Минулого тижня в Івано-Франківську на єврейському цвинтарі виявили побиті надмогильні пам’ятники, а на табличці при вході — знак свастики. Все це побачили члени місцевої єврейської громади, які 12 жовтня прийшли туди помолитися. Справа у тому, що якраз на це число припадає річниця масового знищення місцевих євреїв у 1941 році — тоді за один день окупанти розстріляли близько 12 тисяч людей.
«Ми прийшли молитися, — розповідає рабин івано-франківський Моше-Лейб Колесник. — Дивимося, на табличці при вході видряпана свастика. Пройшли трохи далі — побачили два потрощені надгробки. У тій могилі поховано троє: єврей з Богородчан (всю окупацію переховувався у Станиславові в бункері, був дуже хворий, то помер буквально через кілька тижнів після відступу німців), його дружина та ще один єврей, який загинув саме в ту акцію. Два пам’ятники розбиті повністю, третій трохи зрушений. Чи то тих, хто це робив, хтось злякав, чи то сили в них не стало…».
За словами Василя Гультайчука, прес‑секретаря ГУ УМВС в Івано-Франківській області, заява в міліцію про цей випадок поступила 13 жовтня. «Внаслідок чого розбиті надгробки, зараз встановлює слідство. Там може бути все, що завгодно. Тим більше, тоді йшов сильний дощ — слідів майже нема. А щодо свастики — то не зрозуміло, чи вона з’явилася тоді, коли побили пам’ятники, чи раніше».
Робити висновки про зв’язок побиття надгробків, свастики та річниці трагедії не береться і рабин Колесник. «Просто ми прийшли туди в такий час, — каже він. — Пов’язувати це ми не можемо. Є факт вандалізму, є факт ідеологічний — свастика, але чи це під річницю, чи просто так… Там час від часу буває всяке: крадуть залізо, хвіртку зняли, паркан проломили, так він до цього часу і стоїть».
Це єврейське кладовище, за словами рабина Колесника, ще у 1990‑х роках було зареєстроване як меморіальне. «То хоча б трохи дивилися за ним, хоча б десь-колись. Як за будь-якою комунальною власністю. Наших людей в місті залишилося зовсім мало. Все, що можемо зробити своїми силами, — щось підкосити та підчистити. А має бути постійний нагляд, як за будь-яким об’єктом. Не йдеться про одне єврейське кладовище, йдеться про всі. Влада на що у нас є?», — підсумовує рабин.
