Іван Бондарев
Якщо йти вулицею Незалежності від центру, то, проминувши кінотеатр «Космос», можна побачити, як вліво відходить маленька вуличка Дашевського. Що ж це за людина, на честь якої назвали хоч і маленьку, але вулицю. В довідниках вдалось розшукати лише радянського композитора 1930‑х років О. Дашевського – автора таких шлягерів, як «Іду з роботи я з заводу», «Молотом-штурмом», та «Червоного Ведінга (або «німецької пролетарської пісні»). Якщо враховувати, що вулицю перейменовано на початку 1990‑х років, то виникають великі сумніви, що міська влада у такий спосіб увіковічнила друга німецьких пролетарів.
У місцевому краєзнавчому путівнику сказано, що вулиця названа на честь польського революціонера‑демократа Ігнатія Дашинського, друга юності Івана Франка. Але, як сказали б в Одесі, Дашинський і Дашевський – «это две большие разницы».
Розгадка цієї таємниці банальна. За часів СРСР вулиця називалась «Дашавская», що мало нагадувати про газове родовище біля однойменного села на Львівщині. Коли на початку 1990‑х почався бум перейменування вулиць, якийсь чиновник надав вулиці більш українізованого звучання. І саме тому тепер Івано-Франківськ може пишатись, що в нього є вулиця, названа на честь неіснуючої людини.
