Після виходу програми «Міняю жінку» за їхньою участю, до Олександра та Олени часто підходять на вулиці незнайомі люди – діляться враженнями, цікавляться. Бо й справді не кожна сім`я наважиться відправити свою маму на тиждень невідомо куди, а на її місце прийняти чиюсь. Як потрапили у проект, яка на смак популярність та про те, що лишилося поза кадром, подружжя поділилося з «Репортером».
Неждано-негадано
Олена та Олександр живуть в Івано-Франківську, виховують семирічного Данилка, займаються власним бізнесом і вважають себе дуже не публічними людьми. У проект, кажуть, потрапили неждано-негадано. «Просто подзвонила подружка і сказала, що шукають інтелігентну сім`ю із Західної України. То вона й порекомендувала нас, – розказує Олена. – Попросила наші анкетні дані і запевнила: то ще нічого не означає». Сашко сміється: «Ага, жартома заповнили анкети, жартома передзвонили з проекту, жартома переговорили з психологом. І там вже й діватися не було куди».
«Наприкінці березня раптом повідомили – за день маєте бути в Києві, – каже Олена. – Збиралася так швидко, що в принципі розумію всіх тим мам, які лишають удома бардак».
Уже зі столиці разом зі знімальною групою та адміністратором вона вирушила до своєї, поки що не відомої, нової сім`ї. Розповідає, що і так, і сяк намагалася випитати, куди ж її везуть, але всі суворо зберігали таємницю.
У такій же невідомості в Івано-Франківську залишилися Олександр з Данилком. «Ми навіть на роботі посперечалися, хто буде, ставки зробили. Серед варіантів були і цигани, і кримські татари, і шахтарі», – каже чоловік.
Схожі варіанти дорогою перебирала і Олена. «Коли приїхали до Красноперекопська, першим до квартири забіг оператор, знімати мої враження, – розповідає вона. – Я ще перед тим налаштувалася, намагалася тримати себе у руках. А тут заходжу і бачу – форма працівника ДАІ. І все – в мене очі квадратні».
Поза кадром
Загалом «свою» програму Олександр та Олена характеризують як гумористичну і добру. «Вони намагалися підібрати різні сім`ї, а вийшло так, що ми дуже схожі між собою», – запевняють вони. «На початку програми, коли ми розмовляли з Дімою та Катюшею, він сказав, що ще перед моїм приїздом вирішив – кого б не прислали, маємо лишитися друзями», – каже Олена.
Багато чого з пережитого двома сім`ями протягом тижня просто «не помістилось» у годину ефіру. В когось могли скластися не дуже хороші враження про красноперекопську сім`ю. Та франківське подружжя відгукується про них тільки позитивно. «Це дуже хороші люди, добрі, щирі. Там можна було зомліти, дивлячись як Діма ставиться до донечки. А дружину свою називає тільки «моя Альонка». Він унікум якийсь», – сміється Олена.
Схоже враження склалося у Сашка і про «нову жінку» Лєну. «Все йшло як по маслу – ми дуже з нею подібні, – каже він. – Вона цікава, спокійна людина. А як господиня – просто супер».
Найважчим у проекті виявилася розлука. Адже за правилами сім’ї не мали можливості спілкуватися – у мам забирали мобільні телефони. «От хочу я подзвонити додому, схитрувати, біжу до Діми попросити телефон, а редактор уже тут як тут» – каже Олена.
«Теж саме було з Лєною, – запевняє Сашко. – Бачив, що вона хоче поговорити з Катрусею, скучає за дитиною».
Та за кого за кого, а за дітей хвилюватися не потрібно, впев-нені вони. По-перше, перед проектом з ними спілкується психолог, дивиться, чи зможе дитина витримати тиждень без мами. А по‑друге, сумувати їм просто немає коли, адже навколо – камери, оператори, і все їм цікаво. По-третє, нові мами так сумують за своїми рідними, що чиїсь діти на той час стають їм справжньою розрадою. Олена розказує, що вчила Катрусю вишивати і вони навіть встигли за той тиждень зробити її мамі подарунок – вишиту картинку. На жаль, у проекті цього не показали.
Так само забракло ефірного часу, аби передати всі враження красноперекопської мами від Прикарпаття. «Для неї Івано-Франківськ – то було щось далеке-далеке, – каже Сашко, – і вона дійсно хотіла побачити місто. Їй дуже сподобав-ся «Буковель». Як вийшли з машини, Лєна каже – що то за каруселька з музикою. Вся знімальна група просто лягла зо сміху». До речі, встиг Сашко показати Лєні і Яремче, там на базарі навіть купили вишиванку для її донечки.
Після ефіру
Олена із Сашком запевняють: після завершення зйомок у їхньому житті нічого суттєво не змінилось. «Ми не йшли у проект перевіряти свої почуття. Власне, це була переоцінка сил кожного із нас. Мені цікаво було, наскільки я витримаю в такій екстремальній ситуації», – каже жінка.
А от вихід програми в ефір життя героїв таки трохи змінив. «Про те, що брали участь у проекті, ми нікому не казали, тільки близьким. Але так виходить, що наш Франківськ – місто маленьке, то дивилися фактично всі. Телефон під час ефіру був червоним», – сміються вони.
«Першого ж дня я розповів Олені, що люди впізнають мене на вулиці, вона не повірила, – розповідає Сашко. – Тож вирішили зробити експеримент – поїхати разом до супермаркету. Була десь дев’ята вечора, людей мало. Вона каже: щось я переживаю, беремо морозиво і тікаємо. Повертаємося, а ззаду жіночка – а я вас знаю, я дивилася передачу…».
До речі, проект зробив відомим і їхнього кума Степана. Подружжя каже, що десь половина усіх відгуків в Інтернеті – саме про нього. «Одна дівчинка написала – мені б такого кума – і поставила сором’язливого смайлика», – кажуть вони.
До речі, відгуки глядачів заспокоїли подружжя. Бо після виходу програми хвилювалися, як сприймуть це все люди. А тут: «хтось пише – «молодці, ви класно показали Франківськ». Одна жінка написала: «Я так розчулилась, коли дивилася, що пішла та своєму чоловікові бісквіт заколотила – він так любить солоденьке до чаю», – розповідає Олена.
Вони аж ніяк не шкодують про свою участь у проекті. Та якщо хтось, подивившись на романтику їхніх стосунків, почав ставитися до своєї половинки ніжніше, це вже – великий плюс.
А на запитання, чи наважилися б вони на щось подіб-не знову, запевняють – «поки що над цим не задумувалися», але додають – «ніколи не кажи ніколи».
Comments are closed.