Без категорії

Політичні маневри

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Верховна Рада 26 січня скасувала свою постанову від 2004 року про призначення Володимира Стельмаха на посаду голови Національного банку України. Міністр юстиції Микола Оніщук вважає, що Стельмах продовжує обіймати посаду голови НБУ, незважаючи на рішення Верховної Ради скасувати постанову про його призначення, оскільки Стельмах може бути звільнений з посади лише у порядку, передбаченому Конституцією України та закону «Про банки і банківську діяльність». Деякі політики вважають, що Стельмах став розмінною монетою у політичній боротьбі.• 1. Наскільки, на Вашу думку, легітимним чи абсурдним є рішення Верховної Ради про відміну постанови щодо призначення Володимира Стельмаха головою НБУ у 2004 році?• 2. Як Ви вважаєте, чи намагання поміняти голову НБУ носить суто економічний характер, чи має якийсь політичний підтекст напередодні президентських виборів?

Дмитро Шлемко, народний депутат України, фракція БЮТ:

«1. Конституція України передбачає, що подання на посаду керівника Нацбанку і звільнення із цієї посади робиться Президентом України, а Верховна Рада як призначає, так і звільняє. Однак вже тричі, за результатами доповіді тимчасової спеціальної комісії, яка працювала в НБУ щодо проблем з курсовою та валютною політикою, Президентові було представлено подання. Нормальний глава держави, коли подання робиться більше ніж 2?/?3 конституційного складу ВР, а це було 380 осіб, мав би зреагувати. Але він двічі цього не зробив. І практично заявив про те, що і тричі не буде на це реагувати. Значить у цьому є його зацікавленість, тому що НБУ відповідно до 99 та 100 статей Конституції відповідає за валютне регулювання. Більшість депутатів вважає, що сьогодні всі негаразди у системі грошово?кредитного регулювання пов’язані з НБУ, який «кришує», на жаль, Секретаріат Президента. Тому щоб не говорив міністр юстиції, є правові норми, моральні та етичні, і є норми, що передбачають дуже просте правило: а кому це вигідно? Якщо окремому клану, тоді президент цьому клану дає все, а якщо це вигідно народу, то він повинен зробити останній крок і звільнити Стельмаха та призначити іншу людину, яка працювала би спільно з урядом.

2. Нацбанк взагалі не має права гратися в політику і служити комусь із політиків. Він має сприяти економіці через грошово-кредитне-монетарне регулювання. Сьогодні банк є заручником Секретаріату Президента, тому він не виконує свої функції. Треба зняти і вивести за межі політичної гри НБУ. Хай він займається своїми справами, а політики хай ведуть політичну гру. І тоді все буде нормально».

Михайло Стула, голова івано-франківського обкому КПУ:

«1. Перш за все, Стельмах став розмінною монетою в боротьбі між Ющенком і Тимошенко. Треба починати зміну влади від зміни низових структур до верхів. Якраз Стельмах став тією особою, яка безпосередньо має відношення до знецінення долара в минулому році, потім обвалу гривні. Незважаючи на те, хто з НБУ це зробив, відповідати повинен керівник. Верховна Рада правильно зробила, звільнивши його з посади. Президентові потрібно терміново йти у відставку разом з тими керівниками уряду. В?Україні потрібно терміново зробити кардинальні зміни по заміні всього уряду.

2. Сьогодні вся економіка побудована на політиці, через це страждає весь український народ, через це Україна відчула економічну кризу. Все це є політичні ігри, і доки в уряді будуть подібні дії, держава буде в дефолті».

Дмитро Корчинський, лідер партії «Братство»:

«1. Те, що ми маємо сьогодні — це банківське мародерство, і спонукається воно і проводиться Національним Банком на чолі зі Стельмахом.

2. Більшість Верховної Ради, яка голосувала за цю постанову, хотіли ще раз пов’язати Стельмаха і Ющенка в очах виборців. Тобто, всі ті, які незадоволені діями Нацбанку, повинні розуміти, що Стельмах і Ющенко — це одне і те саме. Безумовно, уряд не може проводити далі свою діяльність, перебуваючи у такому жорсткому конфлікті з НБУ. Тут є багато економічних і політичних аспектів».

Євген Золотарьов, член партії політради партії «Вільних демократів»:

«1. Шлях, який був обраний по відставці Стельмаха, є абсурдним і зовсім не легітимним. У?цій історії є політичний момент. Стельмах є досить зручною мішенню для Юлії Тимошенко. Знаючи, що він є людиною Президента, їй дуже вигідно зараз піднімати це питання, особливо у зв’язку з тими газовими домовленостями, які ми бачили кілька тижнів тому.

2. Якщо навіть там є економічна складова, то вона є зовсім не значною. Тут ідеться, по?перше, — про укріплення позицій Юлії Тимошенко напередодні президентських виборів, по?друге, — це зайвий раз скомпрометувати президента, бо розрахунок був на те, що він почне захищати Стельмаха. Бо саме зі Стельмахом асоціюються стрибки валют­ного курсу та наші негаразди у фінансовій сфері і багато інших неприємних речей. В?першу чергу це був політичний розрахунок».

Олег Тягнибок, голова ВО «Свобода»:

«1. Тут варто сказати, що позиція міністра юстиції є правильною. Рішення про відміну постанови є і абсурд­ним, і незаконним. Інше, що пан Стельмах повинен відповідати за провал фінансової політики. Блок Юлії Тимошенко зараз як ніхто зацікавлений у звільненні пана Стельмаха з його посади, бо для них це буде певна чергова кадрова перемога у протистоянні з Президентом. Я?думаю, що Тимошенко зараз не так важливо, хто очолить Національний банк, як важливо саме Стельмаха зняти з цієї посади. Але такі речі треба робити, виходячи з українського законодавства.

2. Голову Національно банку потрібно міняти — це перше. А?з другого боку, звичайно, в даному випадку це є поєднання і політичної гри, і економічної необхідності».