТВ» (київська компанія). Останні два канали незабаром тільки з’являться в ефірі. Відтак, Франківщина має поки що тільки 30 каналів».
Рік тому пройшов конкурс, в результаті якого визначилися переможці. Компанії отримали ліцензії та почали працювати. Для таких, як «Інтер» чи «Галичина», нічого не змінилось. Вони просто перевели сигнал у «цифру».
«2012-й був оголошений Національною радою роком паралельного мовлення і «аналогу», і «цифри», — говорить Ігор Маслов. — Тому зараз є і одне, і інше. Проте телебізнесу важко працювати у двох напрямках. Вони сплачують всі витрати на трансляцію аналогового сигналу й паралельно — такі самі витрати на «цифру». Тому для каналів краще, щоб існував тільки один сигнал. Інша справа, що поки всі глядачі не перейшли на «цифру», «аналог» закривати не можна».
Саме для того держава розпочала «атракціон щедрості» — роздачу тюнерів. Але не всі знали, не всі й отримали (отримають). Неохоплена безкоштовною роздачею решта може купити тюнер у магазині.
Наступний — вирішальний
Такі телерадіокомпанії як «Вежа» чи «3 студія» конкурс не виграли. З різних причин. Одна з них — компанії не змогли забезпечити цілодобовий ефір, тому не потраплять у цифрову мережу. Однак Ігор Маслов переконаний, що це не означає їхнє закриття.
«Компанії, які не виграли конкурс, можуть отримувати ліцензію на мовлення в кабельній мережі або на супутникове мовлення і працювати там, — говорить представник Нацради. — Крім цього, вони можуть ставати продакшн-студіями: домовлятись з компаніями, які мають цифрову ліцензію, та робити для них новини чи програми. Тобто працювати можна, було б бажання. Особливо, якщо згадати, що тим, хто має ліцензії, потрібно якомога більшого різного місцевого матеріалу».
Що нас чекає у 2013 році? По-перше — подальший розвиток «цифри». Після запуску всіх каналів і всієї системи буде видно слабкі місця.
«Не секрет, що вони є, — зізнається Ігор Маслов. — Тому що, знову ж таки, не всі райони чи населені пункти можуть бачити зараз ефірну «цифру». А після запуску системи буде видно, де слабкий сигнал і де треба підвищувати потужність передавачів. Хтозна, можливо, слід буде ще ставити додаткові вежі з передавачами. У нас дуже велика частина території покрита горами. Є райони — наприклад Косівський чи Верховинський, — які й зараз фактично не бачать повноцінного ефіру, мають доступ до двох-трьох загальнонаціональних каналів і тим усе завершується».
Отже тепер мають відбутися три речі. Перше — повинні запрацювати в «цифрі» всі канали, які виграли конкурс. Прикарпаття чекає ще на два. Друге — незахищені верстви населення мають отримати дармові телетюнери (як бачимо, на жаль, не всі), а платоспроможні — придбати. І третє — перевірка сигналу. На все це, каже Ігор Маслов, піде ще рік. І вже в кінці 2013-го розпочнеться відключення аналогового ТБ.
Відключатимуть його областями. Прикарпаття у тому списку може бути як першим, так і останнім. Кінцева дата переходу України на цифрове мовлення — 01.01.2016 року. Однак, швидше за все, вважає Ігор Маслов, це відбудеться скоріше. Мовляв, у цьому зацікавлені самі телерадіокомпанії — як загальнодержавні, так і місцеві. Адже мало про який канал нині можна сказати, що він є в кожній оселі. А з запуском «цифри» 28 українських і чотири місцеві будуть скрізь. І саме тоді більшість телевізійників боротиметься не за телевишки, а за якість ефіру. Нарешті.
Comments are closed.