Українська Конституція досі викликає дискусії, про що регулярно говорять наші політики. Кажуть про те, що основний закон заслуговує поваги й потребує змін. «Репортер» вирішив спитати у депутатів Верховної Ради другого скликання (саме вони приймали Конституцію у 1996 році), а разом з тим і діючих нардепів: як, на їхню думку, українці ставляться до Конституції, та чи потребує вона змін?
Юрій Ключковський, народний депутат України:
«Для мене Конституція – це основний закон. Завжди можна шукати приводи для зміни Конституції. Дуже легко вносити зміни, навіть якщо вони є складними й відбувається тривалий процес. Натомість дуже важко навчитися жити за Конституцією, а, як на мене, це найважливіше. Спершу слід навчитися дотримуватися Конституції, а вже потім можна думати, як її вдосконалювати».
Степан Волковецький, народний депутат України ІІ скликання:
«Конституція для будь-якої держави – це основний документ, особливо для новоствореної. З іншого боку знаємо, що Україна має глибокі конституційні традиції, варто згадати конституцію Пилипа Орлика 1710 року.
Правда, попри високий правовий рівень прийнятого у 1996 році документу, основною проблемою залишається виконання Конституції. А інша проблема, на моє переконання, це зміни, прийняті у 2004 році. Вони заподіяли колосальну шкоду українській державі, а тому є питання нової Конституції, яка би справді відповідала рівню розвитку суспільства і була б націлена на побудову української національної держави.
Зміни, прийняті у 2004 році і спосіб їх реалізації призвели до узурпації усіх гілок влади однією політичною силою – Партією регіонів, разом з комуністами та блоком Литвина. А це суперечить основному принципу демократії – розділу гілок влади та взаємному контролю».
Роман Ткач, народний депутат України:
«У цивілізованому суспільстві Конституція – як Біблія. Бо у віруючої людини є духовний закон, а світським законом має бути Конституція. На превеликий жаль, за ці роки наша Конституція, «завдячуючи» політикам, не стала цивільною Біблією для громадян України. Тому що ті, хто її пишуть, і ті, що її впроваджували, часто самі ставали її порушниками, а для суспільства нівелювалися принципи та норми, які були закладені в Основному законі України.
Те, що зараз відбувається в політичному житті держави, і те, що прописано в Конституції – різні речі. Конституція потребує змін, але я дуже боюся, що Партія регіонів, яка сьогодні є єдиною керівною партією (принаймні, їм так здається), може зробити таке, що ми ще, не дай Бог, будемо гірко плакати. Тому змін Конституція потребує, але не тепер. Бо має бути консенсус політичних сил, вони мають домовитись, аби виписати нормальні цивілізовані правила життя».
Степан Хмара, народний депутат України:
«Аби відповісти на запитання, як українці ставляться до Конституції, треба робити соцопитування. Бо як для кого. Одні мають громадянську позицію та національну свідомість, а є й критична маса малоросів…
А особисто я вважаю, що це велике історичне досягнення, один з атрибутів незалежної держави. Я маю пряме відношення до прийняття Конституції у 1996 році, бо спершу працював під час її підготовки, а потім брав участь у важкому процесі прийняття. Звісно, це для мене дорого і важливо. На жаль, багато хто ще не розуміє і не оцінює цього. Зрештою, якщо говорити про Конституцію, то вона добра, але далеко не досконала, бо є моменти, які треба було прописати по‑іншому. Проте, це був результат компромісу.
Я колись сказав Президентові Віктору Ющенку, що зараз треба поставити табу на тему змін до Конституції. Бо зараз немає парламенту, є антипарламент. Тому треба створити умови, щоб можна було виконувати Конституцію та інші закони. Це станеться лише тоді, коли буде справжній парламент. А для цього ще треба поміняти закон про вибори».
